Справа № 197/1095/15-ц 22-ц/774/708/К/16
Справа № 197/1095/15-ц Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/774/708/К/15 Леонідова О.В.
Категорія № 23 (4) Доповідач - Братіщева Л.А.
14 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Братіщевої Л.А.
суддів: Грищенко Н.М., Митрофанової Л.В.
секретар: Чубіна А.В.
за участю: представника Криворізької місцевої прокуратури № 1 - Шелудько Наталі Юріївни,
представника ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області - Славінської Альони Вікторівни
відповідача - ОСОБА_4 та його представника - ОСОБА_5,
представника відповідача Широківської районної держадміністрації Дніпропетровської області - Леньо Марини Романівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року та додаткове рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2016 року по справі за позовом прокурора Широківського району Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізької місцевої прокуратури № 1) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_4, Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа: Андріївська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку, -
В серпні 2015 року прокурор Широківського району Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізької місцевої прокуратури № 1) звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з позовом до відповідачів ОСОБА_4, Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку, який уточнив та в обґрунтування позовних вимог зазначив, що розпорядженням голови Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 29.12.2012 року № 1104-р-12 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду строком на 49 років ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства на території Андріївської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області.
В цей же день 29 грудня 2012 року між Широківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі № 22/12, відповідно до якого останньому у користування із земель сільськогосподарського призначення строком на 49 років надано земельну ділянку загальною площею 17,1180 га. для ведення фермерського господарства, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 10.10.2013 року.
Однак в порушення ст.ст. 12, 23 Закону України «Про оцінку землі», зазначений договір оренди був укладений без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю та майнові інтереси держави. В п. 3 зазначеного договору вказано: «нормативна грошова оцінка земельної ділянки відсутня» та в порушення вимог законодавства при визначенні розміру орендної плати сторони керувались не нормативною грошовою оцінкою спірної земельної ділянки, а середньою вартістю 1 га. земель сільськогосподарського призначення.
Просили суд визнати недійним договір оренди землі № 22/12, укладений 29 грудня 2012 року між Широківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_4 та зобов'язати ОСОБА_4 повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельну ділянку загальною площею 17,1180 га., яка розташована на території Андріївська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області.
Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року позов прокурора Широківського району Дніпропетровської області (на теперешній час - Криворізької місцевої прокуратури № 1) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_4, Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа Андріївська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку - задоволений.
Визнано недійсним договір оренди землі (кадастровий номер НОМЕР_1), розташованої на території Андріївської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, укладений між Широківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та Сізіним Вячеславом Вікторовичем від 29.12.2012 року № 22/12 .
Зобов'язано ОСОБА_4 повернути земельну ділянку, розташовану на території Андріївської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, загальною площею 17,1180 га (кадастровий номер НОМЕР_1) до земель державної власності в особі Головного управління Держгеодастру в Дніпропетровській області.
Додатковим рішеннямШироківського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2016 року доповнено рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року за позовом прокурора Широківського району Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізької місцевої прокуратури № 1) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_4, Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа Андріївська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1948 гривень 80 копійок.
Стягнуто з Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь держави судовий збір в розмірі 1948 гривень 80 копійок.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, а також додаткового рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На їх думку суд не дав належної оцінки таким доказам, як договір оренди та технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої суду. Так, зазначають, що при укладанні договору оренди була проведена нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь в повному обсязі станом на 01.07.1995 року, відповідно до Методики нормативної грошової оцінки ріллі ділянок сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213. Із вказаної розрахованої оцінки був визначений розмір орендної плати, а тому вважають, що висновки суду про те, що договір є недійсним, так як розмір орендної плати визначений не на підставі нормативної грошової оцінки, є помилковими.
Крім того, звертають увагу на те, що відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2015 року, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 329469,95 грн., з розрахунку якої розмір орендної плати складав би 9884,10 грн., що на 1260,41 грн. менше, ніж обумовлено спірним договором, а тому вважають, що висновки суду про недоведеність доводів сторони відповідача щодо відсутності шкоди, завданої державі - не відповідають дійсності.
В запереченнях на апеляційну скаргу, керівник Криворізької місцевої прокуратури № 1 просив апеляційну скаргу ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, а саме у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.
Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Зазначеним вимогам Закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 29.12.2012 року № 1104-р-12 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду строком на 49 років ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства на території Андріївської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області та рекомендовано ОСОБА_4 укласти договір оренди з Широківською рйдержадміністрацією, згідно з даним розпорядженням (а.с. 12-13).
29 грудня 2012 року між Широківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі № 22/12, відповідно до якого останньому у користування із земель сільськогосподарського призначення строком на 49 років надано земельну ділянку загальною площею 17,1180 га. для ведення фермерського господарства, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 10.10.2013 року (а.с. 5-9, 14).
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки, Широківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області передала земельну ділянку в оренду для ведення фермерського господарства, що відповідає умовам договору оренди землі № 22/12 від 29.12.2012 року та придатну для використання за цільовим призначеннями, а ОСОБА_4 приймає вищевказану земельну ділянку у стані, придатному для її цільового використання, згідно з вищевказаним договором оренди. Заперечень з боку представників сторін при прийому-передачі земельної ділянки, не надійшло (а.с. 11).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з недодержанням в момент укладання договору оренди землі від 29.12.2012 року вимог ст.ст. 13, 35 Закону України «Про оцінку земель», а саме - у зв'язку з відсутністю нормативної грошової оцінки земельної ділянки, даний договір підлягає визнанню недійсним на майбутнє з зобов'язанням відповідача повернути земельну ділянку до земель державної власності.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час укладання спірного договору), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частинами 1 та 2 ст. 15 даного Закону (в редакції на час укладання спірного договору), істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час укладання спірного договору), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 даного Закону, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції на час укладання спірного договору), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 даного Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.
Згідно із ч. 2 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.
Частиною 1 п. 289.1 ст. 289 Податкового Кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Прокурор звернувся до суду із вказаним позовом та зазначає, що порушуються інтереси держави, оскільки при укладанні оспорюваного договору, розмір орендної плати за землю, що належить до державної власності, встановлений із порушенням ст.ст. 13, 23 Закону України «Про оцінку земель», без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦПК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоді з усіх істотних умов договору.
Істотні умови договору оренди земельної ділянки визначені в ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», однією з яких є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату, а ч. 2 цієї ж статті передбачає, як підставу для визнання договору оренди землі недійсним, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов.
В пункті 3 договору оренди землі № 22/12 від 29.12.2012 року, зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відсутня.
Разом з тим, відповідно до п. 7 даного договору, в розділі «орендна плата» сторонами було узгоджено, що орендна плата розраховується відповідно до постанови КМУ від 13.12.2006 року № 1724 та враховуючи розмір орендної плати за земельні ділянки, ухвалені рішенням комісії з перегляду ставок орендної плати за земельні ділянки державної власності, ухвалені рішенням районної конкурсної комісії по вирішенню земельних питань, становить для ріллі 3,0% від грошової оцінки площі ріллі по області - 21701,35 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації, який діє на момент укладання договору, що становить 11144,51 грн. (а.с. 5-10).
Виходячи з цього, колегія вважає, що оспорюваним договором оренди визначено розмір, порядок оплати, можливість індексації, форма платежу, строки, порядок внесення, порядок перегляду орендної плати та відповідальність за її несплату.
Сторонами не оспорюється, що орендна плата ОСОБА_4 вносилась своєчасно та в розмірі, визначеному договором оренди та як пояснив апеляційному суду представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, претензій до відповідача вони не мали у зв'язку із сплатою ним орендної плати.
Крім того, як вбачається з технічної документації проведеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої ОСОБА_4 в оренду, станом на 01.01.2015 року, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки з урахуванням індексації одного гектара ріллі становить 19246,98 грн., всієї ділянки ріллі - 329469,95 грн., у зв'язку з чим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що при розрахунку орендної плати, виходячи із даних нормативної грошової оцінки землі, орендна плата складає 9884,10 грн., що на 1260,41 грн. менше, ніж обумовлено спірним договором - 11144,51 грн., що підтвердив в апеляційному суді представник ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Згідно вимог ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На думку колегії суддів, всупереч вимогам ст.ст. 3, 15, 10, 60 ЦПК України, прокурором при зверненні з позовом, не доведено в суді, у чому саме полягає порушення інтересів держави - орендодавця та яку матеріальну шкоду зазнала держава у зв'язку з відсутністю нормативної грошової оцінки земельної ділянки у договорі оренди землі № 22/12 від 29.12.2012 року.
Зазначене узгоджується з правовими позиціями, висловленими Верховним Судом України у постанові від 25 грудня 2013 року (справа № 6-78цс13), а також у постанові від 04 лютого 2015 року (справа № 6-233цс14) та згідно зі ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Вимога прокурора, на думку колегії, щодо необхідності визнання договору оренди землі № 22/12 від 29.12.2012 року недійсним, суперечить положенням ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, оскільки в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, а прокурором не доведено, яким чином порушуються права держави через обрахування сторонами договору нормативно-грошової оцінки землі, виходячи не з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду, а іншим методом - із застосуванням постанови КМУ від 13.12.2006 року № 1724, додаток 1 до якої передбачає розрахунок орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, він нормативної грошової оцінки 1 га. ріллі по області.
З урахуванням викладеного, колегія вважає, що при розгляді справи не встановлено порушення прав орендодавця у зв'язку з відсутністю в договорі оренди умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», тому апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 - задовольнити.
Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року та додаткове рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову прокурора Широківського району Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізької місцевої прокуратури № 1) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_4, Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа: Андріївська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку - відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили
Головуючий: Л.А. Братіщева
Судді: Н.М. Грищенко
Л.В. Митрофанова