Справа № 128/1365/16-ц
Іменем України
15.04.2016 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Гриценко І.Г.
при секретарі: Кіяниця А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Встановив:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 04.04.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено відповідний договір, згідно якого, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30%, а відповідач прийняв на себе відповідні зобов'язання щодо порядку повернення коштів банку.
В порушення своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 29.02.2016 року, ОСОБА_1 заборгував позивачу 12 668,01 грн., з яких: 3 500,88 грн. - заборгованість за кредитом; 6 387,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 700 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн.- штраф (фіксована сума); 579,43 грн.- штраф (процентна складова).
В зв'язку з викладеними обставинами позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просив стягнути з відповідача вищевказану суму боргу.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. В разі неявки відповідача ОСОБА_1 не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджують матеріали справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив факти та відповідні їм правовідносини.
Так, матеріалами справи доведено, що 04.04.2012 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачем було укладено кредитний договір б/н, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач прийняв на себе відповідні зобов'язання щодо порядку повернення коштів банку.
Укладення відповідного кредитного договору підтверджується заявою на отримання кредитних коштів за підписом відповідача від 04.04.2012 року, якою він погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку (а.с.6-32), що відповідає ст. 634 ЦК України.
Відповідач не виконав свої зобов'язання по кредитному договору, а саме згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту, враховуючи умови даного договору про несвоєчасне виконання зобов'язань, ОСОБА_1 станом на 29.02.2016 року, заборгував позивачу 12 668,01 грн., з яких: 3 500,88 грн. - заборгованість за кредитом; 6 387,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 700 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн.- штраф (фіксована сума); 579,43 грн.- штраф (процентна складова) (а.с.4-5), який відповідачем не спростований.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Тому вимоги позивача про стягнення боргу з відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені позивачем судові витрати, які підтвердженні документально, а саме відповідним платіжним дорученням.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 623, 624, 625, 629, 634, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,
Вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором від 04.04.2012 року, станом на 29.02.2016 року, в сумі 12 668,01 грн., з яких: 3 500,88 грн. - заборгованість за кредитом; 6 387,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 700 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн.- штраф (фіксована сума); 579,43 грн.- штраф (процентна складова) та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн., а всього 14 046,01 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: