Справа № 2-489/07/05
23 жовтня 2007 року Київський районній суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Єфіменко Н.В.,
при секретарі Бієнко О.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Державного науково-виробничого підприємства
«ОБ'ЄДНАННЯ КОМУНАР» про внесення запису до трудової книжки, встановлення кваліфікації, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд -
24 жовтня 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який у подальшому неодноразово доповнювала та змінювала. Просила суд зобов'язати відповідача внести до її трудової книжки записи про роботу інженером метрологом другої категорії з 12.03.1993 р.; про роботу інженером по метрології першої категорії з 14.09.1999р.; встановити їй кваліфікацію провідного інженера, згідно заяви від 08.04.2003 року; встановити їй кваліфікацію провідного інженера - інженера по метрології першої категорії з 1987 року по 2007 рік і зробити відповідний запис у трудовій книжці; поновити її на посаді провідного інженера-інженера по метрології першої категорії; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду у сумі 20.000 гривень.
На обгрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вважає незаконним своє звільнення від 23.09.2005 року з посади інженера по метрології 2 категорії. Пояснила, що з 1993 року перевіряла складні зразкові прилади. За результатами атестації від 12.05.1993 року відповідач повинен був встановити їй кваліфікацію інженера метролога 2 категорії, а за результатами атестації від 14.09.1999р. - Кваліфікацію провідного інженера, оскільки рекомендації атестаційних комісій мають для відповідача обов'язковий характер. 08.04.2003 року вона зверталась до Головного метролога із заявою про призначення її на посаду провідного інженера, відповідно до складності виконуваних нею робіт. Однак головний метролог, відповідно до зазначеної заяви, не призначив її на посаду провідного інженера. Вважає, що відповідачем повинна бути призначена їй вказана кваліфікація, а також внесено запис до трудової книжки з 08.04.2003р., - дати подання нею заяви головному метрологу. Зазначила що відповідач, постійно надаючи їй для виконання складну роботу, яка потребувала високої кваліфікації, незаконно не видавав накази про призначення її на більш високі посади та привласнення їй більш високих кваліфікацій за результатами атестацій, не сплачував відповідну заробітну плату. Завдану діями відповідача моральну шкоду обґрунтовує погіршенням стану свого здоров'я, зміною звичних умов життя, що потребує від неї значних зусиль.
Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував. Зазначив, що записи до трудової книжки позивачки вносилися відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», на підставі наказів по підприємству. Рекомендації атестаційних комісій не є обов'язковими для керівника підприємства, їх урахування є правом, а не обов'язком відповідача при підготовці та виданні наказів про переведення робітника на вищу посаду, або про підвищення йому кваліфікаційної категорії. Накази видаються з урахуванням виробничих завдань підприємства з урахуванням структури і штатного розкладу порядку просування
по роботі. Тарифна система оплати праці, яка діє на підприємстві, передбачає оплату праці відповідно до займаної працівником посади. Оскільки наказів про переведення позивачки на зазначені нею посади відповідачем не видавалось, вважає безпідставними вимоги позивачки про внесення записів до трудової книжки, сплаті заробітку, поновлення на посаду, котру вона ніколи не займала, стягненню моральної шкоди.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем Харківським заводом "Комунар" (нині - Державне науково-виробниче підприємство "Об'єднання Комунар") з 27.09.1973 року. З 01.07.1999 року займала посаду інженера з метрології II категорії. Звільнена з займаної посади 28.10.2004 року (т.1а.с. 14-18). Звільнення оскаржила у судовому порядку. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22.09.2005 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДНВП "Об'єднання Комунар" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, відмовлено.23.09.2005 року на виконання зазначеного рішення, відповідачем виданий наказ № 694, яким ОСОБА_1 звільнена з роботи з посади інженера метролога 2 категорії(т.1а.с. 7).
Як вбачається з атестаційних листів, за результатами атестацій: 12.05.1993 року позивачка визнана такою, що відповідає займаній посаді інженера з метрології III категорії; 14.09.1999 року - такою, що відповідає займаній посаді інженера з метрології II категорії(т. 1 а.с. 39, 40).
Відповідно до п. 2 постанови РМ УРСР від 21.09.1973 року № 448 «Про проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв'язку», рішення по результатах атестації (заохочення працівника, переведення на іншу роботу, звільнення з посади та інші) приймаються керівниками підприємств і організацій з дотриманням діючого законодавства.
Згідно з п. 12, 17 типового «Положення про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв'язку», затвердженого постановою ДК РМ СРСР по науці і техніці і ДК РМ СРСР із питань праці і заробітної плати від 05.10.1973 року № 470/267, а також пунктів 4.104.12 діючого на ДНВП "Об'єднання Комунар" «Положення про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та спеціалістів ВО «Комунар», остаточне рішення за результатами атестації приймає керівник підприємства з урахуванням рекомендацій атестаційних комісій, і на підставі цього рішення протягом 2-х місяців видається відповідний наказ (розпорядження) (т.3 а.с 191, 192).
Таким чином, висновки і пропозиції атестаційних комісій щодо просування працівників по роботі, підвищення їм кваліфікаційних категорій, мають для керівника підприємства рекомендаційний характер. Не можуть також буті взяті до уваги і вимоги позивачки щодо встановлення їй категорії провідного інженера відповідно до її заяви від 08.04.2003 року на ім'я головного метролога підприємства, оскільки до його компетенції не входить призначення на посади, переведення по роботі і звільнення працівників, а також присвоєння їм кваліфікаційних категорій (т.4а.с 186, 187).
У відповідності до ч.1 ст. 235 КЗпП України, в разі незаконного звільнення, працівник може бути поновлений на роботі на попередній посаді органом, який розглядає трудовий спор.
При цьому наказ № 694 від 23.09.2005 року про звільнення позивачки виданий відповідачем на виконання чинного рішення суду, тому підстав для його скасування суд не вбачає.
У відповідності до ст. 48 КЗпП України, до трудової книжки заносяться відомості про роботу працівника, порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Позивачка не призначалась і не працювала за посадою провідний інженер - інженер з метрології І категорії. З цієї посади ОСОБА_1 не звільнялася, тому поновлена на неї бути не може, внаслідок чого відсутні підстави для внесення відповідних записів у трудову книжку та для стягнення на її користь середнього заробітку за цією посадою за час вимушеного прогулу.
Суд вважає, що трудові права позивачки відповідачем не порушені, тому передбачені ст. 237і КЗпП України підстави відшкодування моральної шкоди також відсутні.
Керуючись ст. ст. 21, 48, 233, 235, 237і КЗпП України ; ст. ст. 10, 11, 60, 61, 80, 88, 99, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного науково-виробничого підприємства «ОБ'ЄДНАННЯ КОМУНАР» про внесення запису до трудової книжки, встановлення кваліфікації, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі протягом 10 днів після його проголошення до Київського райсуду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та протягом наступних 20 днів, апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд, або в порядку ст. ч. 4 ст. 295 ЦПК України.