іменем україни
11 квітня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Парінової І.К.,
Ступак О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про підвищення суми аліментів на неповнолітню дитину у твердій грошовій сумі, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4, на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року,
У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що за рішенням суду від 02 квітня 2011 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на дитину у розмірі 500 грн, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття. Сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували. Позивачка має щомісячний заробіток у розмірі 4 600 грн. і такий розмір аліментів не забезпечує потреб дитини. Позивач просила збільшити розмір стягуваних аліментів до 2 000 грн щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дитини, допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу, встановленого законом.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено.
Змінено розмір аліментів, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 2 000 грн, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до повноліття дитини.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікованапостановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60, ст. 212 ЦПК України).
Отже, встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року та ухвала апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновки судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії касаційного перегляду справи недопустимо.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4, відхилити, заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Дем'яносов
Судді: І.К. Парінова
О.В. Ступак