Справа №: 343/687/16-ц
Провадження №: 2/0343/368/16
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
18 квітня 2016 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд -
Позивачка просить постановити рішення, яким:
Стягнути з відповідача на її користь грошові кошти на утримання їх дитини (аліменти) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі - 727, 50 грн. щомісячно, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з відповідача на її користь грошові кошти на утримання їх дитини (аліменти) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі -727,50грн. щомісячно, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Свої вимоги мотивує тим, що 26.04.2010 року шлюб між нею, ОСОБА_1, та відповідачем, ОСОБА_2, був розірваний. Після розлучення вона повернула своє дівоче прізвище - ОСОБА_1.
У них є діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., які на даний момент проживають разом з нею.
Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати своїх дітей. Він не забезпечує дітей продуктами харчування, грошима, які необхідні на їх життя та розвиток, ліками, коли вони хворіють. Діти повністю знаходяться на її утриманні.
Досягнути домовленості з відповідачем добровільно виконувати свої обов'язки по утриманню дітей, та надавати кошти у відповідній сумі у добровільному порядку не вдалося. Він витрачає гроші на свої потреби, інтересами та потребами дітей не цікавиться.
Відповідач не являється інвалідом , аліментів нікому не сплачує, знаходиться у працездатному віці, а тому має можливість працювати та утримувати дітей, і з цих підстав вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що відповідач не має постійного заробітку, вважає, що аліменти підлягають стягненню з відповідача у твердій грошовій сумі .
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини. Додатково пояснила, що на протязі 7-ми років відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. Вона на даний час не працює, оскільки доглядає за дітьми. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання на повторний виклик не з'явився, причини своєї неявки суд не повідомив, від отримання судової повістки відмовився, про що свідчить відмітка на конверті (а.с.17-18). Від нього не поступило заяви про розгляд справи у його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення позивачки , вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
У відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.
Про те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі і від спільного проживання у них народилися: ІНФОРМАЦІЯ_1 року син ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 року син ОСОБА_6 свідчать матеріали справи - копія свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 від 26.04.2010р. (а.с.8), копія свідоцтва про народження ОСОБА_3, від 21.01.2009р. (а.с.6), копія свідоцтва про народження ОСОБА_4, серії НОМЕР_3 від 21.04.2010р. (а.с.7).
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами погіршилися стосунки, вони проживають окремо, а неповнолітні діти перебувають на утриманні позивачки, з якою проживають.
Відповідач на даний час офіційно не працює, не перебуває в центрі зайнятості, як такий , що шукає роботу. Інших дітей або осіб, яких він зобов'язаний утримувати, окрім синів, не має.
Оскільки відповідач офіційно не працевлаштований та немає постійного доходу та регулярного заробітку, то суд, враховуючи обставини визначені ст.182 СК України і роз'яснення, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15 травня 2006р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Таким чином, виходячи із зазначеного принципу рівності обов'язків обох батьків щодо дітей , кожен із них зобов'язаний забезпечувати утримання дітям не менше відповідного прожиткового мінімуму, що діє на час вирішення спору, при відсутності домовленості між батьками про розмір сплати аліментів.
Визначаючи розмір аліментів судом враховується матеріальне становище ОСОБА_1, матеріальне становище відповідача ОСОБА_2, те, що він не працює, не має стабільного доходу, відсутність у нього інших утриманців, яких він зобов'язаний утримувати у відповідності до вимог Закону , а також те, що доказів щодо наявності у відповідача стабільного заробітку не надано, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти у твердій грошовій сумі по 727,50 грн. на кожну дитину.
Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст. ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 88,208, 209, 215, 218, 224-226,367 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити .
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 727 (сімсот двадцять сім) гривень 50 коп., на кожну дитину щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 25 березня 2016 року і проводити до повноліття дітей.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 551,20 гривень судового збору .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана не пізніше 10 (десяти) днів з дня отримання ним копії заочного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя: