Справа № 196/264/16-а
№ провадження 2-а/196/18/2016
12 квітня 2016 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Гудим О.М.
при секретарі - Шевченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 пред'явила позов в порядку адміністративного судочинства до Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог вказала, що 28 лютого 2016 року, близько 15.00 год., в м.Дніпропетровськ, в районі будинку №51 на проспекті Яворницького (пр.Карла Маркса), вона здійснила вимушену зупинку у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та необхідності придбання ліків в аптеці. При цьому, при зупинці автотранспортного засобу було увімкнуто аварійну сигналізацію.
Повернувшись до автомобіля, вона побачила патрульного. Вказана посадова особа запитав про причину зупинки та повідомив, що стоянку здійснено ближче ніж за 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Вона пояснила інспектору, що здійснила не стоянку, а лише зупинку (припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин), при чому вимушену (припинення руху транспортного засобу через небезпеку, яка спричинена станом учасника дорожнього руху). У зв'язку з чим виникла суперечка між інспектором та нею щодо порушення/непорушення правил дорожнього руху.
Тому інспектор не вагаючись вимагав пред'явити документи, а саме: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування цивільно-страхової відповідальності. Вказані документи було надано інспектору. Проте, через декілька хвилин, оглянувши документи, інспектор повідомив, що складає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.
Після вручення їй постанови від 28.02.2016 року серії ПС3 №075185 було з'ясовано суть правопорушення - не було поліса обов'язкового страхування. А тому вказане викликало в неї, як у водія, обурення, проте інспектор одразу ж порадив оскаржити до суду у разі незгоди.
При цьому, інспектор тримав поліс в руках, ознайомлювався з ним, але дійшов висновку про його відсутність.
Відповідно до вимог п.1.10 Правил дорожнього руху України:
- стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу;
- зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо);
- вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.
Згідно ст.32 ч.1 п.6 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках, зокрема, якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Отже, вона з дотриманням вимог ПДР здійснила вимушену зупинку, а саме - припинила рух транспортного засобу на час до 5 хвилин та з увімкненням аварійної світлової сигналізації, що в свою чергу свідчить про те, що інспектор поліції не мав права вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та документів, що підтверджують відповідне право особи, оскільки зовнішні ознаки транспортного засобу не давали достатніх підстав аби вважати, що вона причетна до вчинення правопорушення.
Відповідно до ст.16 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що водій має право, зокрема знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи.
Крім цього, у вищевказаній статті Закону передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст.21 п.21.2, п.21.3, п.21.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності" контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
В будь-яких інших випадках, крім при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод перевірка страхового полісу - незаконна. При цьому, протокол про порушення ПДР не складався та ДТП не мало місце.
Враховуючи вищевикладене та посилаючись на ст.55 Конституції України, ст.ст.247, 268, 288, 293 КУпАП, просить визнати протиправною та скасувати постанову серії СП3 №075185 від 28.02.2016 року інспектора 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ старшого сержанта поліції ОСОБА_5 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надіславши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився. До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника. В своїх письмових запереченнях прохають відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на наступні обставини.
Під час патрулювання по пр.Карла Маркса в районі будинку №51 інспектором було помічено автомобіль марки MAZDA 3 номерний знак НОМЕР_3, водій якого порушив вимогу п.15.9.е Правил дорожнього руху (затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 р.), а саме, здійснив зупинку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, щоб висадити свого пасажира. В результаті чого водії маршрутних транспортних засобів були вимушені здійснювати посадку-висадку пасажирів поза посадковим майданчиком. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують Правила. Дія учасників дорожнього руху не повинна створювати перешкоду для руху інших учасників. Заборона зупинки інших транспортних засобів, окрім маршрутних, на посадкових майданчиках та ближче 30 м від них з обох боків введена для забезпечення безперебійної роботи громадського транспорту відповідно до встановлених графіків руху, створення пасажирському транспорту безпечних умов для під'їзду до зупинки та виїзду з неї. При перевірці документів у позивача був відсутній поліс обов'язкового страхування. Також зазначають, що в місці скоєння адміністративного правопорушення аптека в радіусі 300 м відсутня.
Пунктом 2.1 ПДР України визначено вичерпний перелік документів, які водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На законну вимогу інспектора надати документи, ОСОБА_1 надала поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому закінчився термін дії.
Таким чином, інспектором було встановлено наявність адімінстративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП.
Згідно вимог ст.252 КУпАП та за результатами розгляду адміністративної справи та з метою припинення вказаного правопорушення, а також забезпечення дотримання вимог ПДР України було застосоване адміністративне стягнення - штраф в розмірі 425 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №075185 від 28.02.2016 року. Страховий поліс АЕ6443833 від 26.02.2016 року, який надано ОСОБА_1 до матеріалів адміністративного позову, на момент винесення постанови не діяв, про що свідчить виписка Централізованої бази даних МТСБУ.
ОСОБА_1 під її особистий підпис було роз'яснено положення ст.ст.307, 308 КУпАП, а також права, передбачені ст.268 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно ст.ст.287-289 КУпАП, а також мається підпис про отримання постанови ОСОБА_1
Під час винесення постанови на місці вчинення правопорушення ніяких клопотань та зауважень від позивача не надходило, а тому інспектором патрульної поліції винесено постанову згідно ст.258 КУпАП.
Отже, ОСОБА_1 було допущене грубе порушення Правил, а саме п.2.1, та в постанові чітко описані правопорушення, які були скоєні ОСОБА_1
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надіславши до суду письмові заперечення, хоча саме він повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
В судовому засіданні встановлено, що 28 лютого 2016 року у відношенні позивача (ОСОБА_1) була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №075185, відповідно до якої ОСОБА_1, керуючи автомобілем MAZDA3 н/з НОМЕР_3, в м.Дніпропетровськ на пр.Карла Маркса, 51, здійснила стоянку ближче ніж 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушила вимоги ПДР 15.9 (е). Під час перевірки документів у водія не було поліса обов'язкового автострахування, чим порушила вимоги ПДР 2.11 (г), та чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП.
Позивач в позовній заяві зазначила, що Правил дорожнього руху не порушувала, здійснила зупинку вимушену при цьому увімкнула аварійну світлову сигналізацію та мала при собі поліс обов'язкового автострахування.
Відповідно до вимог п.1.10 Правил дорожнього руху України:
- стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу;
- вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.
Відповідно до вимог п.п."а" п.9.9 ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі.
Відповідно до ст.16 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що водій має право, зокрема знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи.
Крім цього, у вищевказаній статті Закону передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст.21 п.21.2, п.21.3, п.21.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності" контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Представник відповідача, незаважаючи на те, що обов'язок доказування покладено саме на нього, в своїх письмових запереченнях, надав пояснення щодо правомірності дій інспектора, виклавши суть здійснених позивачем правопорушень, а саме: порушення вимог зупинки, стоянки (ст.121 КУпАП) та відсутність поліса обов'язкового страхування (ст.126 КупАП), при цьому вказавши, що інспектором було встановлено наявність в діях позивача адміністративного правопорушення, тільки передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що інспектором у відношенні позивача було ще складено протокол за порушення останньою вимог ПДР України або було оформлення ДТП, внаслідок чого вимога інспектора про пред'явлення позивачем поліса страхування була б правомірною.
Відеозапис скоєння ОСОБА_1 адмінправопорушення, наданого до суду відповідачем, не може бути розцінено судом як належний доказ, оскільки з відеозапису не можливо встановити, які саме обставини вчинення позивачем адмінправопорушення, відповідач мав намір вказаним записом доказувати. А також, долучені до письмових заперечень відомості про чинінсть Страхового поліса, не можуть бути взяті судом до уваги, так як з самого документа не можлио встановити джерело походженя цих відомостей, і якщо це копія, то відповідачем вона належним чином не завірена.
Також, як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №075185 від 28.02.2016 року суть адміністративних правопорушень розписана за ст.ст.126 ч.1, ст.122 ч.1 КУпАП. При цьому, з постанови не можливо встановити за яке саме адмінправопорушення застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки в описовій частині постанови зазначено, що позивачем вчинено адмінправопорушення за ст.126 ч.1, ст.122 ч.1 КУпАП, а в резолютивній частині не зазначено за яке ж саме адмінправопорушення накладено на позивача штраф, при цьому в постанові відсутні відомості про те, що адмінстягнення застосовано до позивача відповідно до вимог ст.36 КУпАП.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно ст.69 ч.1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім цього, відповідно до вимог ст.258 ч.4 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Проте, відповідачем вказана норма закону була не виконана, навіть при повторному запиті суду про направлення на адресу суду адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП.
Також, відповідачем було порушено право позивача на захист, про що свідчить запис позивача в постанові по справі про адміністративне правопорушення про не роз'яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Таким чином, відповідач виклики до суду проігнорував, жодного об'єктивного доказу, окрім постанови та письмових заперечень, які б свідчили про правомірність свого рішення, відповідач не надав і доказів, які б спростовували б показання позивача про відсутність порушення ним Правил дорожнього руху України, суду не надав.
А тому, об'єктивних та безперечних доказів, про те, що позивачем скоєне вказане адмінправопорушення не виявлено, та відповідачем в судовому засіданні не надано.
За вказаних обставин та об'єктивно оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 порушила вимоги ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУАП, а отже у відповідача не було законних підстав для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Отже, наявні у справі докази, неподання відповідачем допустимих доказів правомірності свого рішення, вказують на наявність всіх підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови серії ПС3 №075185 по справі про адміністративне правопорушення від 28.02.2015 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС3 №075185 від 28.02.2016 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1, ст.126 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., винесену інспектором 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_5.
Стягнути з інспектора 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуюча О.М. ГУДИМ