Справа № 391/294/16-к
Провадження № 1-кс/391/16/16
18.04.2016 р. селище Компаніївка
Слідчий суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12016120180000119 відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянка Ворошиловоградськї області, українця, громадянина України, розлученого, має двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
Слідчий Компаніївського ВП Бобринецького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 звернувся до Компаніївського районного суду Кіровоградської області з клопотанням, погодженим з прокурором Компаніївського відділу прокуратури Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що 15.04.2016 близько 13-00 год. біля складського приміщення, яке використовує фермерське господарство «Цереро-Полтавка», розташованого неподалік с. Полтавка Компаніївського району Кіровоградської області ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння під час бійки з ОСОБА_7 наніс останньому кілька ударів кулаками правої та лівої руки в ділянку голови та обличчя, а також наніс кілька ударів носком правої та лівої ноги в ділянку голови, заподіявши тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_7 помер. Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть та копії довідки про причину смерті № 362 від 16.04.2016 р. встановлено, що ОСОБА_7 помер внаслідок субарахноїдального крововиливу, закритої черепно-мозкової травми, перелому основи черепа, внаслідок нападу з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження.
За вказаним фактом 15.04.2016 року розпочате кримінальне провадження № 12016120180000119 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
У вчиненні злочину підозрюється ОСОБА_5 в діях якого вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
15.04.2016 року о 18-00 год. ОСОБА_5 було затримано за підозрою у вчиненні злочину без ухвали про дозвіл на затримання.
16.04.2016 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Допитаний як підозрюваний у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, ОСОБА_5 визнав факт нанесення ударів ОСОБА_7 та пояснив, що після бійки на прохання голови фермерського господарства «Цереро-Полтавка» - Бублій він поїхав до дому, ОСОБА_7 в той час був живий, йому викликали швидку допомогу. Про смерть ОСОБА_7 він дізнався під час затримання від працівників міліції. Наміру переховуватися від органів досудового розслідування не мав. Коли працівники міліції прибули до нього до дому, він спав, оскільки перед тим вживав спиртні напої, тому не відчиняв двері.
Слідчий в клопотанні вказав, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, строком до десяти років, відразу після вчинення злочину намагався уникнути відповідальності та втекти з місця події, а також переховувався від правоохоронних органів у власному будинку, що свідчить про існування обґрунтованого ризику того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
Вислухавши думку прокурора та слідчого, які підтримали внесене клопотання, підозрюваного, який просив не обирати йому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши що має постійне місце проживання та реєстрації, не має наміру ухилятися від органів досудового слідства, оскільки визнає свою провину та усвідомлює невідворотність покарання, а крім того утримує господарство та обробляє земельну ділянку, заслухавши думку захисника, який вважає застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою недоцільним, оскільки останній зобов'язується з'являтися до слідчого за першою вимогою та не залишати своє помешкання, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не судимий, характеризується посередньо, визнав вину та розкаявся в скоєному, перебуваючи на свободі зможе допомагати дітям та вживати заходи щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди на поховання ОСОБА_7 та дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали клопотання: копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, протоколу огляду місця події, протоколу допиту свідків, копії лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті ОСОБА_7 , містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, офіційно не працює, однак утримує домашнє господарство, за місцем проживання характеризується посередньо, має постійне місце реєстрації та проживання на території Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, не судимий, розлучений, має двох неповнолітніх дітей, які проживають окремо.
Відповідно до ст.ст. 183, 492 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейським судом з прав людини у справах "Вемгофф проти Нмеччини", "Летельєр проти Франції", "Смирнова проти Росії" визначено, що тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованим, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Поруч з цим, прокурор зазначаючи наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду не надав докази їх наявності, що визначають можливість їхньому запобіганню лише шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що вказує на відсутність підстав для обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання обвинуваченого під вартою.
Так, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, а саме передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, однак не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, згідно ст.194 ч.4 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Тяжкість покарання не є безумовною підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України застосування до підозрюваного міри запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину з застосуванням насильства, що спричинило смерть потерпілого, та свідчить, що особа не здатна себе контролювати та бути відповідальною.
Міра запобіжного заходу у виді застави також не є дієвим заходом в даному випадку, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи, на даний час ніде не працює, постійного заробітку немає.
Враховуючи, що ОСОБА_5 має постійне місце реєстрації та проживання на території Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, зважаючи на існування ризику переховування обвинуваченого, суд приходить до висновку що достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого є домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов'язків та буде запобігати ризику, зазначеному у клопотанні, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.176-178, 181, 193-194, 196 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання слідчого Компаніївського ВП Бобринецького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 07 червня 2016 року включно, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.
Визначити строк дії ухвали до 07 червня 2016 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) не відлучатися з с. Полтавка Компаніївського району, Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню Компаніївським ВП Бобринецького ВП ГУНП в Кіровоградській області.
Роз'яснити підозрюваному, що на підставі ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Компаніївського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1