іменем україни
06 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Маляренка А.В.,Дем'яносова М.В.,Парінової І.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю, заінтересована особа - Анатолівська сільська рада Березівського району Одеської області, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2015 року,
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаною заявою, обґрунтовуючи тим, що 30 грудня 2007 року померла ОСОБА_6, якій на праві власності належала земельна ділянка площею 5,59 га, що розташована на території Анатолівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 02 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 620.
З 12 лютого 2002 року по день смерті він проживав разом з ОСОБА_6 однією сім'єю та вів з нею спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 Тому він має право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_6
Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 1264, 1268, 1270 ЦК України, та з урахуванням уточнення, просив суд встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Рішення Березівського районного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_7 не довів в судовому засіданні належними та допустимими доказами те, що він з 12 лютого 2002 року по день смерті проживав разом з ОСОБА_6 однією сім'єю, що вони були пов'язані спільним побутом та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1, мали взаємні права та обов'язки, зумовлені спільним проживанням, та які притаманні сімейним відносинам, а також несли спільні витрати, спрямовані на забезпечення життєдіяльності, саме сім'ї.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Березівського районного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
А.В.Маляренко
М.В.Дем'яносов
І.К.Парінова