номер провадження справи 2/27/16
12.04.2016 Справа № 908/705/16
Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські телеметричні системи”, м.Дніпропетровськ,
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя,
про стягнення 31778,68 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 25.01.2016 р.);
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №39 від 31.12.2015 р.);
До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Українські телеметричні системи” з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення за договором про закупівлю послуг №690115 від 05.01.2015 р. основного боргу у розмірі 25920,00 грн., 3% річних - 631,48 грн., інфляційних втрат - 5227,20 грн., усього - 31778,68 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до договору про закупівлю послуг №690115 від 05.01.2015 р. позивачем були надані відповідачу послуги з технічного обслуговування бортових комплексів Tracker, про що свідчать підписані відповідачем акти здачі-приймання наданих послуг: акт №57 від 31.01.2015 р. на суму 3600,00 грн., акт №73 від 17.02.2015 р. на суму 720,00 грн., акт №80 від 28.02.2015 р. на суму 4320,00 грн., акт №168 від 31.03.2015 р. на суму 4320,00 грн., акт №304 від 30.04.2015 р. на суму 4320,00 грн., акт №374 від 31.05.2015 р. на суму 4320,00 грн., акт №445 від 30.06.2015р. на суму 4320,00 грн., всього на суму 25920,00 грн. Станом на 09.03.2016 р. відповідачем не було здійснено жодної оплати за отримані послуги. За прострочення оплати послуг позивач просить стягнути 3% річних в сумі 631,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 5227,20 грн. за період з 03.03.2015 р. по 09.03.2016 р.
Позов заявлено на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 549, 551, 610, 611, 625, 664 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/27/16 та призначено розгляд справи на 31.03.2016р.
Від позивача 12.04.2016р. надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив розмір 3% річних до суми 695,39 грн. та зменшив інфляційні втрати до суми 2548,80 грн., всього просить стягнути з відповідача з урахуванням основного боргу суму 29164,19 грн. Тобто фактично вказана заява є заявою про зменшення позовних вимог.
Заява про зменшення позовних вимог відповідає ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду. У зв'язку з цим має місце нова ціна позову про стягнення 29164,19 грн.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зауважив, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат після розірвання договору, а саме після 01.07.2015 р., є неправомірним, оскільки пунктом 2 угоди про розірвання встановлено, що з моменту набрання чинності цією угодою зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються.
Також відповідач подав заяву про розстрочку виконання рішення на 6 місяців, посилаючись на свій скрутний фінансовий стан.
У судовому засіданні 12.04.2016 р. були присутні представники обох сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги.
Представник відповідача проти наявності заборгованості не заперечував, наполягав на задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
Представник позивача не заперечив проти розстрочки виконання рішення на 3 місяці.
В судовому засіданні 12.04.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
05.01.2015 р. Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українські телеметричні системи” (далі - виконавець, позивач) укладено договір про закупівлю послуг №690115, за яким виконавець зобов'язується надати послуги з технічного обслуговування бортових комплектів Tracker, встановлених на транспортних засобах у кількості 36 одиниць, що належать замовнику, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.
Пунктом 1.2 договору визначено, що послуги з технічного обслуговування бортових комплектів Tracker включають в себе наступні послуги: передача даних GPRS, користування картографічним сервером, технічне обслуговування комплектів з виїздом до замовника, переробка модуля звітності під конкретні вимоги замовника.
Згідно з п. 2.1 договору ціна цього договору становить всього без ПДВ - 43 200,00 грн., ПДВ 20% - 8 640,00 грн., всього з ПДВ - 51 840,00 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за надані послуги проводяться замовником на підставі отриманого замовником рахунку за умови наявності одночасно таких умов:
- підписання сторонами у двосторонньому порядку акту здачі-приймання наданих послуг;
- надання виконавцем замовнику податкової накладної, складеної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього договору.
Розрахунки за надані послуги здійснюються замовником протягом 30 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.
У п. 5.1 договору визначено строк надання послуг з технічного обслуговування бортових комплектів Tracker: з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.
Пунктами 5.2, 5.3 договору передбачено, що замовник поштою або за допомогою факсимільного зв'язку або за допомогою факсимільного зв'язку або телефонограмою, або телеграмою, або під підпис уповноваженої особи виконавця передає виконавцю письмову заявку, у якій зазначає кількість транспортних засобів, на яких встановлені бортові комплекти Tracker, що потребують технічного обслуговування, та адресу надання послуг. Виконавець протягом 2-х робочих днів з дня отримання зазначеної заявки в порядку, передбаченому для подання заявки, надсилає замовнику письмове повідомлення про прийняття заявки до виконання та рахунок-фактуру на оплату. Місце надання послуг: м.Запоріжжя та Запорізька область. Конкретна адреса зазначається замовником в заявці.
Згідно з п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами грошових зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, за договором про закупівлю послуг №690115 від 05.01.2015 р. позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 25 920,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунками:
- акт №57 від 31.01.2015 р. на суму 3600,00 грн., коригуючий акт до нього №73 від 17.02.2015 р. на суму 720,00 грн. та рахунок №57 від 31.01.2015 р. на загальну суму 4320,00 грн.;
- акт №80 та рахунок №109 від 28.02.2015 р. на суму 4320,00 грн.;
- акт №168 та рахунок №177 від 31.03.2015 р. на суму 4320,00 грн.;
- акт №304 та рахунок №245 від 30.04.2015 р. на суму 4320,00 грн.;
- акт №374 та рахунок №336 від 31.05.2015 р. на суму 4320,00 грн.;
- акт №445 та рахунок №432 від 30.06.2015 р. на суму 4320,00 грн.
За умовами п. 4.1 договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником протягом 30 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.
При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, послуги мали бути оплачені відповідачем в наступні строки:
- за актом №57 від 31.01.2015 р. на суму 3600,00 грн. - до 02.03.2015 р.;
- за коригуючим актом №73 від 17.02.2015р. на суму 720,00 грн. - до 19.03.2015 р.;
- за актом №80 від 28.02.2015 р. на суму 4320,00 грн. - до 30.03.2015 р.;
- за актом №168 №177 від 31.03.2015 р. на суму 4320,00 грн. - до 30.04.2015 р.;
- за актом №304 від 30.04.2015 р. на суму 4320,00 грн. - до 01.06.2015 р. (оскільки останній день строку припадає на 30.05.2015 р., який є вихідним днем, тому строк виконання переноситься на перший за ним робочий день - 01.06.2015 р.);
- за актом №374 від 31.05.2015 р. на суму 4320,00 грн. - до 30.06.2015 р.;
- за актом №445 від 30.06.2015 р. на суму 4320,00 грн. - до 30.07.2015 р.
Оплата за цими актами не була здійснена відповідачем.
01.07.2015 р. сторони підписали угоду про розірвання договору про закупівлю послуг №690115 від 05.01.2015 р., в якій дійшли згоди про розірвання договору і припинення зобов'язань сторін, що виникли з договору, з моменту набрання чинності цією угодою. Встановили, що обов'язки сторін, виконання яких сторонами розпочалося до моменту набрання чинності цією угодою, повинні бути виконані сторонами в наступному порядку та на таких умовах:
- замовник здійснює оплату послуг, що були отримані ним за договором;
- виконавець надає в повному обсязі послуги з технічного обслуговування бортових комплектів Tracker відповідно до умов, що були визначені договором.
Дана угода була підписана сторонами на підставі листа відповідача від 30.06.2015 р. №004-24/9534, згідно якого відповідач звернувся до позивача з пропозицією розірвати договір з 01.07.2015 р. у зв'язку з відсутністю реального фінансування на отримання даних послуг. Оплату за послуги, надані до 30.06.2015 р., за умовами договору гарантував.
Станом на 17.11.2015 р. сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 р. по 17.11.2015 р., згідно якого заборгованість відповідача за взаємними розрахунками з позивачем становить 70560,00 грн., у тому числі за спірними актами на суму 25 920,00 грн.
Оскільки відповідач не сплатив суму заборгованості, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про закупівлю послуг №690115 від 05.01.2015 р. у розмірі 25920,00 грн., 3% річних - 695,39 грн., інфляційні втрати - 2548,80 грн.
Правовідносини сторін є господарськими і такими, що виникли з договору про закупівлю послуг №690115 від 05.01.2015 р.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зобов'язання, згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В даному випаду угодою від 01.07.2015 р. про розірвання договору про закупівлю послуг №690115 від 05.01.2015 р. сторони припинили зобов'язання сторін, що виникли з договору, з моменту набрання чинності цією угодою. Встановили, що обов'язки сторін, виконання яких сторонами розпочалося до моменту набрання чинності цією угодою, повинні бути виконані сторонами в наступному порядку та на таких умовах:
- замовник здійснює оплату послуг, що були отримані ним за договором;
- виконавець надає в повному обсязі послуги з технічного обслуговування бортових комплектів Tracker відповідно до умов, що були визначені договором.
Згідно з ч. ч. 2, 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням вказаних норм законодавства та умов угоди від 01.07.2015 р. про розірвання договору про закупівлю послуг №690115 від 05.01.2015 р. зобов'язання сторін за цим договором припинилися з 01.07.2015 р. Зобов'язання, строк виконання яких настав на момент підписання цієї угоди, і які не були виконані сторонами, є порушеними. Іншого строку оплати послуг, які вже виконані до розірвання договору сторони не встановлювали. Тому позивач вправі вимагати від відповідача виконання зобов'язань щодо оплати послуг, строк виконання яких настав на момент розірвання договору, на умовах договору. А щодо тих зобов'язань, виконання яких розпочалося в період дії договору, однак строк виконання яких не настав на момент розірвання договору, то вони мають виконуватися в порядку, визначеному угодою про розірвання договору.
Таким чином, по актах від 31.01.2015р., від 17.02.2015р., від 28.02.2015р., від 31.03.2015р., від 30.04.2015р., від 31.05.2015р. на загальну суму 21600,00 грн. строк оплати яких настав на момент підписання угоди про розірвання договору, строки виконання визначаються згідно з п. 4.1 договору (тобто 30 календарних днів після підписання акту), а по останньому акту від 30.06.2015 р., строк оплати якого не настав на момент розірвання договору, - строки виконання визначаються згідно умов угоди про розірвання. Даною угодою строк оплати послуг не встановлений. Тому, виходячи з приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання з оплати послуг по акту від 30.06.2015 р. на суму 4320,00 грн. мало бути виконане протягом 7 днів з моменту пред'явлення вимоги позивачем.
Лист-претензію від 17.12.2015 р. №1712/15 про сплату боргу позивач направив відповідачу 18.12.2015 р., а відповідач отримав його 22.12.2015 р., що підтверджується описом вкладення від 18.12.2015 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, послуги по акту від 30.06.2015 р. на суму 4320,00 грн. мали бути оплачені відповідачем у строк до 29.12.2015 р., а прострочення оплати настало з 30.12.2015р.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В порушення умов п. 4.1 договору та угоди про розірвання цього договору відповідач не здійснив розрахунку за надані позивачем послуги за спірний період, внаслідок чого уторилась заборгованість в розмірі 25920,00 грн.
Відповідач не надав доказів сплати заборгованості, наявність боргу не заперечує.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 25 920,00 грн. заборгованості за надані послуги з технічного обслуговування бортових комплексів Tracker є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За прострочення оплати боргу позивач згідно заяви про уточнення позовних вимог нарахував 3% річних за період з 03.03.2015р. по 09.03.2016 р. в сумі 695,39 грн., а також інфляційні втрати за період з травня 2015 року по лютий 2016 року в сумі 2548,80 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки суд встановив інші строки виконання зобов'язань з оплати послуг за актом №304 від 30.04.2015 р. на суму 4320,00 грн. - до 01.06.2015 р. (а не до 30.05.2015 р., як визначив позивач), за коригуючим актом №73 від 17.02.2015р. на суму 720,00 грн. - до 19.03.2015 р. (а не до 17.03.2015 р., як визначив позивач), а також за актом від 30.06.2015 р. № 445 на суму 4320,00 грн. - до 29.12.2015р. (а не до 01.07.2015 р., як визначив позивач), суд здійснив перерахунок пред'явлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Так, за розрахунком суду, виконаним із застосуванням інформаційно-пошукової системи «Законодавство», 3% річних складають:
- від суми боргу 3600,00 грн. за період з 03.03.2015 р. по 17.03.2015 р. (15 днів) - 4,44 грн.;
- від суми боргу 4320,00 грн. за період з 20.03.2015 р. по 29.03.2015 р. (10 днів) - 3,55 грн.;
- від суми боргу 8640,00 грн. за період 30.03.2015 р. по 03.05.2015 р. (35 днів) - 24,85 грн.;
- від суми боргу 12960,00 грн. за період з 04.05.2015 р. по 30.05.2015 р. (27 днів) - 28,76 грн., однак суд не може виходити за межі позовних вимог, тому за цей період визначає 3% річних в сумі, яка розрахована позивачем - 27,69 грн.;
- від суми боргу 17280,00 грн. за період з 31.05.2015 р. по 30.06.2015 р. (31 день) - 44,03 грн.;
- від суми боргу 21600,00 грн. за період з 01.07.2015 р. по 09.03.2015 р. (253 дні) - 448,83 грн.;
- від суми боргу 4320,00 грн. за період з 30.12.2015 р. по 09.03.2016 р. (71 день) - 25,14 грн.
Всього з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 578,53 грн. У стягненні 3% річних у сумі 116,86 грн. суд відмовляє.
Також суд здійснив перерахунок інфляційних втрат із застосуванням інформаційно-пошукової системи «Законодавство».
Так, від суми боргу 4320,00 грн. інфляційні втрати за березень 2015 року (індекс 110,8%) складають 466,56 грн., однак суд не може виходити за межі позовних вимог, тому за цей період визначає інфляційні втрати в сумі, яка розрахована позивачем, - 388,80 грн.;
- від суми боргу 8640,00 грн. інфляційні втрати за квітень 2015 р. (індекс 114,0%) складають 1209,60 грн.;
- від суми боргу 12960,00 грн. інфляційні втрати за травень 2015 р. (індекс 102,2%) складають 285,12 грн.;
- від суми боргу 17280,00 грн. інфляційні втрати за червень 2015 р. (індекс 100,4%) складають 69,12 грн.;
- від суми боргу 21600,00 грн. інфляційні втрати за період з липня 2015 року по лютий 2016 року (середній індекс 102,36%) складають 509,27 грн.;
- від суми боргу 4320,00 грн. інфляційні втрати за період січень-лютий 2016 року (середній індекс 100,5%) складають 21,44 грн.
Всього з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 2483,35 грн. У стягненні інфляційних втрат у сумі 65,45 грн. суд відмовляє.
Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.
Як зазначалось вище, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на 6 місяців, посилаючись на свій скрутний фінансовий стан.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Питання про задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.
В силу приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підтвердження свого скрутного фінансового стану відповідач посилається на встановлений НКРЕКП відповідно до ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» нульовий алгоритм відрахування коштів на поточні рахунки відповідача, що унеможливлює сплату штрафних санкцій з рахунків відповідача, що здійснюється виключно з поточних рахунків. Також вказує, що одним із факторів, що негативно впливає на фінансовий стан відповідача є наявність судової практики, в результаті якої відбувається систематичне зменшення судами штрафних санкцій, що підлягають стягненню з боржників при винесення рішень про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію на користь відповідача. Відсутність грошових коштів на рахунках відповідача унеможливлює сплату також основного боргу. У якості доказів існування обставин, що ускладнюють виконання рішення на даний час, відповідач надав суду копію довідки щодо встановлених нормативів відрахувань на поточні рахунки станом на 25.03.2016р., копію довідки про залишок коштів на рахунках станом на 25.03.2016р., копію довідки щодо мінімально необхідних платежів, копію довідки про проведення розрахунків за спожиту електроенергію, копію довідки про дебіторську заборгованість станом на 01.03.2016р.
Із зазначених довідок вбачається, що на рахунках відповідача станом на 25.03.2016 р. відсутні грошові кошти в розмірі, достатньому для виконання рішення в повному обсязі. Недостатність обігових коштів відповідача виникла через систематичну несплату споживачами за електричну енергію. Станом на 01.03.2016 р. загальний обсяг дебіторської заборгованості складає 1 372 647 288,03 грн.
Разом із цим, суд зазначає, що відповідач вправі вживати заходи щодо стягнення зазначеної дебіторської заборгованості з боржників, за рахунок чого можливе виконання відповідачем судового рішення. Також відповідачем не надано суду своїх документів фінансово-господарської звітності (балансу та фінансового звіту за останні звітні періоди), звіту про рух грошових коштів, відомостей про наявне у нього рухоме та нерухоме майно, за рахунок якого можливо проведення стягнення.
Крім того, відповідач, всупереч вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, не обґрунтував належними та допустимими доказами необхідність надання розстрочки виконання рішення терміном саме на 6 місяців.
Суд зазначає, що підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути тільки виключні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Разом із цим, суд при розгляді питання про розстрочку виконання рішення враховує думку позивача, який погодився надати відповідачу розстрочку виконання рішення строком на 3 місяці.
Розстрочка виконання рішення сприятиме як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальним отримання боргу позивачем.
За таких обставин суд дійшов висновку задовольнити заяву відповідача частково та надати розстрочку виконання рішення строком на 3 місяці з дати винесення рішення.
Таким чином позовні вимоги задоволені судом частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські телеметричні системи” (АДРЕСА_1, 49008) основний борг у сумі 25 920,00 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять грн. 00 коп.), 3% річних у сумі 578,53 грн. (п'ятсот сімдесят вісім грн. 53 коп.), інфляційні втрати в сумі 2483,35 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят три грн. 35 коп.) та витрати на сплату судового збору в сумі 1369,39 грн. (одна тисяча триста шістдесят дев'ять грн. 39 коп.).
Видати наказ.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.04.2016 р. у справі №908/705/16 про стягнення 30351,27 грн. (тридцять тисяч триста п'ятдесят одна грн. 27 коп.) строком на 3 місяці рівними частинами шляхом сплати по 10 117,09 грн. (десять тисяч сто сімнадцять грн. 09 коп.) до 12.05.2016 р., до 12.06.2016 р., до 12.07.2016 р.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Повне рішення оформлено і підписано 15.04.2016 р.
і набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його підписання.