13.04.16р. Справа № 904/1187/16
За позовом ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122
про стягнення заборгованості по заробітній платі
Суддя Камша Н.М.
секретар судового засідання: Янчук Ю.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3 - представник ОСОБА_1, довіреність № 89 від 24.02.16р.
від відповідача: Коваль Г.М - представник ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", довіреність № 84-53/юр від 23.12.15р.
Громадянин ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122 (далі - ПАТ Дніпропетровський трубний завод", відповідач) заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку всього в розмірі 34 008,00 (тридцять чотири тисячі вісім) грн., середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 01 вересня 2015 року по 19 лютого 2016 року в розмірі 35 017, 66 грн.
Ухвалою від 29.02.16р. позовну заяву прийнято до розгляду, зобов'язано позивача надати, оригінали документів доданих до заяви (для огляду у судовому засіданні), належним чином засвідчені копії - до справи; відповідача - відзив на позов, контррозрахунок стягуваної суми.
У судовому засіданні 29.03.16р. оголошено перерву до 13.04.16 р.
Відповідач відзив на позов не подав, надав довідку про розмір заборгованості по заробітній платі та дані про середньоденну заробітну плату.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -
Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 11.06.15р. порушено провадження у справі № 904/4592/15 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.
Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в пункті 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач з 17.10.2005р. по 01.09.2015р. перебував у трудових відносинах з відповідачем - ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", - на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки, поданою позивачем.
01.09.15р. позивач звільнений з роботи наказом № 85/опоп за скороченням чисельності і штату працівників підприємства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в день звільнення, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, які належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Як зазначив позивач, при звільненні з роботи з ним не було проведено остаточного розрахунку, а саме не виплачено 34 008, 00грн., вказана сума не оспорюється відповідачем і підлягає стягненню.
Стосовно стягнення заборгованості та середнього заробітку за час затримки розрахунку, господарський суд зазначає наступне.
Нормами ч. 1 ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України).
Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
13.04.16р. представник відповідача подав до суду довідку №49-р/148 від 05.04.16р. за підписом начальника бюро по з/п та бухгалтера, з якої вбачається, що середній одноденний заробіток позивача становить - 276,72 грн. Всього до виплати за затримку розрахунку при звільнені з 01.09.15р. по 19.02.16р. становить 33 483,12 грн., що і підлягає стягненню.
Проводячи розрахунок середньоденної заробітної плати, позивач не врахував того, що з 01.01.2016р. збільшена сума податку з доходів фізичних осіб, тому розмір середньоденного заробітку зменшився з 287, 03 грн. до 276, 72 грн.
Тому в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки вони заявлені без достатніх правових підстав.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 378 грн. слід віднести на відповідача, стягнувши його в доход державного бюджету України.
Враховуючи вищеозначене, керуючись ст.ст.47, 115-117, 238 КЗпП України, ст.ст. 4-1, 12, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (код ЄДРПОУ 05393122) користь ОСОБА_1, (51931, АДРЕСА_1, ( ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі, вихідній допомозі та компенсації за невикористану відпустку в розмірі 34 008,00 (тридцять чотири тисячі вісім грн.).
Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, буд 31, (код ЄДРПОУ 05393122) користь ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні суми за період з 01 вересня 2015 року по 19 лютого 2016 року в розмірі 33 483, 12(тридцять три тисячі чотириста вісімдесят три грн. дванадцять копійок).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод»
(код ЄДРПОУ 05393122) на користь державного бюджету (одержувач - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891)1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. ) судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 14.04.16р.
Суддя Н.М. Камша