Cправа № 127/7646/16-ц
Провадження № 2/127/3320/16
про залишення позовної заяви без руху
14 квітня 2016 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гриневич В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частку квартири, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просив визнати за позивачем право власності на 1/3 частку квартири №4 в будинку №64 по 1 провулку Київському в м. Вінниці в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.
Статтею 119 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту позовних заяв, зокрема відповідно п. 4 ч. 2 вказаної статті позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. В той же час, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
В позовній заяві позивачем зазначено ціну позову - 173000,00 грн., яка складається з вартості 1/3 частки квартири №4 в будинку №64 по 1 провулку Київському в м. Вінниці, яка в свою чергу визначена згідно довідки без номера та дати, підписаної директором АН «GRAND CITY» ОСОБА_4 та на якій міститься печатка фізичної особи-підприємця ОСОБА_4. З вказаної довідки, зокрема вбачається, що середньоринкова вартість 2 кімн. квартири у м. Вінниці по 1-му провулку Київський, 64/4 станом на квітень 2016 року становить від 519000 грн.
Проте, зазначена довідка не може братися до уваги при визначені ціни позову виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» N2658-III звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених
процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. (ч. 2 Закону N2658-III).
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Також, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією із спеціалізації у межах напряму 1 Оцінка об'єктів у матеріальній формі і напряму 2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності.
При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду України звіт про оцінку майна є чинним протягом шести місяців.
Однак, довідка без номера та дати, підписаної директором АН «GRAND CITY» ОСОБА_4 та на якій міститься печатка фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про оціночну вартість квартири не відповідає вищенаведеним вимогам, не підтверджують виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності та не містять розділів, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. З вказаної довідки також не вбачається, що особа яка її підписала має спеціальні знання та наділена повноваженнями здійснення оцінки майна
Отже, позивач в позовній заяві в якості ціни позову зазначив не дійсну - ринкову вартість майна, право власності на яке просить суд визнати за нею, як того вимагається п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, та сплатив судовий збір за подання позовної заяви виходячи не з дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » роз'яснено судам, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
З огляду на неправильність визначення та зазначення в позовній заяві ціни позову, відсутня можливість перевірити правильність суми судового збору, сплаченого позивачем, а відтак квитанція №8 від 12.04.2016р. про сплату 1730,00 грн. не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.
Статтею 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Виходячи з наведеного вище, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частку квартири, підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частку квартири, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати 5 (п'яти) днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: