Справа 127/6486/16-к
Провадження 1-кс/127/2492/16
01 квітня 2016 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутності клопотання про застосування технічних засобів фіксації судового процесу, -
29.03.2016, слідчий ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до документів.
Клопотання мотивовано тим, що у слідчого в провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016020000000027 від 11 березня 2016 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у отриманні дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів.
Відповідно до матеріалів досудового розслідування громадянин ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в ході допиту повідомив, що ним не здійснювалась державна реєстрація ФОП ОСОБА_5 (код ДРФО НОМЕР_1 ), на облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 він не ставав, банківські рахунки не відкривав, грошовими коштами, які надходили на дані рахунки не розпоряджався. Також, гр. ОСОБА_5 повідомив, що будь-яких документів фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 не підписував, господарську діяльність не проводив та нікого не уповноважував на її здійснення.
Крім того, в ході здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню №32016020000000027, відповідно до наявних автоматизованих інформаційних систем ДФС України, встановлено, що від імені ФОП ОСОБА_5 (код ДРФО НОМЕР_1 ) подавалась податкова звітність, а саме річні податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, згідно яких сума отриманого доходу приватним підприємцем складає 990 935 грн.
Тобто, можна зробити висновок, що невстановлені слідством особи здійснюючи фактичне управління діяльністю ФОП ОСОБА_5 з метою мінімізації сплати податку на прибуток підприємств до бюджету сформували витрати підприємствам реального сектору економіки на загальну суму 990 935 грн.
Враховуючи викладене, документи, які містяться у реєстраційній справі ФОП ОСОБА_5 (код ДРФО НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та є доказами вчинення кримінального правопорушення, так як в них містяться відомості про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; осіб, які подавали реєстраційні картки державному реєстратору для проведення реєстраційних дій; інші відомості необхідні для досудового розслідування та проведення слідчих дій.
Єдиним можливим способом дослідити дані питання у ході досудового розслідування та отримати докази вчинення злочину є одержання тимчасового доступу до оригіналів документів реєстраційної справи ФОП ОСОБА_5 та проведення її вилучення.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV державному реєстратору забороняється видавати копії документів, які знаходяться у відповідній реєстраційній справі.
Ст. 13 вищеназваного закону передбачено, що витребування документів з реєстраційних справ здійснюється на підставі судового рішення. Оригінали документів, які вилучені з реєстраційної справи, надсилаються поштовим відправленням з описом вкладення до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання.
З метою вжиття заходів щодо швидкого, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки та прийняття законних процесуальних рішень у передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки, виникла необхідність в ознайомленні, здійсненні вилучення та приєднанні до матеріалів кримінального провадження оригіналів документів реєстраційної справи ФОП ОСОБА_5 , тому слідчий просив суд клопотання задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав за обставин викладених у ньому.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 163 КПК України.
Слідчий суддя заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, оцінивши докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 163 КПК України передбачено, що ухвала про надання тимчасового доступу до речей і документів постановляється, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної юридичної особи.
Відповідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Всупереч наведених норм дане клопотання не містить - ні чіткого викладу обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким воно подається, достатнього для здійснення слідчим суддею у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, ні обґрунтування значення документів, які нібито, без жодного на те доказу, перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також неможливості іншим способам довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.
Крім того, відповідно до п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей та документів, тимчасове вилучення майна.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
В даному конкретному випадку слідчим не доведено в клопотанні, що вказана ступінь втручання в права та свободи осіб, вилучення оригіналів документів, можуть виправдати потреби досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що старший старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_3 , неналежним чином оформив подане клопотання та не довів підстав для його задоволення, у зв'язку з чим дане клопотання є формальним, необґрунтованим, невмотивованим та не доведеним, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 164, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя