Провадження № 22-ц/774/1022/16 Справа № 183/5363/14 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.
Категорія 54
16 березня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.
суддів: Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі Порубай М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп», Державного агентства лісових ресурсів України, третя особа - Концерн «Воєнремсервіс» Міністерства Оборони України про скасування наказів та поновлення на роботі, -
У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) № 8-ДП від 15.03.2013 року «При призначення та звільнення керівників державних підприємств, що належить до сфери управління Міністерства Оборони України», на підставі особисто поданої заяви лісника лісового відділу Концерну «Воєнремсервіс», його, ОСОБА_2, з 16 березня 2013 року було призначено тимчасово виконуючим обов'язки директора Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп». Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 49-к від 24.01.2014 року «Про тимчасове покладення обов'язків директора Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп», на позивача з 24.01.2014 року було повторно покладено обов'язки щодо тимчасового виконання обов'язків директора Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп». 24.03.2014 року наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 190-к, його було звільнено з займаної посади на підставі листа Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства № 170 від 24.03.2014 року. На підставі наказу Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» № 72 від 01.04.2014 року, його було звільнено з посади тимчасово виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп». Позивач зазначив в позові, що звільнення з посади тимчасово виконуючого обов'язки директора державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» вважає незаконним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. У відповідності до роз'яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва» від 29 грудня 1965 року № 30/39, призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою не допускається. Призначення працівника виконуючим обов'язки можливе до затвердження його на цій посаді вищим органом управління на строк не більше двох місяців, якщо працівник виконує обов'язки більше двох місяців, є підстави вважати, що він затверджений на цій посаді. ОСОБА_2 в позові зазначив, що йому стало відомо про порушення порядку і способу передачі цілісного майнового комплексу від одного органу центральної виконавчої влади до іншого лише 29 липня 2014 року. Крім того, він в період з 01.07.2014 року по 11.08.2014 року хворів, що підтверджується листком непрацездатності, в зв'язку з чим, пропустив тримісячний строк для звернення з позовом до суду. Тому, уточнивши неодноразово позовні вимоги, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Новомосковський військовий лісгосп» № 72 від 01.04.2014 року та наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 190-к від 24.03.2014 року про переведення його з посади тимчасово виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» на посаду головного інженера Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп»; поновити його, позивача, на посаді директора Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп».
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники процесу повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України. 03.03.2016 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його присутності у судовому засіданні (а.с. 60 т. 2).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що у відповідності до п. 1.1. статуту державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп», затвердженого наказом Міністра оборони України від 23 листопада 2012 року № 797, який діяв станом на березень 2013 року, підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства Оборони України.
Згідно п.7.1. статуту, управління підприємством здійснює його керівник відповідно до статуту підприємства та законодавства України. Призначення та звільнення керівника здійснюється уповноваженим органом управління за поданням генерального директора концерну. Призначення керівника здійснюється уповноваженим органом управління шляхом укладання з ним контракту.
Місцевим судом встановлено, що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) № 8-ДП від 15.03.2013 року «Про призначення та звільнення керівників державних підприємств, що належить до сфери управління Міністерства оборони України», на підставі особисто поданої заяви лісника лісового відділу концерну «Воєнпромсервіс», ОСОБА_2 з 16 березня 2013 року було призначено тимчасово виконуючим обов'язки директора державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп».
04 вересня 2013 року Кабінетом Міністрів України винесене розпорядження № 773-р, відповідно до якого цілісні майнові комплекси державних підприємств за переліком згідно з додатком із сфери управління Міністерства оборони України передані до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, до зазначеного переліку входить також і державне підприємство «Новомосковський військовий лісгосп».
14.01.2014 року Державне агентство лісових ресурсів України наказом № 9 затвердило статут державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп», який пройшов державну реєстрацію 16.01.2014 року.
Згідно п. 1.1. вказаного статуту, державне підприємство «Новомосковський військовий лісгосп» засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (орган управління майном).
У відповідності до п.7.1 статуту, управління підприємством здійснює його директор; на підставі п. 7.2 статуту, призначення директора підприємства здійснюється органом управління майном шляхом укладання з ним контракту в установленому законом порядку.
16 січня 2014 року державним підприємством «Новомосковський військовий лісгосп» виданий наказ № 42, відповідно до якого, на підставі листа-запиту № 10 від 14.01.2014 року та п. 5 ст. 24 КЗпПУ, в порядку переведення за погодженням між власниками підприємств, звільнено з концерну «Воєнремсервіс» за п. 5 ст. 36 КЗпП України з посади лісника концерну «Воєнремсервіс» ОСОБА_2; прийнято з 16.01.2014 року ОСОБА_2 на посаду головного інженера, в порядку переведення з концерну «Воєнремсервіс», з подальшим виконанням обов'язків директора державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 49-к від 24.01.2014 року «Про тимчасове покладення обов'язків директора Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» на ОСОБА_2 з 24.01.2014 року було покладено тимчасове виконання обов'язків директора державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» на період до призначення в установленому законодавством порядку керівника.
24.03.2014 року наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 190-к, головного інженера державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» ОСОБА_2 увільнено від тимчасового виконання обов'язків директора державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп».
Державним підприємством «Новомосковський військовий лісгосп» було видано наказ № 72 від 01.04.2014 року, відповідно до якого головного інженера державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» ОСОБА_2 увільнено від тимчасового виконання обов'язків директора державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп», з подальшим виконанням обов»язків своєї посади - головного інженера.
Судом також встановлено, що наказом державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» № 380 від 24.09.2014 року ОСОБА_2 звільнено з посади головного інженера на підставі п.1 ст. 40 КЗпПУ (за скороченням чисельності штату).
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; - кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно п.4 ч.1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних підприємств,установ, організацій та господарських структур, укладають та розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.
Колегія звертає увагу, що виконання обов'язку тимчасово відсутнього працівника без звільнення працівника від своєї основної роботи - це заміна працівника, відсутнього у зв'язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається місце роботи (посада), без звільнення від основних трудових обов'язків. У цьому випадку, відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України, працівнику провадиться доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (розмір доплати встановлюється на умовах, передбачених колективним договором).
Порядок оформлення та оплати тимчасового замісництва регламентується роз'ясненням Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. N 30/39 "Про порядок виплати тимчасового заступництва", затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. N 820/39 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 11.12.86 р. N 521/30-18). Керівник підприємства, установи, організації зобов'язаний не пізніше місячного строку з дня прийняття працівника на роботу надати документи для його призначення на посаду до вищого органу управління. Цей орган в місячний строк з дня отримання документів повинен розглянути питання і повідомити керівникові його результати.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши, що позивач працював на посаді головного інженера Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» та тимчасово виконував обов'язки директора Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп»; враховуючи, що ОСОБА_2 був увільнений від виконання обов»язків директора з дотриманням вимог діючого законодавства, - місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимоги про визнання незаконними наказу ДП «Новомосковський військовий лісгосп» № 72 від 01.04.2014 року і наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 190-к від 24.03.2014 року про увільнення позивача від тимчасового виконання обов'язки директора Державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп», з подальшим виконанням обов»язків головного інженера, та про поновлення позивача на посаді директора державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп».
Доводи апелянта про те, що він фактично працював на посаді директора державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» - є безпідставними і не відповідають встановленим фактичним обставинам справи. Згідно наведених вище доказів, позивач працював на посаді головного інженера та лише тимчасово виконував обов»язки директори.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов'язки директора, із заявою про вирішення питання щодо призначення його на посаду директора ДП «Новомосковський військовий лісгосп», у передбаченому діючим законодавством порядку, до уповноваженого органу управління не звертався. Уповноваженим органом управління з позивачем ОСОБА_2 контракт щодо його роботи на посаді директора державного підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» не укладався. Наказ про призначення позивача на посаду директора ДП «Новомосковський військовий лісгосп» уповноваженим органом управління не видавався.
Крім цього, відповідачем не приймалось рішення про звільнення позивача з посади директора ДП «Новомосковський військовий лісгосп», що також унеможливлює задоволення позовної вимоги про поновлення позивача на роботі на посаді директора.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.03.2015 року уповноваженим органом управління укладено контракт з ОСОБА_3 щодо роботи останнього на посаді директора ДП «Новомосковський військовий лісгосп» (а.с. 33 - 41 у т. 2).
Позивачем протягом всього часу розгляду справи не доведено та не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили що позивач призначався на посаду директора ДП «Новомосковський військовий лісгосп» та що його було незаконно звільнено саме з посади директора підприємства на яку позивач просить суд його поновити.
Твердження апелянта про те, що виконання обов»язків директора протягом двох місяців свідчить про набуття ним права обіймати посаду директора - є безпідставними та не спростовують викладених вище висновків суду. Крім того, приймаючи до уваги, що позивач виконував обов»язки директора з 16 березня 2013 року, він без наявності поважних причин суттєво порушив тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, який фактично був пред»явлений лише у серпні 2014 року.
Безпідставними і недоведеними є доводи апелянта щодо порушення порядку і способу передачі цілісного майнового комплексу ДП «Новомосковський військовий лісгосп» від одного органу центральної виконавчої влади до іншого.
Колегія звертає увагу що доказів, на підтвердження доводів апеляційної скарги, позивачем не надано, клопотань про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що стверджується журналом та звукозаписом судових засідань.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді