Справа 2-623/08
23 січня 2008 року Рівненський міський суд, Рівненської області
в особі головуючого судді: Панас О.В.
при секретарі: Івченко І.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідачів: ОСОБА_2 в своії інтересах та інтересах неповнолітньої
дитини ОСОБА_3, ОСОБА_4 представника відповідача ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Рівненського державного гуманітарного університету
до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратив право на проживання в гуртожитку,
На підставі викладеного, ст. ст. 71, 72 ЖК України і керуючись ст. ст. 10, 60, 212-218 ЦПК України, суд -
встановив:
До Рівненського міського суду надійшов на розгляд позов Рівненського державного гуманітарного університету до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратив право на проживання в гуртожитку.
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначили, що у зв'язку з роботою в РДГУ ОСОБА_2 була надана кімната № 22 в гуртожитку № 1 по вул. Чорновола, 76-а в м. Рівне на склад сім'ї з трьох осіб. В серпні 2006 року відповідачі вивезли речі та меблі з кімнати № 22 вказаного гуртожитку та самі вибули на інше постійне місце проживання. В кімнаті відповідачі не проживають з серпня 2006 року, проте навідуються для отримання пошти. Кімнату в належному стані не здають, ключ від кімнати утримують у себе. Згідно даних АБ ОСОБА_4 зареєстрований по місцю проживання в м. Рівне, вул. . Кн..Володимира, 27-а кв. 40., зазначена квартира на праві приватної власності належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу. Вказана квартира € спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4, оскільки набута за час шлюбу. Відповідачі не проживають в кімнаті без поважних причин більше 6 місяців. РДГУ не може використовувати кімнату № 22 гуртожитку № 1 за її цільовим призначенням, тому просять визнати відповідачів такими, що втратили право на проживання в кімнаті та зняти з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в кімнаті № 22 по вул. .Чорновола, 76-а в м. Рівне.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному об'ємі в межах заявлених позовних вимог. Просила позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 позов не визнала. Підтримала свої доводи в межах поданих до суду заперечень. Зокрема, не визнала позов з тих підстав, що вона перебувала в трудових відносинах із позивачем 12 років - з 15 січня 1990р. по 24.02.2002 р., тому вона та члени її сім'ї не можуть бути виселені з гуртожитку, оскільки вона пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове приміщення, не менше як десять років. Крім того, з 27 вересня 2007 року ні вона ні члени її сім'ї не можуть користуватися кімнатою № 22 по вул. . Чорновола, 27-а кв. 40, оскільки вона опечатана. Квартира, що придбана її чоловіком, перебуває в іпотеці, кошти за неї не виплачені. У випадку несплати чергового платежу за кредитним договором, банк має право звернути стягнення на квартиру № 40 по вул. . Кн..Володимира, 27-а в м. Рівне. Крім того пояснила, що в серпні 2006 року вони частково вивезли речі. В кімнаті залишилися пральна машинка, взуття, кофти, стіл на кухні, табуретки, набір в ванній кімнаті. Цілий рік навідувалася в кімнату, де прала речі, готувала їсти. Приводила дочку погратися з сусідськими дітьми. Просила в позові відмовити.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав. Пояснив, що зі спірної кімнати виписався 11.06.2004р. та прописався в квартирі № 40 по вул. . Кн..Володимира, 27-а в м. Рівне. До липня 2007 року працював в м. Рівне, тому періодично навідувався в кімнату гуртожитку № 22 по вул. .Чорновала, 76-а в м. Рівне. Крім того в кімнаті залишилися їх речі. Просив дружину періодично оглядати кімнату. Квартиру № 40 по вул. . Кн..Володимира, 27 -а в м. Рівне придбав особисто для себе. Оскільки квартира перебуває під іпотекою, то не може туди прописати дружину і дитину до 06.02.2014 року. Та виходячи з того, що квартира під іпотекою вона не є його власністю. Просив в позові відмовити. Представник відповідача ОСОБА_5 дала аналогічні пояснення. Просила в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, представника відповідачів, показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши в сукупності встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені, підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що кімната № 22 знаходиться в блок-секції гуртожитку по вул. . 18 вересня (Чорновола) в м. Рівне. Згідно рішення Рівненського виконкому № 220 від 08.07.1987 року дозволено Рівненському державному інституту культури використовувати один блок-секцію в даному гуртожитку для тимчасового поселення сімей викладачів та співробітників інституту.
Також судом встановлено, що згідно наказу № 6-Л по Рівненському державному інституту культури від 12.01.1990р. ОСОБА_2 була прийнята на посаду бібліотекаря, та згідно з наказом № 75-К від 25.02.2002 року звільнена з даної посади. У зв'язку з роботою ОСОБА_2 надана кімната № 22 в гуртожитку № 1 по вул. Лорновола, 76-а в м. Рівне на склад сім'ї з трьох осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.1998р. № 1973 створений державний гуманітарний університет, який є правонаступником ліквідованого інституту культури, а все майно актом прийому-пердачі передано РДГУ.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що він проживає в даному гуртожитку в кімнаті № 23. Підтвердив, що бачив, як приблизно 2 роки тому, влітку, біля гуртожитку стояла машина «Кока-Коли», куди грузили речі. Хтось із сусідів сказав, що сусіди виїжджають. Підтвердив, що в кімнаті № 22 більше року ніхто не проживає, що він і підтверджував своїм підписом в актах.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона працює в гуртожитку по вул. . Чорновола, 76-а в м. Рівне завідуючою. Показала, що влітку 2006 року. Коли вона була у відпустці їй телефонувала вахтер і сказала, що ОСОБА_6 вивозить речі. Восени 2006 року проводила інвентаризацію, проте в кімнату ОСОБА_2 потрапити не змогла. За відповідачами рахується нездане майно: журнальний стіл, табуретки, тумба. При виконанні ухвали суду про забезпечення позову було виявлено протікання води у ванній, тому при усуненні поломки була в кімнаті, про що був складений комісійно акт. Бачила, що в кімнаті відсутні меблі, у ванній були лише пусті баночки з-під косметики. Підтвердила, що складала акти про не проживання сім'ї ОСОБА_2 в спірній кімнаті.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона на прохання ОСОБА_6 була присутня при огляді сантехнічного обладнання в ванній кімнати № 22 по вул. . Чорновала, 76-а в м. Рівне, та при ремонті крана. Підтвердила, що в 2007 році відповідачі в кімнаті не проживали.
Допитана в судовому засіданні в якості свідак ОСОБА_9, суду показала, що в серпні 2006 року ОСОБА_4 вивозив речі з гуртожику. На її запитання , чи вони виселяються останній відповів, що будуть роботи ремонт. Після того бачила ОСОБА_2 лише 2 рази з донькою, казали, що приходили в гості до ОСОБА_10 Квитанції про оплату передавали через Каська на фірму «Кока-Кола», де працював ОСОБА_4
Крім того судом встановлено, що ОСОБА_4, згідно даних Рівненського МЕТІ, на праві власності належить квартира № 40 по вул. Кн..Володимира, 27-а в м. Рівне на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 04.06.2004р. ОСОБА_11 , приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу за р. № 2631. Згідно даних адресного бюро ОСОБА_9 0.0. значить зареєстрованим в даній квартирі з 19.04.2007 року.
З досліджених в судовому засіданні актів за період з вересня 2006р. по березень 2007р., затверджених ректором РДГУ та підписаних членами комісії вбачається, що сім'я ОСОБА_2 в складі 3-х осіб в кімнаті № 22 по вул. . Чорновола, 76-а в м. Рів непроживає з серпня місяця 2006 року.
Також судом встановлено, що ОСОБА_4 з липня 2007 року працює директором Львівської філії Компанії Кока-Кола Беверіджиз Україна.
Відповідно до ст. . 6 ЖК України, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється. Обов'язок громадян використовувати жиле приміщення за його призначенням.
Таким чином, сукупністю достовірно встановлених судом доказів підтверджується, що відповідачі з серпня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 без поважних причин не проживають в кімнаті № 22 по вул. Чорновола, 76-а у м. Рівне.
Відповідачами не надано доказів на спростування доводів позивача, а судом їх не встановлено, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені і підлягають до задоволення.
Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 виписаний зі спірної кімнати з 11.06.2004р., то підлягають до зняття з реєстрації в кімнаті № 22 по вул. Чорновола, 76-а в м. Рівне ОСОБА_2 та ОСОБА_3
На підставі викладеного, ст. ст. 6, 10, 71, 72 ЖК України і керуючись ст. ст. 10, 60, 212-218, 224-228 ЦПК України, суд-
вирішив:
Позовну заяву Рівненського державного гуманітарного університету, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 втратившими право проживання в кімнаті № 22 в гуртожитку № 76-а по вул. Чорновола м. Рівне.
Зняти з реєстрації, як проживаючих в кімнаті № 22 по вул. Чорновола, 76-а м. Рівне Лелях ОСОБА_12, ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20 денний строк, після подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги.
Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подачі заяви про подачу заяви про апеляційне оскарження і в разі збігу 20-денного строку і не подачі апеляційної скарги, то рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.