Справа № 139/193/16-ц
іменем України
13 квітня 2016 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.
секретаря Мельник А.О.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позов мотивував тим, що 16 червня 2006 року помер його брат ОСОБА_5. Після його смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в с. Воронівці на території ОСОБА_3 сільської ради.
Позивач являється єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 На час відкриття спадщини разом із спадкодавцем проживала та була зареєстрована ще ОСОБА_2
Оформити спадкові права в нотаріальній конторі він не може, оскільки у встановлений законом шестимісячний термін не звернувся до Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через те, що в 2006 році крім брата померла також їх мати ОСОБА_6, та ОСОБА_7, близька родичка, за якою він доглядав за станом здоров'я. Просив визначити для нього додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за обставин викладених у ньому, просив його задоволити. Додатково суду пояснив, що внаслідок проведення ритуальних заходів за померлими родичами, його сім'я опинилася у скрутному матеріальному становище, що стало ще однією причиною неможливості вчасно звернутись до нотаріуса для оформлення спадщини. Також наголосив, що відповідач ОСОБА_2 не може бути спадкоємицею за законом після смерті спадкодавця, оскільки з останнім не проживала, а лише зустрічалася та обманом прописалася в його будинку.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала. Суду пояснила, що позивач мав можливість протягом десяти років оформити спадщину. Вона ж з 1980 року по 16 червня 2006 року проживала однією сім'єю з спадкодавцем, є спадкоємицею четвертої черги, спадщину прийняла. Вважає, що ОСОБА_1 не навів поважних причин, пов'язаних із об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, у зв'язку з якими він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки мати позивача померла через чотири місяці після смерті спадкодавця. Позивач мав транспортний засіб, велику родину, а тому мав можливість направити заяву про прийняття спадщини поштою або звернутися до нотаріальної контори особисто. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_4 позов визнав, не заперечив щодо його задоволення. Однак зазначив, що посилання позивача на те, що відповідач ОСОБА_2 зі спадкодавцем не проживала спростовуються даними погосподарських книг, відповідно до яких, ще до придбання спадкодавцем спадкового майна - житлового будинку в с.Воронівці, останній був зареєстрований в будинку, який належав родині ОСОБА_2 та на момент смерті зі спадкодавцем проживала та була зареєстрована цивільна дружина ОСОБА_2
Заслухавши позивача, відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 16 червня 2006 року в с. Воронівці Мурованокуриловецького району Вінницької області помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-АМ № 337831 від 08.12.2015 року (а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в с. Воронівці на території ОСОБА_3 сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (а.с. 9-13).
З довідки ОСОБА_3 сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області від 29.02.2016 року за № 142 вбачається, що спадкоємцем майна за законом є ОСОБА_1 та ОСОБА_2. На час відкриття спадщини разом із спадкодавцем проживала та була зареєстрована ОСОБА_2 (а.с. 16).
З оглянутої в судовому засіданні спадкової справи на ім'я померлого 16 червня 2006 року ОСОБА_5 слідує, що спадкові права на належний померлому житловий будинок з господарськими спорудами ніким не оформлялися.
Постановою державного нотаріуса Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори № 30 від 19.02.2016 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у посвідченні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 у зв'язку з пропущенням строків для прийняття спадщини (а.с. 21).
Згідно ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З роз'яснень, які містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" слідує, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як на поважність причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 вказує, що в 2006 році крім брата померла також їх мати ОСОБА_6, а також ОСОБА_7, близька родичка, за якою він доглядав за станом здоров'я.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно свідоцтва про народження позивача, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, свідоцтв про смерть ОСОБА_6 та ОСОБА_7, довідкою Мурованокуриловецької ЛКК при Мурованокуриловецькій ЛПЛ № 2241 від 15.12.2015 року підтверджується, що 10.10.2006 року померла мати позивача ОСОБА_6, а 06.11.2006 року - ОСОБА_7, за якою він у 2006 році здійснював догляд так як у останньої діагностовано гіпертонічну хворобу ІІ ступеня (а.с. 7, 8, 18-20).
Оцінюючи причину пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, а саме смерть матері та особи, за якою той доглядав, суд виходить з того, що дані причини не є поважними з огляду на те, що мати позивача ОСОБА_6 померла майже через 4 місяці після смерті брата ОСОБА_5, а ОСОБА_7 - майже через місяць після смерті ОСОБА_6 Суд звертає увагу, що жодних причин, які б не дозволяли позивачу звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у період як до смерті матері ОСОБА_6, а також ОСОБА_7, так і після їх смерті - позивачем не названо.
Так, дійсно, ОСОБА_1 надано довідку Мурованокуриловецької лікарні планового лікування від 15 грудня 2015 року у якій зазначено, що той в 2006 році здійснював догляд за ОСОБА_7 Разом з тим у вказаній довідці не зазначено період протягом якого здійснювався догляд за ОСОБА_7, не наведено жодних даних, що вона потребувала саме постійного догляду. Суду не надано доказів, що над ОСОБА_7 було встановлено опіку чи піклування, а так само не надано доказів, що ОСОБА_1 мав статус її помічника у розумінні ст. 78 ЦК України.
Крім того, вказані позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, не можуть розглядатись судом як поважні, оскільки зазначені обставини не перешкоджали письмовому зверненню до нотаріального органу у встановлений законом строк.
Суд звертає увагу на те, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Наведені обставини, на думку суду, свідчать про відсутність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви до нотаріального органу у шестимісячний строк відповідно до вимог ч.2 ст.1268 , ч.1 ст. 1270 ЦК України. Таким чином, позивач ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України не довів та не подав суду доказів на підтвердження тієї обставини, що строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його брата, він пропустив з поважної причини.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини. Жодних доказів про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви до нотаріального органу у шестимісячний строк позивачем не надано, а докази на які останній посилається, як на підставу пропуску строку не є поважними, тому підстав для задоволення позову немає.
Керуючись ст. ст. 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення суду виготовлено 15.04.2016 року.
Суддя: