Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора засудженогоОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 05 квітня 2016 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2015 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_6 100 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про речові докази.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без зміни.
За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_5 визнано винуватим в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Так, 06 жовтня о 02.30 год. 2011 року біля магазину «Караван» на вул. Кравченка, 4 в м. Павлограді Дніпропетровської області між ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння та ОСОБА_7 виникла сварка. В ході конфлікту ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_7 рукою в голову, від чого останній впав на асфальтову дорогу. Продовжуючи злочинні дії направлені на вбивство, ОСОБА_5 завдав ногами не менше 9 ударів у голову та не менше 6 ударів у груди потерпілого. Внаслідок дій засудженого ОСОБА_7 було заподіяно численних тілесних ушкоджень, у тому числі й відкритої черепно-мозкової травми з переломом склепіння і основи черепа, від якої останній помер у лікарні о 03.40 год. 06 жовтня 2011 року.
У касаційній скарзі засуджений ставить питання про зміну судових рішень у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Стверджує, що побиття ОСОБА_7 він вчинив через неправомірну поведінку потерпілого, який спровокував конфлікт та погрожував ножем. Уважає, що висновки суду про наявність у нього умислу на вбивство ґрунтуються на припущеннях, а тому його діяння слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК та призначити покарання за цим законом.
Крім того, у судовому засіданні касаційного суду засуджений заявив клопотання про перерахування строку відбутого ним покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання скарги, думку прокурора, який заперечив проти скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновок суду про винуватість засудженого в умисному вбивстві за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджується зібраними органами досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні доказами, які отримали належну правову оцінку.
Цей висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях самого засудженого, який на досудовому слідстві та в суді не заперечував, що він у ході конфлікту з ОСОБА_7 завдав йому кілька ударів руками і ногами, у тому числі й по голові потерпілого, показаннях свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , які узгоджуються з висновками проведених експертиз, протоколами огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, а також іншими доказами у справі.
Оцінивши зазначені докази у їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_11 , завдаючи численних ударів руками і взутими ногами по тулубу та життєво важливому органу - голові потерпілого, у тому числі й тоді, коли він лежав на землі у безпорадному стані, усвідомлював небезпечний характер своїх дій, що посягають на життя ОСОБА_7 , передбачав, що їхніми наслідками може стати смерть останнього, та бажав цього.
Виходячи з встановлених судом фактичних обставин діяння ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК кваліфіковано правильно
Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без зміни, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційним судом не встановлено, а стосовно доводів апеляції засудженого та його захисника, аналогічних викладеним у касаційній скарзі засудженого, наведено відповідні мотиви їх необґрунтованості, з чим погоджується й колегія суддів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року.
Доводи касаційної скарги про те, що потерпілий погрожував ОСОБА_5 застосуванням ножа, ретельно перевірялись судовими інстанціями і обґрунтовано визнано такими, що суперечать матеріалам справи, з чим погоджується і колегія суддів.
Покарання ОСОБА_5 призначено з урахуванням усіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та даних про його особу, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК.
Що стосується клопотання засудженого про застосування до нього ч. 5 ст. 72 КК, то це питання відповідно до положень КПК та Закону України від 26 листопада 2015 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» може бути вирішено судом, що виніс оскаржуваний вирок або місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (за правилами ст. 539 КПК).
Неправильного застосування норм кримінального права та істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали безумовні підстави для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, колегія суддів
Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2015 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3