12 квітня 2016 року м. Київ К/800/9974/16
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Карась О.В., розглянувши можливість відкриття касаційного провадження за скаргою Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 по справі №804/15242/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карі Україна»
до Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
07.04.2016 (згідно штампу на поштовому конверті) Державна податкова інспекція в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу на судові рішення першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Однак, всупереч вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги документ про сплату судового збору не доданий.
При цьому до касаційної скарги додано клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів на рахунках Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідно до ч. 1ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розглянувши вказане клопотання Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У зв'язку із зазначеним касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням строку для виправлення значених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 88, 106, ч. 3 ст. 108, ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення ії від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 по справі №804/15242/14 залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків поданої ним касаційної скарги до 12.05.2016 та роз'яснити, що у разі не усунення ним зазначених недоліків касаційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута останньому та вважатись неподаною.
Суддя О.В. Карась