Справа № 148/529/16-ц
15 квітня 2016 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді Ковганича С.В.
при секретарі Носулько К.П.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що в період з червня 2010 року по січень 2013 року вони проживали разом у незареєстрованому шлюбі.
Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач залишив сім?ю. Участі у вихованні неповнолітнього сина не приймає та матеріально не надає коштів на його утримання. Дитина повністю знаходиться на її утриманні, та просить суд стягнути з нього на її користь аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, на задоволенні наполягає.
Відповідач позов визнав частково, та пояснив суду, що він являється безробітнім. Стягнення аліментів в сумі по 800 грн. щомісяця на дитину ставить його за межу виживання. Від стягнення аліментів на дитину не відмовляється, але просить стягнути меншу суму . Тому на даний час може сплачувати аліменти в сумі 400 грн., щомісячно.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив:
З червня 2010 року по січень 2013 року позивач та відповідач проживали разом у незареєстрованому шлюбі.
Як свідчить копія свідоцтва про народження, народився ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого аписаний відповідач (а.с.3).
Син знаходиться на утриманні позивачки, про що свідчить довідка видана виконкомом Тульчинської міської ради, Вінницької області - 24.02.2016 за № 525 (а.с.7).
Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоча являється батьком. В зв'язку з вищевикладеним, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:
Одним з головних обов'язків батьків є обов'язок по утриманню своїх неповнолітніх дітей, який виникає у них з часу народження дитини і триває до настання її повноліття
На підставі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Обов'язок по утриманню своїх неповнолітніх дітей здійснюється батьками у більшості випадків добровільно. Якщо ж батьки ухиляються від цього обов'язку та не надають коштів на утримання дітей добровільно, такі кошти стягуються з них у судовому порядку у вигляді аліментів.
Обов'язок по утриманню дітей покладається на обох батьків. Коли діти проживають з матір'ю, позов про стягнення аліментів пред'являється до батька. На дітей, які виховуються батьком, аліменти стягуються з їх матері.
Згідно ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний і мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище як сім'ї позивачки так і сім'ї відповідача.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Так як відповідач не має постійних заробітків, його дохід носить мінливий характер, тому суд вважає доцільним стягувати аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує стан здоров'я дитини, яка часто хворіє (а.с. 10) та матеріальне становище позивачки, яка на даний час не працює та перебуває на обліку у РЦЗ як безробітня (а.с.9). Окрім того, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2016 рік, на час розгляду справи, відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2016 рік» встановлено, що мінімальний прожитковий мінімум для дитини до 6 років становить 1167 грн., а 30% від мінімального прожиткового мінімуму буде складати 350,10 грн.
Позивачкою не надано суду доказів щодо спроможності відповідача сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 800 грн.
Виходячи з вищевикладеного, в зв'язку з частковим визнання відповідачем позовних вимог, суд приходь до висновку про стягнення аліментів з відповідача в сумі 450 грн., щомісячно.
Правовідносини, що виникли між сторонами регламентується ст. 180, 184 СК України.
При вирішенні питання щодо негайного виконання судового рішення, суд вважає, що воно підлягає виконанню відповідно до вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України - в межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 551,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180 - 184 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 3, 8, 10, 11, 15, 18, 57-60, 64, 88, 209-203, 367 п.1 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючий АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі, в розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) гривень на місяць, починаючи стягнення з 4.03.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючий АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід держави судові витрати з оплати судового збору в сумі 551,20 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд.
Повний текст судового рішення складено 18 квітня 2016 року.
Суддя: