12 квітня 2016 року м. Київ К/800/51138/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області на постанову Великобурлуцького районного суду Харківської області від 02.10.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Великобурлуцького районного суду Харківської області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області у призначенні йому пенсії на пільгових умовах за віком як особі, зайнятій на роботах із шкідливими і важкими умовами праці;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області зарахувати період роботи з 28.07.1984 року по 21.08.1992 року на посаді варщика бітуму до пільгового стажу роботи за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 02.10.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області у призначенні пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах за віком як особі, зайнятій на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області зарахувати період роботи з 28.07.1984 року по 21.08.1992 року на посаді варщика бітуму до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 13.10.2014 року відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області було залишено без задоволення, а постанову Великобурлуцького районного суду Харківської області від 02.10.2015 року - без змін.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Великобурлуцького районного суду Харківської області від 02.10.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_2 28.07.1984 року прийнятий на посаду варильщика бітума 5 розряду Великобурлуцької районної міжгосподарської пересувної механізованої дорожньої колони № 10; згідно із наказом від 09.01.1986 року Великобурлуцька районна міжгосподарська пересувна механізована дорожня колона № 10 10.01.1986 року перейменована у дорожню пересувну механізовану колону № 7; згідно з наказом № 194-к від 20.07.1987 року Великобурлуцька дорожня пересувна механізована колона № 7 19.10.1987 року перейменована у механізовану дорожню пересувну господарськорозрахункову ділянку № 7; згідно зі статутом № 455-а від 24.12.1991 року Великобурлуцька механізована дорожня пересувна господарськорозрахункова ділянка № 7 01.01.1992 року перейменована у А/п «Агрошляхбуд»; згідно зі статутом № 487 від 30.12.1992 року А/п «Агрошляхбуд» 01.01.1993 року перейменована у колективне підприємство «Великобурлуцький Агрошляхбуд»; згідно з наказом № 31-п від 22.06.1993 року назву професії варильщика бітума слід читати «варщик бітума» 5 розряду; згідно із наказом № 88-К від 29.09.1994 року ОСОБА_2, звільнений з роботи за власним бажанням.
Довідкою про нарахування заробітної плати ОСОБА_2 за період 1984-1994 роки підтверджується, що ОСОБА_2 упродовж усього зазначеного періоду виконував роботу на основному виробництві, а саме безпосередньо був задіяний на роботах по виготовленню асфальтобетону.
08.10.2014 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області рішенням від 17.10.2014 року № 11 відмовило ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно за списком № 2 зі зниженням віку після досягнення віку 55 років, мотивуючи тим, що професії «варильник бітуму» та «варщик бітуму» не зазначені у списках № 1 і № 2, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162. Також вказало, що оскільки КП «Великобурлуцький Агрошляхбуд» ліквідовано без правонаступництва, встановити право на призначення пільгової пенсії ОСОБА_2 неможливо.
Також на своє звернення позивач отримав листа від начальника управління Пенсійного фонду від 07.07.2015 року, у якому повідомляється, що йому відмовлено в призначенні пенсії, з посиланням на те, що вказана у його трудовій книжці професія «варильник бітуму» не передбачена списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, яким передбачена лише професія «бітумник».
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Професія «варщик бітуму» передбачена у розділі XVII «Виробництво будівельних матеріалів» списку № 2 виробництв, робіт, професій, посаді показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10.
Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Враховуючи, що записами у трудовій книжці ОСОБА_2 підтверджується, що він у період з 28.07.1984 року по 21.08.1992 року (дата набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці») працював за професією «варщик бітуму», яка передбачена списком № 2 виробництв, робіт, професій, посаді показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, отже пільговий стаж роботи ОСОБА_2, який підлягає зарахуванню, складає 8 років 24 дні, та те, що його загальний трудовий стаж становить більше 25 років, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, зобов'язавши управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області зарахувати період роботи з 28.07.1984 року по 21.08.1992 року на посаді варщика бітуму до пільгового стажу роботи за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області - залишити без задоволення, а а постанову Великобурлуцького районного суду Харківської області від 02.10.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз