Справа № 128/4971/14-ц
12 квітня 2016 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Саєнко О.Б. ,при секретарі: Ільченко Ю.В., з участю :
представника позивача-відповідача ОСОБА_1, відповідача- позивача ОСОБА_2, представника відповідача-позивача ОСОБА_3, представника відповідача-третьої особи- Усков С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву відповідача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділення частки земельної ділянки в натурі, припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку та визначення частки у земельній ділянці, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, Вінницька районна державна адміністрація, про поділ земельної ділянки, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
В судовому засіданні відповідача- позивач ОСОБА_2 огласила заяву про забезпечення позову у даній справі, який мотивувала тим, що 07 квітня 2016 року позивач ОСОБА_4С почав щоденно знищувати все що знаходиться на спірній ділянці, а саме- викопав та вивіз 27 кущів троянд, білля 500 кущів сортової полуниці, вирізав та вивіз ворота ( дві пари), вирубав дерево кизилу, засипав сміттям зливну яму, що представляє значну матеріальну цінність , тому просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 вчиняти дії спрямовані на знищування на земельній ділянці багаторічні насадження та руйнувати чи пошкоджувати наявні на земельній ділянці споруди, розташовані за адресою : с. Якушинці , 1-й провулок Зелений , 12-а.
Вислухавши дану заяву та міркування учасників цивільного процесу, представника ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення заяви пославшись на її необґрунтованість , представника ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які просили її задовольнити, суд вважає її необґрунтованою та такою , що підлягає відмові у задоволені виходячи з такого.
Відповідно до ч .3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно роз'яснень, викладених в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 р. № 9, вбачається, що Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Дійсно між сторонами у справі існує спір про поділ земельної ділянки , який на даний час як у добровільному порядку так і судом не вирішений, але з урахуванням того, що жодного об*єктивного доказу в обґрунтування доводів викладених в заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 ,які б могли слугувати підставою для задоволення даної заяви суду не надано, тому суд на даний час не вбачає , що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв'язку з чим у задоволені заяви слід відмовити.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010, від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010, від 8 липня 2010 року № 18-рп/2010 дано офіційне тлумачення пунктів 2, 12, 18 частини 1 статті 293 ЦПК України.
Згідно до роз'яснень, наданих Конституційним Судом України, положення вказаних пунктів ЦПК України необхідно розуміти як такі, що передбачають право оскаржувати окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: як про забезпечення позову і щодо скасування забезпечення позову, так і про відмову в забезпеченні позову та скасуванні забезпечення позову; як про роз'яснення рішення, так і про відмову в роз'ясненні рішення; як про видачу дубліката виконавчого листа, так і про відмову в його видачі.
Приймаючи такі рішення, Конституційний Суд України виходив із того, що згідно з пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження.
Враховуючи логіку тлумачення Конституційним Судом України пунктів 2, 12, 18 частини 1 статті 293 ЦПК України, суд вважає, що ухвала суду про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд -
У задоволення заяву відповідача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділення частки земельної ділянки в натурі, припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку та визначення частки у земельній ділянці, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, Вінницька районна державна адміністрація, про поділ земельної ділянки, -
Роз'яснити ОСОБА_2, що відмова у задоволені заяви про забезпечення позову не перешкоджає їй повторному зверненні з такою заявою.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через суд Вінницький районний суд Вінницької області , шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя: