Справа № 346/642/16-ц
Провадження № 2/346/470/16
18 квітня 2016 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний Івано - Франківської області
у складі: головуючого - судді Веселов В.М.,
секретаря Максим'юк М.А.,
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Житлоінфоцентр" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за утримання будинку і прибудинкової території, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, який представник підтримав у судовому засіданні. В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу ОСОБА_2 Власники квартир даного будинку створили об'єднання співвласників квартир багатоквартирного будинку відповідно до закону „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” та ч. 3 ст. 10 Закону „Про приватизацію державного житлового фонду”, але до 1 квітня 2016 року не прийняли будинок на баланс і обслуговування об'єднання. Таким чином, всі мешканці зобов'язані сплачувати послуги, які надаються КП «Житлоінфоцентр» по обслуговуванню будинку. Однак відповідач , як власник кв.№18 будинку №83 по вул.Моцарта в м.Коломия, послуги підприємства в спірний період не оплачував.
Так, 18.12.2015 року Коломийським міськрайонним судом було видано судовий наказ за заявою КП «Житлоінфоцентр» про стягнення з відповідача боргу за утримання будинку і прибудинкової території. Однак, ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 20.01.2016 року за заявою боржника судовий наказ но справі №346/5614/15ц скасовано. Станом на 01.01.2016р. борг відповідача з оплати за утримання будинку і прибудинкової території становить 3841,06 грн. за період з січня 2013 року по 31 грудня 2015 року. Вказує, що за вищезазначений період відповідач користувався послугами, яке надавало підприємство, однак за них не сплачував. Просить суд ухвалити рішення,яким стягнути з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, інд.податковий номер НОМЕР_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь КП «Житлоінфоцентр» 3841,06 грн. боргу за утримання житлового будинку і прибудинкової території за період з січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, 1569,81 грн. інфляційних збитків та 3% річних, всього 5583,5 грн. В судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вказав,що жодного договору у нього з КП «Житлоінфоцентр» на обслуговування не укладено, представники підприємства не звертались до нього з пропозицією укласти такий договір. Крім цього, вказує,що послуги, які надаються КП «Житлоінфоцентр» є неякісними або ж взагалі не надаються. Так, він самотужки усуває проблеми, пов'язані з поточними та дрібним ремонтом в квартирі. Вважає, що за таких обставин в позовних вимогах слід відмовити.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка займає посаду начальника виробничо-технологічного відділу КП «Житлоінфоцентр», є відповідальною за надання послуг в спірному будинку та квартирі, в якій мешкає відповідач пояснила, що послуги підприємством завжди надавались в повному обсязі. До переліку послуг відносяться вивіз сміття, освітлення сходової клітки, прибирання прибудинкової території, утримання аварійної служби, обслуговування вентиляційних каналів, технічне обслуговування мережі холодного водопостачання, поточний ремонт конструкторських елементів, забезпечення роботи ліфта та його безперебійне електропостачання. Вказує, що відповідачу пропонувалось підписати договір на надання послуг, однак він не погодився. Крім цього вказує, що у відповідача в 2011-2012 роках вже виникав борг, який він добровільно погасив на суму 1500 грн., що свідчить про те, що він визнавав і визнає той факт, що послуги КП «Житлоінфоцентр» надавались належним чином.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка займає посаду начальника абонентського відділу КП «Житлоінфоцентр», є відповідальною за формування тарифів на надання послуг КП «Житлоінфоцентр». Вказала,що всі тарифи формуються у відповідності до діючих постанов КМ України і затверджуються виконкомом Коломийської міської ради після обговорення мешканцями будинків. Жодних претензій від відповідача,зокрема щодо завищзення тарифів чи неякісного надання послуг, чи часткового надання послуг до неї,як начальника відділу,не надходило.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, відповідача, свідків, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до Закону України „Про житлово-комунальні послуги» та статуту КП «Житлоінфоцентр» являється балансоутримувачем будинку, і виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, що розташований в м.Коломия,вул.Моцарта,83, в якому мешкає відповідач в квартирі №18. Згідно ч.4 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду комунальні підприємства по експлуатації житла зобов'язані здійснювати обслуговування приватизованого житла за регульованими тарифами.
Згідно ч.ч.1,2 ст.10 згаданого закону утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій незалежно від форми власності на них. Власники квартир є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобовязані брати участь у загальних витратах повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.
Постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» встановлено порядок формування тарифу на обслуговування будинку і при будинкової території.
Положеннями ст.382 ЦК України передбачено, що власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників не житлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Ст.ст. 360, 369 ЦК України передбачено, що кожний учасник спільної часткової та спільної сумісної власності відповідно до своєї частки повинен брати участь у витратах по утриманню і зберіганню спільного майна.
Відповідно до ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором, або законом. Аналогічна норма закріплена в Правилах користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992р. зі змінами внесеними постановою №45 від 24.01.2006р. Оплата послуг проводиться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Положеннями статті 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обовязковим і не залежить від членства в об'єднанні. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернутися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору. КП «Житлоінфоцентр» надає послуги на тих же підставах і умовах, що їх надають об'єднання.
Як вбачається з пояснення сторін, укладеного письмового договору між позивачем та відповідачем немає, однак відповідач не зміг довести суду про те,що позивач не пропонував йому укладення такого договору.
Крім цього, як випливає з пояснень самого відповідача, він визнає,що йому надавались частково або в повному обсязі послуги з вивозу сміття, освітлення сходової клітки,прибирання прибудинкової території та експлуатація ліфта і його забезпечення електроенергією. Однак на прохання суду надати претензії, листи, звернення,тощо відповідача до КП «Житлоінфоцентр» з приводу ненадання або неналежного надання позивачем інших послуг, відповідач надати не зміг. Так само, в судовому засіданні не зміг довести , що послуги КП «Житлоінфоцентр» йому не надавались.
Статтею 8 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК України, іншими актами цивільного законодавства, або договором, вони регулюються тими правовими нормами Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.
За таких обставин суд приходить до висновку,що відповідач з cічня 2013 року по грудень 2016 року включно споживав послуги, які надавалися КП «Житлоінфоцентр»,однак їх не оплачував.
Отже, враховуючи ст.509 ЦК України, боржники зобов'язані оплатити спожиті послуги, а заявник має право вимагати від Боржників виконання обовязку щодо оплати наданих послуг.
Комунальним підприємством «Житлоінфоцентр» за період з 2011 року по 01 січня 2016 року було надано послуги по обслуговуванню будинку і прибудинкової території а саме: проведено ремонт дашків над балконами,капітальний ремонт мякої покрівлі будинку,капітальний ремонт підїзду,повна заміна водогінних труб в підвалі будинку, про що суду надані копії відомостей про вартість робіт та акти виконаних робіт. Крім цього, позивачем також постійно надавались послуги з вивезення і захоронения твердих побутових відходів; прибирання прибудинкової території; освітлення сходових кліток; обслуговування димо-вентиляційних каналів; аварійне обслуговування будинку та обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання та каналізації; поточний ремонт і підготовка будинку до роботи в осінньо-зимовий період; видача довідок. При чому, як вбачається з представлених документів більшість наданих робіт проводилась силами та працівниками КП «Житлоінфоцентр», за які слід сплачувати заробітну плату та відповідні видатки. Щодо проведення ремонтів з приводу заміни мякої покрівлі даху та заміна водогінних труб, то це є капітальні ремонти, які проводяться одноразово в певний період, вимагають великих капіталовкладень, які повинні бути частково оплачені за рахунок сплати за послуги мешканцями будинку, однак до цього часу ці витрати не покриті, в зв'язку з несплатою мешканцями будинку вартості наданих послуг, які включені у вартість утримання будинку і прибудинкової території.
Згідно статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено порядок вирішення спорів, щодо надання неякісних послуг чи їх ненадання, а саме шляхом складання претензії і направлення її виконавцю послуг який в триденний термін зобовязаний або здійснити перерахунок вартості послуг або дати письмову обгрунтовану відмову в задоволенні його претензії.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У відповідності до ст.3 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановлену цивільно-процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів. У відповідності до ст.64 Конституції України право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод не підлягає обмеженню. Дане право гарантоване усім фізичним та юридичним особам,права і свободи чи інтереси яких порушені,незнані або ос порені. Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України. У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін. Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Судом було надано рівні права сторонам процесу щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.
Протягом спірного періоду, відповідач з претензіями щодо неякісного надання послуг, чи їх ненадання, чи часткового надання до КП «Житлоінфоцентр»,посадових осіб КП «Житлоінфоцентр» - не звертався. Заперечення відповідача про те, що ряд послуг йому не надавалися, або послуги надавались неналежної якості, судом до уваги не беруться оскільки є непідтвердженими відповідачем жодними доказами в порядку ст.10 ЦПК України. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, згідно якої , цивільні права і обов'язки,які виникають з дій осіб,що передбачені актами цивільного законодавства,а також з дій осіб,що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Суд бере до уваги наданий відповідачем договір, який був укладений між мешканцями будинку №83 по вул.Моцарта в м.Коломия та Коломийською міською радою від 27 серпня 2011 року, однак зазначає,що даний договір є підтвердженням того,що _сторони уклали договір про організацію спільної діяльності в сфері ремонту будинку, однак доказів того,що даний договір не виконувався однією з сторін , суду не представлено.
Так само, суд критично оцінює представлені зауваження до акту прийому-передачі будинку по вул.Моцарта від 4 березня 2016 року, оскільки документи,в тому числі сам акт прийомки-передачі по передачі будинку були підписані значно раніше і жодних зауважень від відповідача по акту не було. Крім цього, суд зауважує,що предметом розгляду даної справи є несплата (несвоєчасна оплата) відповідачем наданих послуг,а не факт прийоу-передачі будинку на баланс ОСББ.
Твердження відповідача,що сплачені ним кошти в сумі 1500 грн. у 2013 році він вважає,що і є оплатою за часткове надання послуг КП «Житлоінфоцентр», суд до уваги не бере,оскільки дана сума є оплаченою за надані послуги за період 2011-2012 роки, жодних перерахунків по наданню послуг між сторонами не проводилось.
На відміну від відповідача, представник позивача надав суду копії договорів з суміжними підприємствами, які були укладені позивачем, і які в якості субпідрядників (виконавців) або виконували, або забезпечували виконання КП «Житлоінфоцентр» роботи по обслуговуванню спірного будинку послугами ,за що їм сплачувались КП «Житлоінфоцентр» кошти.
Тарифи на квартирну плату встановлені, рішенням виконкому Коломийської міської ради №178 від 24.06.2008 року з 10 липня 2008 року 0,89 грн. за 1 м кв. та 0,21 грн. за користування ліфтом. Рішенням виконавчого комітету №87 від 30.03.2010 року проведено коригування тарифу відповідно до постанови Кабінету Міністрі України №529 та складає 1,22 грн в будинках без ліфтів та 1,54 грн в будинках з ліфтами. Коригування тарифу проведено рішеннями міської ради №197 від 02.06.2014 року та 108 від 03.06.2014 року. Рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради № 269 від 30.12.2014 року встановлено нові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, рішеннями № 67 від 24.03.2015 року та № 81 від 27.03.2015 року даний тариф відкоригований і складає 1,54 грн. в будинках без ліфтів та 2,02 грн. в будинках з ліфтами та додатково проводиться коригування тарифу в залежності від класу будинку. Загальна площа квартири АДРЕСА_2 становить 63,8 м. кв. Станом на 01.01.2016 р. борг відповідача з оплати за утримання будинку і прибудинкової території становить 3841,06 грн. за період з квітня 2011 року по 31.12.2015 року.
У відповідності до правових позицій Верховного Суду України ,які містяться в постанові ВСУ від 15 грудня 2015 року №6-2023цс15 зазначено,що пунктом 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
Як вбачається з преамбули, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає лише основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки. За визначенням, наданим у статті 1 цього Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (стаття 3).
Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Згідно з частиною другою статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є цей Кодекс. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
З огляду на те, що в процесі прийняття спеціального закону - Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зміни до ЦК України Верховною Радою України не розглядалися та не приймалися, стосовно спірних правовідносин норми спеціального закону не можуть конкурувати з нормами основного акта цивільного законодавства.
Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням. Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги. Отже, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також узгоджується із закріпленими в пункті 3 частини першої статті 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку,що окрім сплати заборгованості за надані та спожиті ,але несплачені послуги, відповідач ОСОБА_2 за несвоєчасне виконання зобов'язання відповідно до вимог ст.625 ЦК України повинен сплатити інфляційні збитки в сумі 1579,03 та 3 % річних в сумі 203.67 грн.
На підставі наведеного та ст.ст.11, 257, 264, 267, 360,369, 382,509, 512, 514, 516, 526, 543, 610, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 19, 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", п.17 Правил користування приміщеннями будинків і прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року, правових позицій, викладених в постанові ВСУ №6-2023цс 15 від 15.12.2015 року та керуючись ст.ст.10,11,60,61,212-215 Цивільно-процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н.2197719170 на користь Комунального підприємства "Житлоінфоцентр" (розрахунковий рахунок 260053017614 ОУАТ "Ощадбанк" МФО 336503, код 33932580) - 3841,06 (три тисячі вісімсот сорок одну гривню 06 копійок) боргу за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території за період з 01.011.2013 року по 31.12.2015 року, 1579,03 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 03 копійок інфляційних збитків та 3% річних в сумі 203,67 грн., всього 5623,76 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н.2197719170 на користь Комунального підприємства "Житлоінфоцентр" 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Веселов В. М.