Іменем України
08 квітня 2016 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2016 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого водієм тролейбусного ДЕПО № 1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а проживає за адресою: АДРЕСА_2,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, -
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
При обставинах, викладених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1. Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження № 33/774/167/16 Головуючий у першій інстанції: Ігнатенко В.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Деркач Н.М.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального права, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням апелянта, винним у вчиненні ДТП є саме водій ОСОБА_2, тоді як докази його вини у вчиненні інкримінованого правопорушення в матеріалах справи відсутні.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі подану апеляційну скаргу, підтвердив викладені в її обґрунтування доводи та просив задовольнити апеляційну скаргу.
Потерпілий ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає постанову районного суду законною та обґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що в задоволенні поданої апеляційної скарги необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Як встановлено апеляційним переглядом, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно незаконності та необґрунтованості постанови місцевого суду є безпідставними.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим.
Даний висновок суду в повному обсязі підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 23 січня 2016 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; схемою місця ДТП, підписаною уповноваженою особою та учасниками ДТП без будь-яких зауважень та доповнень, в якій зафіксовано напрямок руху автомобілів до моменту зіткнення, місце зіткнення транспортних засобів, а також механічні пошкодження, отримані автомобілями внаслідок ДТП.
Крім того, факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з настанням ДТП, підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також потерпілого ОСОБА_2, наданими як в письмовому вигляді під час оформлення матеріалів за фактом ДТП, так і в судовому засіданні суду першої інстанції.
Матеріалами справи встановлено відсутність підстав ставити під сумнів пояснення вищезазначених свідків та потерпілого щодо обставин ДТП, оскільки їх пояснення є послідовними та в повному обсязі узгодженими між собою, а також з даними, які слідують з інших наявних в матеріалах справи доказів.
З дотриманням вимог ст. 252 КУпАП докази, що містяться в матеріалах справи, судом першої інстанції були перевірені на їх допустимість, належність та достатність, в контексті ст. 251 КУпАП.
В свою чергу, даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд дійшов висновку про правильність встановлення місцевим судом фактичних обставин вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зафіксованих протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього.
Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, не спростовують висновки районного суду та встановлені судом фактичні обставини справи, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Таким чином, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 і дотримавшись при цьому вимог ст. ст. 245, 279, 280 КУпАП, районний суд ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а тому апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень,- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду
Дніпропетровської області Н.М. Деркач