Справа № 2-870/07
IMEHEM УКРАЇНИ
15 червня 2007 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Гапоненко А.П.,
при секретарі - Денисенко А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Фастова, справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та усунення
перешкод у користуванні власністю, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з названим позовом до суду, посилаючись на те, що він являється співвласником жилого будинку по АДРЕСА_1, який належить йому та відповідачу на праві спільної сумісної власності подружжя. Відповідач по справі ОСОБА_2 перешкоджає йому користуватись даним житлом, не допускає його до будинку, в зв'язку з чим він вимушений проживати в іншому місці, а тому просить вселити його у спірний будинок, зобов'язавши відповідача не чинити перешкоди в користуванні ним.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги, пославшись на обставини, які викладені у позовній заяві та просять вселити в будинок, який є власністю позивача та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні власністю.
Відповідач позов не визнала та послалась на те, що спільне проживання в одному будинку з позивачем є неможливим і до цього часу судом не вирішений спір між ними про поділ спільного майна подружжя та будинку, який є спільною частковою власністю подружжя.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню.
Так, в суді встановлено, що позивач ОСОБА_1, перебував у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 12 серпня 1967 року по 9.08.2002 року. Від спільного шлюбу мають трьох повнолітніх дітей, які проживають окремо і мають свої сім'ї. Під час шлюбу за спільні кошти був побудований будинок по АДРЕСА_1, який відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 22.03.1988 року було зареєстровано на ім'я позивача ОСОБА_1 (а.с. 5).
В червні 2001 року відповідач ОСОБА_2 умисно, на ґрунті особистих неприязнених стосунків, перебуваючи у спірному будинку, по АДРЕСА_1, облила ОСОБА_1 концентрованою сірчаною кислотою, завдавши йому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння і непоправно знівечивши його обличчя, в зв'язку з чим він був госпіталізований і перебував на лікуванні в різних медичних закладах більше шести місяців. Після виписки з стаціонарного лікування на протязі довгого часу він потребував стороннього догляду, який не могла надати відповідачка і яка відмовилася пустити його в будинок.
Позивач неодноразово звертався до органів міліції і прокуратури відносно неправомірної поведінки відповідача, що підтверджується наданими суду копіями
повідомлень Фастівського МРВ ГУ МВС України в Київській області. На цей час він вимушений проживати в кімнаті гуртожитку разом зі своєю дружиною і її неповнолітнім сином по АДРЕСА_2, житлова площа якої складає 15, 8 кв. м. Про що не заперечують сторони та підтверджено копією технічного паспорту на зазначену квартиру житлового будинку.
З липня 2002 року і до цього часу у провадженні Фастівського районного суду знаходиться цивільна справа стосовно поділу спільного майна подружжя. Відповідач своїми діями позбавила позивача права проживати у власному будинку і позбавила можливості розпоряджатися своїми особистими речами.
По справі встановлено, що сторонам належить на праві спільної сумісної власності будинок по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 155 ЖК України власника жилого будинку не може бути позбавлено права користування жилим будинком, крім випадків, установлених законодавством. В ст. 383 ЦК України зазначено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання.
Згідно ст. 317 ЦК України, право власності являє собою право на володіння, користування та розпорядження майном, при чому відповідно до Конституції України, ст. 48 Закону України „Про власність" та ст. ст. 386, 387 ЦК України, захист право власності забезпечується державою.
В суді ж встановлено, що позивач не проживав в спірному будинку спочатку по причині перебування його на лікуванні, а потім в зв'язку з перешкодами, які чинить йому відповідач по справі
В суді також достовірно встановлено, що між сторонами склались неприязнені стосунки, в результаті чого позивач не може без перешкод вселитись в спірний будинок, а тому вимушений проживати в іншому місці, де проживає на даний час.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, тобто вимагати поновлення порушеного його права власності.
Таким чином, враховуючи, що позивач як співвласник спірного будинку позбавлений права користуватись ним, а саме не має вільного доступу до нього, тому позов про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України „Про власність" та ст. 316, 317, 319, 386, 387, 391 ЦК України, ст. 155 ЖК України, ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 в жилий будинок по АДРЕСА_1
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні будинком по АДРЕСА_1.
Звільнити сторони від судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Фастівського міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .