Справа № 2-67/2012р.
23 січня 2012 року смт.Вигода
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі-
головуючого-судді Тураш В.А.
секретаря - Лукань О.З., Прокопишин Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, суд, -
Позивач просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь 114 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 50 грн. відшкодування моральної шкоди. Зобов»язати відповідачку ліквідувати ясінь, який затіняє земельну ділянку позивачки. Стягнути з відповідачки на користь позивачки судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. По сусідству з нею в будинку №127 по вул. Шевченка с.Шевченкове Долинського району проживає ОСОБА_2 Її присадибна ділянка і присадибна ділянка ОСОБА_2 - межують. На свої присадибній ділянці вона вирощує сільськогосподарські культури: картоплю, буряк, капусту, моркву, огірки. На межі їх земельних ділянок, на віддалі менше одного метру від її паркана, виріс ясінь, який на протязі світлої пори доби, затіняє частину її земельної ділянки, чим шкідливо впливає на ріст і визрівання вирощуваних нею сільгоспкультур. У зв»язку з цим в 2011 році, на ділянці площею 20 кв.м.,яка постійно затінялась ясенем , із запізненням і погано зійшли , а в подальшому росли і дозрівали вирощувані нею огірки, морква і цибуля. Внаслідок цього вона понесла втрати на врожаї огірків - біля 10 кг., моркви біля 20 кг. і більше 10кг. цибулі. Згідно довідки МП «Долинські ринки» вартість 1 кг. цибулі становить 2 грн., вартість 1 кг. моркви - 2.20 грн., вартість 1 кг. огірків - 5 грн. Таким чином затінивши своїм ясенем її земельну ділянку відповідачка спричинила їй шкоду в розмірі 114 грн. На її неодноразові вимоги спиляти дерево відповідачка ігнорує, тому з метою захисту свого порушеного права , вона змушена звертатись до суду. Крім матеріальної шкоди відповідачка спричинила їй і моральну шкоду, яка виразилась в тому, що з вини відповідачки, вона постійно переживала і нервувала, відчула душевні страждання. Вона змушена витрачати додатковий час і засоби для відновлення свого порушеного права звертаючись до адміністрації сільради і суду. Завдану моральну шкоду вона оцінює в сумі 50 грн.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зіславшись на вищевказані обставини, просила позов задоволити. Додатково пояснив, що ясінь, який росте від її паркану на відстані 1.5 метра, має висоту 4 метри. Між її земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_2 раніше протікав потік - «Млинівка» Дану «Млинівку», яка була нічиєю - вона засипала
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що вона не являється межівником позивачки. ОСОБА_1 самовільно захопила частину її земельної ділянки, в результаті чого земельна ділянка ОСОБА_1, яке передана для обслуговування житлового будинку, збільшилась з 6 сотих до 11 сотих. Справжня межа знаходиться значно дальше від ясеня. Ясінь висотою до 2 метрів і товщиною стовбура до 5 сантиметрів, який самовільно виріс, не міг і не може завдавати шкоди позивачці. Більшої шкоди завдають дерева, які ростуть на подвір»ї позивачки: горіх висотою 4 метри, яблуні висотою до 5 метрів, черешня висотою до 10 метрів. Оскільки будь-яких збитків вона позивачці не заподіяла - просила відмовити у позові.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що даний позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Ч.2 даної статті передбаченого, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ст.1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Згідно ч.4 вказаної статті - доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно повідомлення виконавчого комітету Шевченківської сільської ради від 30.12.2011р №С-459 - рішенням Шевченківської сільської ради від 21.12.1993 року «Про передачу громадянам земель у приватну власність та користування» ОСОБА_3, чоловікові позивачки ОСОБА_1, передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Шевченкове по вул. Шевченка, 130. Для ведення особистого селянського господарства сільською радою надано всього земельних ділянок площею 0.62 га. Всього площа всіх земельних ділянок - 0.69 га. У зв»язку з тим, що протоколи рішень сільської ради до 2005 року передано на зберігання в архів, рекомендують ОСОБА_1звернутися до архіву про видачу копій рішень сільської ради.
У відповідності до довідки №94 від 18.01.2012 року , виданої виконкомом Шевченківської сільської ради - на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 0.19 га знаходиться впадина, так звана «Млинівка» , яка є в її користуванні.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що сторони по справі не являються межівниками. Позивачка ОСОБА_1 самовільно засипала «Млинівку», яка розділяла земельні ділянки сторін, і пересунула межу, збільшивши тим самим розміри свої земельної ділянки. Ясінь, висотою до 2-х метрів, який росте на земельній ділянці ОСОБА_2не може завдавати будь-якої шкоди ОСОБА_1, яка самовільно захопила землю. На земельній ділянці позивачки, ростуть горіх, дві яблуні та черешня, які створюють тінь.
Позивачкою ОСОБА_1 в судовому засіданні не надано жодних доказів ( крім довідки про вартість сільгосппродукції на Долинському ринку) , які доводили б факт заподіяння відповідачкою ОСОБА_2 майнової чи моральної шкоди.
Таким чином в судовому засіданні позивачкою не доведено свої позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а враховуючи, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, суд , вважає, що в позові слід відмовити.
Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог статтей 88 ЦПК України.
На підставі ст.ст.22,23,1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 11, 60, 88,209, 214, 215,216,218 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Долинський районний суд.
Суддя:
Текст повного рішення виготовлено 25 січня 2012 року