Справа № 127/7376/14-к
Провадження №1-кп/127/194/16
08.04.2016 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження -
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту: обвинувачених - ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
за участю потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження про обвинувачення:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярунь Новоград-Волинського району Житомирської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, працюючого фінансовим директором в ТОВ «ТД Автоцентр Поділля», проживаючого: АДРЕСА_1 , звільненого 08 травня 2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області від кримінальної відповідальності, що передбачена ч. 2 ст. 368-2 КК України, з передачею на поруки колективу ТОВ «Торговий Дім Автоцентр Поділля», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, відомості про яке внесені 21 жовтня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010060000426;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, працюючого директором в ТОВ «Віатерра», проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, відомості про яке внесені 21 жовтня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010060000426;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Ракова Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, безробітного, перебуває на обліку в Томашпільському районному центрі зайнятості Вінницької області, проживаючого: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, відомості про яке внесені 21 жовтня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010060000426,-
Розпорядженням голови Томашпільської РДА №231 від 04 травня 2012 року ОСОБА_9 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, орієнтовною площею 124,97 га, для ведення фермерського господарства із земель запасу, що розміщені на території Антонівської, Пеньківської, Паланської сільських рад та із земель резервного фонду на території Антонівської, Олександрівської та Великорусавської сільських рад Томашпільського району Вінницької області.
29 травня 2012 року між ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - Інститут) в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_9 був укладений договір №4668 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земель під фермерське господарство із земель запасу та резервного фонду на території Антонівської, Пеньківської, Олександрівської, Великорусавської та Паланської сільських рад Томашпільського району Вінницької області.
На підставі вказаного договору Інститутом розроблено проект землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок в оренду ОСОБА_9 , який 12 серпня 2013 року направлено до Держземагенства України для проведення державної експертизи землевпорядної документації, відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».
За результатами експертизи першим заступником голови Держземагенства України затверджено висновок державної експертизи землевпорядної документації №626-13 від 04 вересня 2013 року, яким проект землеустрою 19 вересня 2013 року повернуто на доопрацювання.
У вересні 2013 року ОСОБА_9 з приводу одержання у Держземагенстві України позитивного висновку такої експертизи та подальшого прийняття рішення про надання йому в оренду вищевказаних земельних ділянок, звернувся до начальника відділу Держземагенства у Томашпільському районі Вінницької області ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 , погодившись допомогти ОСОБА_9 , приблизно, у жовтні 2013 року зателефонував до ОСОБА_4 , який повідомив, що посприяє в одержанні у Держземагенстві України позитивного висновку такої експертизи та подальшому прийняті рішення про надання ОСОБА_9 в оренду вищевказаних земельних ділянок.
На виконання досягнутих домовленостей обвинувачений ОСОБА_6 28 жовтня 2013 року зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_4 у його службовому кабінеті, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 . У ході розмови обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих спонукань, повідомив, що використовуючи товариські відносини, здійснить вплив на відповідних службових осіб Держземагенства України з метою прийняття останніми позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації та рішення про надання ОСОБА_9 в оренду вищевказаних земельних ділянок, у разі надання ОСОБА_9 йому особисто неправомірної вигоди, розмір якої ОСОБА_4 визначить пізніше.
06 листопада 2013 року обвинувачений ОСОБА_4 у розмові з ОСОБА_9 повідомив, що здійснить вплив на відповідних службових осіб Держземагенства України з метою прийняття ними позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, за що ОСОБА_9 повинен надати йому неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США, а за вплив на відповідних службових осіб Держземагенства України за прийняття рішення про надання в оренду вищевказаних земельних ділянок ОСОБА_9 повинен надати ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 23000 доларів США.
Проте, не бажаючи особисто отримувати від ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 3000 доларів США, обвинувачений ОСОБА_4 вирішив залучити, як пособника у вчиненні злочину, ОСОБА_6 , повідомивши останньому, що вищевказані грошові кошти він має одержати від ОСОБА_9 та передати іншому пособнику у вчиненні злочину співробітнику Інституту - ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_6 , у свою чергу, повідомив вищевказану пропозицію ОСОБА_9
20 листопада 2013 року, приблизно, о 15.30 год. обвинувачений ОСОБА_6 у приміщенні Інституту одержав від ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 3000 доларів США для передачі обвинуваченому ОСОБА_4 через обвинуваченого ОСОБА_5 .
Надалі обвинувачений ОСОБА_6 20 листопада 2013 року, приблизно, о 16.00 год. у приміщенні Інституту передав вищевказані грошові кошти обвинуваченому ОСОБА_5 , а той протягом листопада - грудня 2013 року надав їх обвинуваченому ОСОБА_4 .
В подальшому, обвинувачений ОСОБА_6 , діючи умисно, виступаючи пособником у вчиненні злочину обвинуваченим ОСОБА_4 , 20 листопада 2013 року підтвердив ОСОБА_9 повідомлену ОСОБА_4 інформацію про необхідність надання останньому неправомірної вигоди у розмірі 23000 доларів США за вплив на службових осіб Держземагенства України на прийняття рішення про надання ОСОБА_9 в оренду вищевказаних земельних ділянок.
10 січня 2014 року ОСОБА_9 прибув до службового кабінету ОСОБА_4 з вказаною сумою грошових коштів. У свою чергу, обвинувачений ОСОБА_4 , не бажаючи особисто отримувати кошти від ОСОБА_9 , вирішив залучити, як пособника у вчиненні злочину, ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, того ж дня зайшов розам з ОСОБА_9 до службового кабінету ОСОБА_5 та вказав останньому одержати від ОСОБА_9 вищевказану суму грошових коштів, тим самим разом з ОСОБА_6 вступивши з ОСОБА_5 у попередню змову.
ОСОБА_5 , будучи обізнаним з метою прибуття ОСОБА_9 до приміщення Інституту, діючи умисно, підтвердив йому обумовлений ОСОБА_4 розмір неправомірної вигоди та у подальшому одержав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 23000 доларів США, повідомивши йому, що питання прийняття рішення щодо оренди земельних ділянок може бути вирішено наступного тижня.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_9 будь-яких коштів йому не передавав, він з ним не хотів спілкуватися. Посилаючись на ст. 63 Конституції України, в подальшому відмовився давати показання, просив застосувати до нього п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки у нього двоє неповнолітніх дітей.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, відмовився давати показання, пославшись на ст. 63 Конституції України, просив застосувати до нього п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки у нього є двоє неповнолітніх дітей.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, відмовився давати показання, пославшись на ст. 63 Конституції України, просив застосувати до нього п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки у нього є двоє неповнолітніх дітей.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими та відмову їх від дачі показань, їх вина у вчиненні злочину підтверджується належними та допустимими доказами дослідженими в ході судового розгляду.
Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що розпорядженням голови Томашпільської РДА №231 від 04 травня 2012 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, орієнтовною площею 124,97 га, для ведення фермерського господарства із земель запасу, що розміщені на території Антонівської, Пеньківської, Паланської сільських рад та із земель резервного фонду на території Антонівської, Олександрівської та Великорусавської сільських рад Томашпільського району Вінницької області. 29 травня 2012 року між ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ним був укладений договір на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земель під фермерське господарство. На підставі вказаного договору Інститутом було розроблено проект землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок йому в оренду, який 12 серпня 2013 року направлено до Держземагенства України для проведення державної експертизи землевпорядної документації, за результатами якої проект було повернуто на доопрацювання.У вересні 2013 року він, з приводу одержання у Держземагенстві України позитивного висновку такої експертизи та подальшого прийняття рішення про надання йому в оренду вищевказаних земельних ділянок, звернувся до начальника відділу Держземагенства у Томашпільському районі Вінницької області ОСОБА_6 , який погодився йому допомогти. Приблизно, у жовтні 2013 року ОСОБА_6 в його присутності зателефонував до ОСОБА_4 , який повідомив, що посприяє в одержанні у Держземагенстві України позитивного висновку такої експертизи та подальшому прийняті рішення про надання йому в оренду вищевказаних земельних ділянок. 06 листопада 2013 року ОСОБА_4 йому повідомив, що здійснить вплив на відповідних службових осіб Держземагенства України з метою прийняття ними позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, за що він повинен передати йому 3000 доларів США, а за прийняття рішення про надання йому вищевказаних земельних ділянок в оренду він повинен надати ще 23000 доларів США. 20 листопада 2013 року, приблизно, о 15.30 год. в приміщенні Інституту він передав ОСОБА_6 3000 доларів США для передачі ОСОБА_4 10 січня 2014 року він прибув до службового кабінету ОСОБА_4 , маючи з собою пакет, в якому знаходилися документи та 23000 доларів США для вирішення питання в Держземагенстві в м. Києві. Між ним та ОСОБА_4 відбулася нетривала розмова, в ході якої останній сказав, щоб він з даним питанням звернувся до його заступника ОСОБА_5 , що він і зробив. Він зайшов в кабінет до ОСОБА_5 і передав йому пакет з документами та доларами, який ОСОБА_5 поклав у тумбочку. В цей час до останнього в кабінет зайшли працівники міліції і вилучили даний пакет.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 10 січня 2014 року він йшов по особистим справам, до нього підійшли працівники міліції і попросили бути понятим, на що він погодився. Разом з працівниками міліції він зайшов в кабінет заступника директора ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», де в його присутності та ще одного понятого було проведено обшук, під час якого було виявлено пакет з доларами у великій кількості. По рукам ОСОБА_5 провели лампою і вони світилися зеленим кольором. В іншому кабінеті, де працював ОСОБА_4 , нічого не знайшли.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що в 2013-2014 роках він працював начальником техвідділу ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та посвідчував своїм підписом технічну документацію.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що в 2013-2014 роках працювала начальником відділу нормативно-експертної оцінки земель та рекультивації ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Їх відділ виконував роботи по нормативно-грошовій оцінці земель, які хотів взяти в оренду ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він був керівником групи ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Після повернення з Держземагенства України нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, які ОСОБА_9 хотів взяти в оренду, з негативним висновком, вона була передана йому для усунення недоліків, які він усунув протягом декількох днів.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює в ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». До них звернувся ОСОБА_9 , з яким було заключено договір на виготовлення технічної документації щодо отримання в оренду землі для ведення фермерського господарства. Виконанням даного договору безпосередньо займалася ОСОБА_15 . На підставі дозволу, який був наданий головою Томашпільської РДА, було розроблено проект відведення земельних ділянок, по якому потім була зроблена нормативно-грошова оцінка, яка не пройшла з першого разу експертизу в Держземагенстві України, оскільки там була неправильно зазначена цифра чи буква. Даний недолік було швидко виправлено.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що 10 січня 2014 року він знаходився в ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Коли він був в приймальні ОСОБА_4 , туди зайшов ОСОБА_9 . Вони вдвох зайшли в кабінет до ОСОБА_4 , при цьому, ОСОБА_9 вів себе зухвало, забіг поперед нього. Через 1-2 хвилини він вийшов з кабінету, а ще через 5-6 хвилин до кабінету ОСОБА_4 зайшли працівники міліції з понятими. Коли ОСОБА_9 заходив до кабінету ОСОБА_4 , у нього в руках був пакет чи папка. Міліція у ОСОБА_4 нічого не знайшла, вилучила тільки його особисті речі. В кабінеті заступника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 знайшли долари, які перерахували, склали відповідний протокол і він його підписав.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона працює техніком в ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» і несе повну відповідальність за технічну документацію, щоб вона відповідала нормативним актам. В квітні 2012 року вони зробили проект землеустрою для ОСОБА_9 . Після чого останній на рік десь пропав, а потім з'явився знову. Вони свою роботу зробили, її перевіряв техвідділ.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що восени 2013 року він був на вул. Театральній в м. Вінниці. До нього підішли двоє працівників міліції в цивільному одязі та попросили бути понятим при виконанні слідчої дії, на що він погодився. Вони піднялися на другий поверх будівлі УМВС України у Вінницькій області, де в одному з кабінетів записали номера купюр 3-х тисяч доларів США. Він поставив свій підпис в протоколі.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив про нормативно-правові акти на підставі яких робиться проект землеустрою та нормативно-правова оцінка земель.
Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що в січні 2014 року працівники міліції зупинили його на вул. Театральній в м. Вінниці і запропонували йому бути понятим при проведенні слідчої дії, на що він погодився. Вони сіли в автомобіль та поїхали на вул. Келецьку в м. Вінниці, де в двох кабінетах проводили обшук. В одному із кабінетів в тумбочці знайшли пакет з грішми, які були вилучені, про що складені відповідні документи. Гроші світилися жовто-зеленим кольором, здається на них було написано « ОСОБА_20 ». Сума була велика 20 чи 30 тисяч доларів США.
Вина обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення також підтверджується: протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 07 листопада 2013 року, 21 листопада 2013 року, 18 грудня 2013 року, 27 грудня 2013 року, 10 січня 2014 року, 11 січня 2014 року, з яких вбачається домовленість про передачу коштів потерпілим ОСОБА_9 . 3000 доларів США обвинуваченому ОСОБА_6 для передачі обвинуваченому ОСОБА_4 , а також про передачу останньому 23000 доларів США через ОСОБА_5 для вирішення питання в Держземагенстві України в м. Києві про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства (том 1 а.с. 138-160); проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_9 із земель запасу та земель резервного фонду, які розташовані за межами населеного пункту на території Антонівської, Пеньківської, Олександрівської, Великорусавської та Паланської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (том 2 а.с. 2-152); положенням про Головне управління Держземагенства у Вінницькій області (том 2 а.с. 177-210); наказами №171-К від 25 жовтня 2013 року, №63-кт від 01 листопада 2013 року, №175-К від 04 листопада 2013 року, №8-К від 14 січня 2014 року, №170-К від 24 жовтня 2013 року, №187-К від 29 листопада 2013 року, з яких вбачаються кадрові призначення обвинувачених на посади: ОСОБА_4 на посаду директора ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», ОСОБА_6 на посаду начальника відділу Держземагенства у Томашпільському районі Вінницької області, ОСОБА_5 на посаду заступника директора з виробничої діяльності ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (том 2 а.с. 214-227); постановою про визнання та приєднання речових доказів до матеріалів справи (том 2 а.с. 240-242); висновком експерта №18-П від 07 лютого 2014 року, згідно з яким банкноти номіналом 100 доларів США у кількості 10 шт. за своїми характеристиками відповідають аналогічному грошовому знаку, що знаходиться у грошовому обігу, тобто виготовлені на підприємстві, яке здійснює виготовлення грошових знаків для Федеральної резервної системи США, банкноти номіналом 100 доларів США у кількості 220 шт. за своїми характеристиками не відповідають аналогічному грошовому знаку, що знаходиться у грошовому обігу, тобто не виготовлені на підприємстві, яке здійснює виготовлення грошових знаків для Федеральної резервної системи США (том 3 а.с. 7-21); висновком експерта №2 від 28 січня 2014 року, згідно з яким на поверхнях 300 грошових купюр номіналом по 100 доларів США знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору), яка люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхнях волокнистих серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої рук ОСОБА_4 , спеціальних хімічних речовин не виявлено; на поверхнях волокнистих серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої рук ОСОБА_5 , знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхнях волокнистих серветок, які були надані в якості контрольного зразка - спеціальних хімічних речовин (люмінофорів) не виявлено; нашарування спеціальних хімічних речовин, які знаходяться на поверхнях грошових купюр, на поверхнях волокнистих серветок, якими було зроблено змиви з правої та лівої рук ОСОБА_5 , мають спільну родову належність (том 3 а.с. 24-41); висновком експерта №21-П від 12 лютого 2014 року, згідно з яким банкноти 2 шт. номіналом 100 доларів США кожна з серійними номерами: НВ 07134405 R, КЕ 48723697 А відповідають грошовим знакам, які знаходяться в офіційному обігу, тобто виготовлені на підприємстві, яке здійснює виготовлення грошових знаків для Федеральної резервної системи США; зображення серійних номерів, відбитків печатки Федеральної резервної системи та відбитків печатки Казначейства США в банкнотах номіналом 100 доларів США з серійними номерами: НВ 07134405 R, КЕ 48723697 А в кількості 2 шт., нанесені високим друком; зображення портрету, гільйоширувальної рамки з номіналами, друкованих текстів та підписів на лицевих сторонах та штрихи всіх зображень зі зворотних сторін нанесені глибоким друком (том 3 а.с. 44-49); висновком експертизи №60- П від 01 квітня 2014 року, згідно з яким рукописний цифровий запис «26000» на аркуші паперу форматом А-4, виконаний ОСОБА_5 (том 3 а.с. 51-56); протоколом огляду речей (том 3 а.с. 66-74); протоколом огляду місця події, яким є кабінети в приміщенні ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (том 3 а.с. 75-87); протоколом освідування ОСОБА_4 від 10 січня 2014 року, згідно з яким у нього зроблені змиви з рук (том 3 а.с. 88-89); протоколом обшуку в квартирі ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого у ОСОБА_4 були вилучені гроші, інші особисті речі та документи (том 3 а.с. 90-93); висновком експерта за результатами проведення експертизи відеозвукозапису №11654/1535 від 30 вересня 2015 року, згідно з яким на дослідження були надані записи фонограм (телефонні розмови) та записи відеофонограм, які є копіями, встановити ознаки монтажу або область видаленої інформації, чи піддавались записи на зазначених вище дискам зміні або будь - яким іншим втручанням (змінення інформації), чи проводився запис безперервно, по наданим копіям неможливо, текстовий зміст розмов наведено в додатку №9 до цього висновку (том 4 а.с. 56).
Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного.
Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а вину обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України - пособництво в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Суд визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_4 в тому, що восени 2013 року в приміщенні ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_21 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 3000 доларів США в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Також 10 січня 2014 року в приміщенні ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_9 передав через ОСОБА_5 . ОСОБА_4 в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 23000 доларів США. Доведено обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні пособництва в одержані неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинувачених, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_22 в силу ст. 89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.
Обвинувачений ОСОБА_5 не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.
Обвинувачений ОСОБА_6 не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , є те, що у них на утриманні знаходяться неповнолітні діти.
Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинувачених, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових злочинів буде покарання у виді штрафу в дохід держави.
Суд вважає, що відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» обвинувачених слід звільнити від відбування покарання, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 має двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 3 а.с. 107) та доньку - ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 3 а.с. 108), обвинувачений ОСОБА_5 має двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (том 3 а.с. 112) та доньку - ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (том 3 а.с. 113), обвинувачений ОСОБА_6 має двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (том 3 а.с. 127) та сина ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (том 3 а.с. 128), відносно яких вони не позбавлені батьківських прав; злочин, які вони вчинили, відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до категорії злочинів середньої тяжкості, раніше амністія до них не застосовувалась, дали згоду на застосування до них амністії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинувачених на користь держави слід стягнути по 1224 гривні 77 копійок з кожного процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів (том 3 а.с. 6, 23, 43,51).
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд,-
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Звільнити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Заставу в якості запобіжного заходу в сумі 99760 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, яка була внесена ОСОБА_29 за ОСОБА_5 (банк платника - ПАТ «Радикал банк», отримувач - ТУ ДСА України у Вінницькій області, код отримувача - 26286152, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку отримувача - 802015), згідно з квитанцією №П801093 від 13 січня 2014 року, повернути ОСОБА_29 .
Заставу в якості запобіжного заходу в сумі 99760 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, яка була внесена ОСОБА_30 за ОСОБА_4 (банк платника - ПАТ «Радикал банк», отримувач - ТУ ДСА України у Вінницькій області, код отримувача - 26286152, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку отримувача - 802015), згідно з квитанцією №П801035 від 13 січня 2014 року, повернути ОСОБА_31 .
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання скасувати.
Стягнути з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь держави (банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО - 802015, номер рахунку - 31113115700002, код ЄДРПОУ - 38054707, одержувач - УК у м. Вінниці /м. Вінниця/ 24060300, за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 «Інші надходження» та символом звітності 115 для зарахування до державного бюджету) по 1224 (одній тисячі двісті двадцять чотири) гривні 77 копійок з кожного процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Речові докази: технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок, що надаються на умовах оренди ОСОБА_9 для ведення фермерського господарства на території Антонівської, Пеньківської, Олександрівської, Великорусавської, Паланської сільських рад Томашпільського району, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_9 із земель запасу та земель резервного фонду, які розташовані за межами населеного пункту на території Антонівської, Пеньківської, Олександрівської, Великорусавської, Паланської сільських рад Томашпільського району, договір №4668 від 29 травня 2012 року, укладений між ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі директора ОСОБА_4 і ОСОБА_9 , додаток до договору №4668 від 29 травня 2012 року, кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи, квитанцію до прибуткового касового ордеру №4492 від 17 липня 2012 року про прийняття від ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 14871,96 грн., які передані на зберігання ОСОБА_9 , залишити йому за належністю.
Зняти арешт, який був накладений, згідно з ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2014 року, з
- грошових коштів в сумі 2324 (дві тисячі триста двадцять чотири) гривні, які передані на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення №220/01 АБ «Укргазбанк», згідно договору №1/2013 - РД від 03 червня 2013 року, і повернути ОСОБА_5 ;
-ювелірного виробу із металу жовтого кольору (перстня), який переданий на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення №220/01 АБ «Укргазбанк», згідно договору №1/2013 - РД від 03 червня 2013 року, і повернути ОСОБА_4 .
Грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) доларів США, які передані на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення №220/01 АБ «Укргазбанк», згідно договору №1/2013 - РД від 03 червня 2013 року, повернути ОСОБА_9 .
Макети банкнот номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 220 штук на загальну суму 22000 доларів США, які передані на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення №220/01 АБ «Укргазбанк», згідно договору №1/2013 - РД від 03 червня 2013 року, повернути ГУНП у Вінницькій області.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: