Справа № 182/1444/16-ц
Провадження № 2/0182/2048/2016
Іменем України
15.04.2016 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
за участю секретаря Скоробогатової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чкалівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про встановлення факту родинного зв”язку та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про встановлення факту родинного зв”язку та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини.
01листопада 2004 року померла його тітка по матері ОСОБА_2 (у дівоцтві - ОСОБА_3) ОСОБА_4, не залишивши заповіту. До кінця свого життя вона проживала ІНФОРМАЦІЯ_1 одна, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Чкалівської сільської ради № 579 від 03.08.2015 року. На випадок своєї смерті заповіту вона не залишила, що доводиться Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 17.11.2015 року та довідкою виконавчого комітету Чкалівської сільської ради № 580 від 03.08.2015 року. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Після смерті тітки ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 4, 280 га, що розташована на території Чкалівської сільської ради Нікопольського району, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка належала спадкодавиці на підставі державного акту серії ІІІ-ДП № 056804 від 26.12.2003 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010312501501. Спадкоємців першої черги спадкування, відповідно до ст.1261 ЦК України, у ОСОБА_2 немає, оскільки її чоловік помер ще в 1960-х роках, а дітей вони не мали. Спадкоємцем другої черги спадкування, відповідно до ст.1262 ЦК України, була б її сестра, а її мати ОСОБА_1 (у дівоцтві - ОСОБА_3) ОСОБА_5, але вона померла 14.01.2001 року. Згідно з ч.3 ст.1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Таким чином, він як єдиний син ОСОБА_6 є спадкоємцем ОСОБА_2 другої черги спадкування за правом представлення. Восени 2015 року він звернувся до Першої нікопольської державної нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав на земельну ділянку. 17.11.2015 року ним була отримана постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії № 3357/02-31, якою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану вище земельну ділянку у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини та недоказаністю родинних відносин зі спадкодавицею. У відповідності з ч.1 п.5 ст.234, п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами при неможливості відновлення втрачених документів. Йому вдалось знайти усі документи щодо родинного зв'язку з тіткою, окрім свідоцтва про одруження його тітки та його батьків. Так він має свідоцтво про народження своєї матері ОСОБА_3 та тітки ОСОБА_7, де вказані їхніми батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Мати та тітка народились в с.Сваринь Дрогочинського р-ну Брестської області Білоруської РСР. Вони обидві вийшли заміж в Білоруській РСР. Він не знає місця реєстрації шлюбу матері з батьком та тітки з дядьком, тому не має змоги відновити їхні свідоцтва про шлюб. Там в Білоруській РСР помер чоловік його тітки - ОСОБА_2. Тому, коли наприкінці 1960-х років його батьки переїхали в с.Чкалове Нікопольського р-ну, невдовзі в це ж село переїхала і його тітка. Після смерті тітки він звернувся до нотаріальної контори, де йому дали перелік необхідних для оформлення спадщини документів. Але, через те, що він не зміг знайти свідоцтва про шлюб його батьків та тітки з дядьком, вважав, що не зможе оформити спадщину, тому пропустив встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини. Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Відновити втачені документи, що доведуть його родинний зв'язок зі спадкодавицею, можливості немає, тому він змушений встановити у судовому порядку факт, що він є племінником померлої ОСОБА_2. Тому змушений звернутись до суду.
В судове засідання позивач не прибув, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність. На задоволенні позовних вимог наполягав, просив допитати в судовому засіданні заявлених ним свідків.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Вислухавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 01.11.2004 року померла тітка позивача по матері ОСОБА_2 (у дівоцтві - ОСОБА_9) ОСОБА_4 (а.с.3), не залишивши заповіту (а.с.9-11). До кінця свого життя спадкодавиця проживала ІНФОРМАЦІЯ_1 одна, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Чкалівської сільської ради № 579 від 03.08.2015 року (а.с.9). Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.22-24). Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 4, 280 га, що розташована на території Чкалівської сільської ради Нікопольського району, та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка належала спадкодавиці на підставі державного акту серії ІІІ-ДП № 056804 від 26.12.2003 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010312501501 (а.с.8, 25). Спадкоємців першої черги спадкування, відповідно до ст.1261 ЦК України, у ОСОБА_2 немає, оскільки її чоловік помер ще в 1960-х роках, а дітей вони не мали. Спадкоємцем другої черги спадкування, відповідно до ст.1262 ЦК України, була б її сестра, а її мати ОСОБА_6 (у дівоцтві - ОСОБА_9) ОСОБА_5, але вона померла 14.01.2001 року (а.с.4). Таким чином, позивач як єдиний син ОСОБА_6 є спадкоємцем своєї тітки ОСОБА_2 другої черги спадкування за правом представлення. Восени 2015 року позивач звернувся до Першої нікопольської державної нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав на земельну ділянку. 17.11.2015 року ним була отримана постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії № 3357/02-31, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану вище земельну ділянку у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини та недоказаністю родинних відносин зі спадкодавицею (а.с.7). Позивач надав всі документи щодо родинного зв'язку з тіткою, окрім свідоцтва про одруження його тітки та своїх батьків. А саме: свідоцтво про народження своєї матері ОСОБА_3 (а.с.6) та тітки ОСОБА_7 (а.с.5), де вказані їхніми батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Мати та тітка народились в с.Сваринь Дрогочинського р-ну Брестської області Білоруської РСР. Обидві вийшли заміж в Білоруській РСР. Однак, позивач не знає місця реєстрації шлюбу своїх матері з батьком та тітки з дядьком, тому не має змоги відновити їхні свідоцтва про шлюб. Після смерті тітки позивач звернувся до нотаріальної контори, де йому дали перелік необхідних для оформлення спадщини документів. Але, через те, що він не зміг знайти свідоцтва про шлюб своїх батьків та тітки з дядьком, вважав, що не зможе оформити спадщину, тому пропустив встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Факт родинних відносин між позивачем та спадкодавицею в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Так, свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що позивача знає як односельця. В позивача була мати ОСОБА_6, яка вже померла, та тітка ОСОБА_2, яка також померла. Між собою вони були сестрами. Тітка позивача ОСОБА_2 була одинока, вона переїхала в їх село сама і все життя проживала сама. Знає її більше 20 років. Коли померла мати позивача, він став проживати зі своєю тіткою.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що позивача знає як односельця дуже давно. Знала і його матір ОСОБА_6, і його тітку - сестру матері - ОСОБА_2. ОСОБА_2 проживала в їх селі сама з 60 х років, як переїхала до них. Вони, як в селі, все про всіх знають. Після смерті своєї матері позивач переїхав жити до тітки, хоча й залишився зареєстрованим в іншій хаті. Після смерті ОСОБА_2, крім позивача, інших спадкоємців не залишилось.
За таких обставин суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.3-10, 30, 60, 209, 212-215, 256-259 ЦПК України, суд, -
Встановити факт, що ОСОБА_1 є племінником померлої 01.11.2004 року ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (пай № 590), площею 4,280 га, що розташована на території Чкалівської сільської ради Нікопольського району та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_2, померлої 01.11.2004 року.
Рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_12