14.04.2016 року Справа № 904/8661/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Пархоменко Н.В., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.
За участю представників сторін:
арбітражний керуючий: Піпа С.В. , посвідчення №293 від 27.02.2013 р.;
від ПП "Торговий дім "Дніпро-Нафта": Лелеко Ю.О. представник;
від ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго": Яцишин О.Й. представник;
від ПАТ "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема": Олейник О.М. представник;
від ПАТ "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема": Басанський І.Ф. представник;
від ТОВ "ТРЕЙД-ХОЛДИНГ: Аркіна Л.О. представник;
від Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська: Галеса О.В. представник;
від КП "Дніпроводоканал": Виприк С.О. представник;
від управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська: Перекопська Т.І. представник;
інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином
Розглянувши апеляційні скарги розпорядника майна Піпи Світлани Василівни, ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2015р. у справі №904/8661/14
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд - Холдінг", м. Київ
до боржника Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема",
про визнання грошових вимог на суму 3 612 425, 38 грн.,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2015 року у даній справі (суддя Калиниченко Л.М.) долучено до матеріалів грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд - Холдінг" оригінали простих векселів серії АА 2058956 від 14.07.10р. на суму 541 333, 60 грн., серії АА 0083789 від 14.07.10р. на суму 1 500 757,20 грн., серії АА 2058955 від 14.07.10р. на суму 1 570 334,58 грн.
Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд - Холдінг", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема", 49034, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Білостоцького, 98, код ЄДРПОУ 00218911 на суму 3 612 425,38 грн., з віднесенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів.
Зобов'язано розпорядника майна Піпу С.В. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.
Ухвала суду мотивована тим, що з наданих ТОВ "Трейд - Холдінг" документів вбачається, що 05.12.14р. між ТОВ "Гласс - Трейд" та ТОВ "Трейд - Холдінг" був укладений договір купівлі - продажу векселів та відповідно підписаний акт приймання - передачі векселів. Відповідно до вимог Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості веселі внесено відповідні індосаменти про сплату за векселями.
Право вимоги за простими векселями, які були видані боржником, базується на безперервному ряді індосаментів, до якого входить ТОВ "Гласс - Трейд" та заявник ТОВ "Трейд - Холдінг".
У зв'язку з тим, що відносно боржника порушено провадження у справі про банкрутство та здійснено оголошення, ТОВ "Трейд - Холдінг" скористався своїм правом та заявив грошові вимоги до боржника на підставі простих векселів серії АА 2058956 від 14.07.10р. на суму 541 333, 60 грн., серії АА 0083789 від 14.07.10р. на суму 1 500 757, 20 грн., серії АА 2058955 від 14.07.10р. на суму 1 570 334, 58 грн.
ТОВ "Трейд - Холдінг", відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є конкурсним кредитором.
Суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд - Холдінг" надало відповідні докази в підтвердження заявлених грошових вимог.
Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційної інстанції звернулись розпорядник майна Піпа Світлана Василівна, ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" із апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення.
В обґрунтування своєї правової позиції арбітражний керуючий Піпа С.В. посилається на те, що "Трейд - Холдінг" у заяві зазначає, що у останнього виникло право грошових вимог до боржника на підставі договору купівлі - продажу №БВ14-307/1 від 05.12.14р., укладеного з ТОВ «ГЛАСС-ТРЕЙД» (код СДРПОУ 32405604) через повірену юридичну особу ТОВ «ХОРС ІНВЕСТ» на підставі договору доручення №БД14-307 від 05.12.14р. за простими векселями боржника 14.07.10р., наданих юридичним особам - резидентам України, а саме:
- ТОВ «ТД «Альянс - 3», простий вексель серії АА № 2058955 на суму 1 570 334, 58 грн.
- ТОВ «Агро Строй Комплекс», простий вексель АА № 2058955 на суму 541 333, 60 грн.
- ТОВ «Агро-Інвест», простий вексель серії АА № 0083789 на суму 1 500 757, 20 грн.
Судом першої інстанції не взято до уваги, що заявником при подачі заяви не дотримано вимог ст. 23 Закону щодо виконання зобов'язання подати до господарського суду, відповідно до ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПКУ), документи (докази), що підтверджують заявлені вимоги до боржника.
З вищезазначеної заяви не вбачається, на підставі якого правочину ТОВ «ГЛАСС- ТРЕЙД» (код СДРПОУ 32405604) отримало у володіння вищезазначені векселі, що були емітовані боржником безпосередньо ТОВ «ТД «Альянс - З», ТОВ «Агро Строй Комплекс», ТОВ «Агро-Інвест», будь-які докази у матеріалах справи № 904/8661/14 відсутні.
Судом першої інстанції прийнято докази, які не відповідають дійсності - у договорі №БВ14-307/1 купівлі - продажу векселя від 05.12.14р. має місце виправлення номера векселя, а саме кінцеву цифру « 5» виправлено на цифру « 6».
Судом при винесенні оскаржуваного рішення не взято до уваги, що векселі, на які посилається заявник, не містять жодного доказового підтвердження підписання останніх від імені юридичної особи (боржника) повноважним керівником та головним бухгалтером на дату видачі 14.07.10р., що ставить під сумнів дійсність правочинів за векселями.
В апеляційній скарзі представник ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" вказує, що судом першої інстанції не встановлено, на підставі якого саме правочину ТОВ «ГЛАСС- ТРЕИД» отримало у володіння прості векселі АА № 2058955 на суму 1 570 334, 58 грн., АА № 2058955 на суму 541 333, 60грн. та вексель АА № 0083789 на суму 1 500 757, 20 грн. На думку представника ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", судом першої інстанції необґрунтовано не прийнято заяву про недійсність правочину за договором №БВ14-307/1 купівлі-продажу простого векселя від 05.12.14р. та про здійснення безпідставного звернення кредитора про визнання кредиторських вимог у сумі 541 333,60 грн. за простим векселем АА №2058956 від 14.07.10р., тоді як за договором має місце придбання простого векселя АА№2058955. Представник ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" зазначає, що судом здійснено неправомірне визнання грошових вимог кредитора у сумі 3 612 425,38 грн., оскільки останні не є конкурсними відповідно ст.23 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є заявленими зарано, оскільки строк їх виконання виникає не раніше 14.07.20р. та, відповідно, є поточними грошовими вимогами і повинні бути заявлені кредитором після визнання боржника банкрутом. Також, представником зазначено, що судом не з'ясовано, чи здійснено кредитором розрахунок за договором БВ14-307/1 від 05.12.14р. у сумі 800 000 грн.
Судом при винесенні оскаржуваної ухвали не прийнято до уваги ч. 1 ст. 76 Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон) та не містить обов'язкових реквізитів відповідно до ст. 75 Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, а саме що прості векселі серії АА № 2058955 на суму 1 570 334, 58 грн., серії АА № 2058955 на суму 541 333, 60 грн., серії АА № 0083789 на суму 1 500 757, 20 грн. не мають сили простого векселю, оскільки тексти документів не викладені тією мовою, якою ці документи складені.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в України» вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах.
Судом при винесенні оскаржуваної ухвали не прийнято до уваги та не встановлено, що векселі, на які посилається кредитор, не містять жодного доказового підтвердження підписання останніх від імені юридичної особи (боржника) повноважним керівником та головним бухгалтером на дату видачі 14.07.10, що також підтверджує неповне та неналежне дослідження доказів по справі № 904/8661/14 стосовно дійсності правочину за векселями серії АА № 2058955 на суму 1 570 334, 58 грн., серії АА № 2058955 на суму 541 333, 60 грн., серії АА № 0083789 на суму 1 500 757, 20 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» вексель підписується: від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель.
Зазначає, що судом не досліджено, чи є правочин дійсним і чи спрямований він на реальне настання юридичних наслідків чи проведений розрахунок.
В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" представник, посилаючись на норми чинного законодавства, вказує, що судом здійснено неправомірне визнання грошових вимог кредитора у сумі 3 612 425,38 грн., так як останній не є конкурсними відповідно ст.23 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є заявленими зарано, оскільки строк їх виконання виникає не раніше 14.07.20р. та, відповідно, є поточними грошовими вимогами і повинні бути заявлені кредитором після визнання боржника банкрутом.
Господарський суд Дніпропетровської області безпідставно зазначив в оскаржуваній ухвалі, що кредитор є конкурсним із посиланням на ч.8 абз.3 ст.23 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Зазначене судом є необґрунтованим, так як, по-перше, кредитор не є ні поточним кредитором, ні конкурсним, оскільки його вимоги до боржника не виникли, по-друге, в даному судовому засіданні не розглядався позов кредитора. Господарський суд невірно трактує ст.1 Закону, вказуючи, що кредитор є конкурсним з вказаних вище підстав.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в новій редакції прийнятий пізніше, ніж Закон України «Про обіг векселів в Україні» та Уніфікований Закон, а тому повинні застосовуватися норми ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно якого вимоги кредитора не виникли.
24.12.2015 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від розпорядника майна Піпи Світлани Василівни надійшли пояснення до апеляційної скарги, в яких вона посилаючись на норми чинного законодавства просить оскаржувану ухвалу скасувати.
30.12.2015 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від розпорядника майна Піпи Світлани Василівни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій вона посилаючись на норми чинного законодавства просить оскаржувану ухвалу скасувати.
12.01.2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від представник ТОВ «Трейд-Холдінг» надійшли заперечення на апеляційні скарги, в яких він просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.
14.04.2016 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.
В судовому засіданні присутні представники учасників апеляційного провадження надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.
Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явилися. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для їх повідомлення належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Вислухавши учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню непідлягають, а висновки суду першої інстанції є законними, обґрунтованими і повністю підтверджуються матеріалами справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 16.12.14р. господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі № 904/8661/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема", 49034, м. Дніпропетровськ, Амур - Нижньодніпровський район, вул. Білостоцького, 98, код ЄДРПОУ 00218911, ввів процедуру розпорядження майном строком на 115 днів до 10.04.15р., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Піпу Світлану Василівну, свідоцтво № 293 від 27.02.2013р. (49087, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
17.12.14р. на офіційному Веб - сайті Вищого господарського суду України, м. Київ за №12551 опубліковано оголошення про порушення справи № 904/8661/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема", 49034, м. Дніпропетровськ, Амур - Нижньодніпровський район, вул. Білостоцького, 98, код ЄДРПОУ 00218911, призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Піпу Світлану Василівну, свідоцтво № 293 від 27.02.2013р. (49087, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Відповідно до п.1 ст.23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заяву грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Відповідно до п.6 ст.23 Закону заяви з вимогами конкурсних кредиторів розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.
16.01.15р. до господарського суду Дніпропетровської області від ТОВ "Трейд - Холдінг", м. Київ надійшла заява про визнання грошових вимог до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема", 49034, м. Дніпропетровськ, Амур - Нижньодніпровський район, вул. Білостоцького, 98, код ЄДРПОУ 00218911 на суму 3 612 425,38грн.
Ухвалою від 17.01.15р. господарським судом прийнято заяву ТОВ "Трейд - Холдінг".
Як вбачається з доданих до заяви документів, 05.12.14р. між ТОВ "Гласс-Трейд" (надалі - продавець) та ТОВ "Трейд-Холдінг" (надалі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу № БВ14-307/1 та підписаний акт приймання - передачі наступних векселів:
- простого векселю АА 2058955 ВАТ "ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ" ім. Артема" вартістю 1 570 334,58грн. від 14.07.2010р. зі строком платежу за векселем 14.07.20р.;
- простого векселю АА 2058956 ВАТ "ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ" ім. Артема" вартістю 541 333,60грн. від 14.07.10р. зі строком платежу за векселем 14.07.20р.;
- простого векселю АА 0083789 ВАТ "ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ" ім. Артема" вартістю 1 500 757,20грн. від 14.07.10р. зі строком платежу за векселем 14.07.20р.
Загальна сума за вищеозначеними векселями складає 3 612 425, 38 грн.
Строк платежу за вказаними векселями настає не раніше 14.07.20р.
Право власності ТОВ "Трейд - Холдінг" на вищезазначені векселі, які були видані боржником ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема", 49034, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Білостоцького, 98, код ЄДРПОУ 00218911, базуються на безперервному ряді індосаментів, до якого увійшли ТОВ "Гласс - Трейд" та ТОВ "Трейд - Холдінг".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України „Про цінні папери і фондову біржу", Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон "Про переказні векселі та прості векселі" (далі - Уніфікований закон), Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
Згідно з ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.
Чинне законодавство України порівняно з Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі має деякі особливості у застосуванні векселів у господарському обороті України.
Особливістю вексельного обігу є та обставина, що недійсність зобов'язального правовідношення не спричиняє недійсність векселя. Зокрема, у п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" від 08.06.2007 року №5 зазначено, що правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215-236 ЦК України із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя, як цінного папера та не перериває індосамент ний ряд.
У законодавстві також встановлено призумція добросовісності власника векселя. Так, у разі пред'явлення законним векселедержателем вимоги про оплату векселя зобов'язана за ним особа не має права відмовитися від виконання з посиланням на відсутність або недійсність зобов'язання, крім випадків, передбачених ст. 17 Уніфікованого закону. Згідно із цією статтею особи, до яких пред'явлено позов за переказним векселем, не можуть протиставляти вимогам держателя заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах із трасантом або з попередніми держателями, якщо держатель при придбанні векселя не діяв свідомо на шкоду боржнику. На свої особисті відносини з іншими особами, у тому числі з попередніми векселедержателями, боржник вправі посилатися лише в тому разі, коли векселедержатель при придбанні векселя діяв свідомо на шкоду боржникові, тобто якщо він знав про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя до або під час його придбання. Наявність обставин, що свідчать про недобросовісність власника векселя, доводиться особою, до якої пред'явлено позов.
Зобов'язана за векселем особа звільняється від платежу, якщо доведе, що кредитор, який пред'явив вимоги, знав або повинен був знати в момент придбання векселя про недійсність чи відсутність зобов'язання, що було підставою для видачі (передачі) векселя, або отримав вексель унаслідок обману, крадіжки чи брав у них участь (п. 15 Постанови пленуму Верховного суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" від 08.06.2007 року №5).
Згідно зі статтями 16, 17 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, якщо навіть останній з них є бланковим. Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем. З цих підстав не можуть бути прийняті заперечення скаржника щодо порушень і недослідження індосаментів.
Згідно з ч. 2 ст. 198 ЦК України відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.
Кабінет Міністрів України і Національний Банк України постановою від 10.09.99р. за № 528 затвердили Правила виготовлення і використання вексельних бланків, якими було встановлено, що використовувати векселі, а також виступати векселедавцями, акцептантами, індосантами і авалістами можуть виключно юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що визначаються такими відповідно до чинного законодавства України.
За своєю правовою природою зобов'язання за векселем відрізняється від інших грошових зобов'язань, а саме: воно є абстрактним, тобто незалежним від обставин, які обумовили видачу векселя; вексельне зобов'язання є безспірним і безумовним, крім того, вексель може бути переданий за індосаментом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що вищезазначені векселі складені з дотриманням встановлених спеціальним законодавством вимог щодо їх форми та змісту. Відповідно до підпункту "є" ст. 21 Уніфікованого закону на вищеозначених векселях стоїть підпис векселедавця, які підписані керівником та бухгалтером та засвідчені печаткою підприємства.
У ст. 77 Уніфікованого закону зазначено, що видача векселя особою, що не має належних повноважень або з перевищенням повноважень для дійсності векселя значення не має.
Відповідно до ст. 8 Уніфікованого закону кожний, хто підписав вексель як представник особи, від імені якої він був уповноважений діяти, стає зобов'язаним за векселем. Те ж саме стосується і представника, який перевищив свої повноваження.
Підписання векселя не уповноваженою особою не тягне за собою недійсності зобов'язань усіх інших осіб, що поставили свої підписи на векселі (ст. 7 Уніфікованого закону), у тому числі індосантів.
В ст. 75 Уніфікованого закону визначено, в яких випадках є підстави для визнання векселя таким, що складений з дефектом форми. В даній нормі Закону не передбачено визнання векселя складеним з дефектом, якщо він складений на російській мові.
Надані векселя складені без помилок, виправлень, поправок, підчисток, перекреслювань, тощо. Окремі реквізити включені до тексту вексельних бланків типової форми, закріплені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.11р. за № 338.
Передача векселя здійснюється індосаментом - простим і нічим не обумовленим особливим написом, за яким векселедержатель, по - перше, усі права за векселем передає набувачу і, по - друге, гарантує платіж за векселем. Платник за векселем на вимогу останнього держателя векселя зобов'язаний сплатити вексельну суму.
Відповідно до вимог Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, вчинено відповідні індосаменти про сплату за векселями.
Право вимоги за простими векселями, які були видані боржником, базуються на безперервному ряді індосаментів, до якого входить ТОВ "Гласс - Трейд" та заявник ТОВ "Трейд - Холдінг".
У зв'язку з тим, що відносно боржника порушено провадження у справі про банкрутство та подано оголошення, ТОВ "Трейд - Холдінг" скористався своїм правом та заявив грошові вимоги до боржника на підставі простих векселів серії АА 2058956 від 14.07.10р. на суму 541 333, 60 грн., серії АА 0083789 від 14.07.10р. на суму 1 500 757, 20 грн., серії АА 2058955 від 14.07.10р. на суму 1 570 334, 58 грн.
Тому ТОВ "Трейд - Холдінг", відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є конкурсним кредитором.
Згідно зі ст.ст. 16, 77 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.
З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги ГОВ «Трейд-Холдінг» ґрунтуються на тому, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ «Трейд-Холдінг» було держателем трьох простих векселя, емітованих боржником, а саме:
простого векселю серії АА №2058955 на сумч 1570334,58 гривень
простого векселю серії АА № 2058956 на суму 541333,60 гривень
простого векселю серії АА № 0083789 на суму 1500757,20 гривень
З вказаних векселів вбачається, що вони мають безперервний ряд індосаментів.
Так, простий вексель серії АА №2058955 на суму 1570334,58 гривень був виданий боржником 14.07.10р. ТОВ «АГРО СТРОЙ КОМПЛЕКС». На оборотній стороні вказаного векселю міститься безперервний ряд індосаментів, зокрема:
індосамент ТОВ «АГРО СТРОЙ КОМПЛЕКС» наступного змісту: «платити наказу ТОВ «Київська Універсальна Фондова Компанія»
індосамент ТОВ «Київська Універсальна Фондова Компанія» наступного змісту: «платити наказу ТОВ «ГЛАСС-ТРЕЙД»
індосамент ТОВ «ГЛАСС-ТРЕЙД» наступного змісту «платити наказу ТОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ» Простий вексель серії АА № 2058956 на суму 541333,60 гривень був виданий боржником ТОВ «ТД «Альянс-3». На оборотній стороні вказаного векселю міститься безперервний ряд індосаментів, зокрема:
індосамент ТОВ «ТД «Альянс-3» наступного змісту: «платити наказу ТОВ «Київська Універсальна Фондова Компанія»
індосамент ТОВ «Київська Універсальна Фондова Компанія» наступного змісту: «платити наказу ТОВ «ГЛАСС-ТРЕЙД»
індосамент ТОВ «ГЛАСС-ТРЕЙД» наступного змісту «платити наказу ТОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ» Простий вексель серії АА № 0083789 на суму 1500757,20 гривен був виданий боржником 14.07.10р. ТОВ «АГРО-ІНВЕСТ». На оборотній стороні даного векселю міститься безперервний ряд індосаментів, зокрема:
індосамент ТОВ «АГРО-ІНВЕСТ» наступного змісту: «платити наказу ТОВ «Київська Універсальна Фондова Компанія»
індосамент ТОВ «Київська Універсальна Фондова Компанія» наступного змісту: «платити наказу ТОВ «ГЛАСС-ТРЕЙД»
індосамент ТОВ «ГЛАСС-ТРЕЙД» наступного змісту «платити наказу ГОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ» Права за вказаними векселями перейшли до ТОВ «Трейд-Холдінг» на підставі договору купівлі- продажу № БВ14-307/1 від 05.12.14р., укладеного з ТОВ «ГЛАСС-ТРЕЙД» та складеного на його виконання акту приймання-передавання векселів від 05.12.14р.
Вказаний договір укладений за участю професійного учасника цінних паперів ТОВ «ХОРС- ІНВЕСТ» з дотриманням вимог чинного законодавства. Доказів його нікчемності та/або визнання його недійсним у судовому порядку ані скаржником, ані сторонами у даній справі або іншими учасниками провадження не надано.
До того ж, з текстів індосаментів, які містяться на спірних векселях, вбачається, що векселі не мають застереження про заборону їх передавання шляхом індосаменту.
Таким чином ТОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ» є законним держателем вищевказаних векселів, емітованих боржником, а його права за вказаними векселями є дійсними та він не повинен доводити законність та наявність цих прав в силу положень ст.ст. 16, 77 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі.
Доводи про наявність виправлень у договорі купівлі-продажу не спричиняють скасування ухвали, оскільки не впливають на дійсність векселя.
Чинним законодавством не визначено порядку виправлення у тексті договору технічних описок, а тому сторонами договору купівлі-продажу №БВ14-307/1 від 05.12.14р. було досягнуто згоди щодо її виправлення шляхом заміни першого листа договору. При цьому, жодних змін до умов договору не вносилось, його зміст та предмет не змінювались. Аналогічна ситуація склалась із Актом приймання - передавання до договору купівлі-продажу № БВ14-307/1 від 05 грудня 2014 року. Допущена в тексті Акту аналогічна помилка була виправлена шляхом заміни першого листа Акту приймання-передавання векселю.
Таким чином, договір купівлі-продажу № БВ14-307/1 від 05 грудня 2014 року та Акт приймання-передавання від 05.12.2014р. є належними та допустимими доказами переходу до ТОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ» прав за простими векселями серії АА №2058955, серії АА № 2058956, серії АА № 0083789.
З урахуванням положень ст.ст. 16, 77 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі, ТОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ» належним чином підтвердило заявлені грошові вимоги до боржника, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Відтак, доводи скаржників щодо порушення місцевим господарським судом вимог ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені).
Пунктами 3. 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року №5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» передбачено, що перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 Цивільного кодексу України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2-4 ст. 2, абзацах 2-4 ст. 76 Уніфікованого закону.
При вирішенні питання про наявність вексельних зобов'язань судам слід звертати увагу на додержання вимог вексельного законодавства щодо підписів зобов'язаних за векселем осіб.
Таким чином, вимоги до складання простого векселя та перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя містяться у ст.ст. 75, 76 Уніфікованого закону, а підставою для визнання векселя таким, що не має вексельної сили, може слугувати лише відсутність у векселі вищевказаних обов'язкових реквізитів.
Статтею 75 Уніфікованого закону встановлено, що простий вексель повинен містити: назву „простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець). При цьому закон не визначає обов'язковим реквізитом простого векселя ПІБ посадових осіб емітента, що підписала вексель, а вказує лише на обов'язковість наявності підпису посадової особи та головного бухгалтера емітента.
Статтею 76 Уніфікованого закону визначено, що документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.
Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.
При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.
Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.
Слід зазначити, що прості векселі серії АА №2058955, серії АА №2058956, серії АА №0083789, емітованими боржником, містять вичерпний перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя, у тому числі підпис виконавчого органу та головного бухгалтера емітента га скріплений печаткою емітента. Крім того, відповідно до річної інформації боржника за 2010 рік. як емітента цінних паперів, що була їм офіційно оприлюднена на офіційному сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, боржник підтвердив наявність в нього зобов'язань за виданими векселями.
Відповідно до ст. 7 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними;
Стосовно доводів скаржника про відсутність вексельної сили у емітованих боржником простих векселів серії АА №2058955, серії АА № 2058956, серії АА № 0083789 внаслідок їх складання російською мовою, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 Уніфікованого закону заповнення російською мовою бланку векселю єдиного зразка, поля якого вже складено українською мовою, не є підставою, яка б позбавляла вексель вексельної сили. Таким чином, викладення тексту вексельного бланку російською мовою не є підставою для визнання його таким, що виконаний з дефектом форми, з тих підстав, що наявність російських слів в тексті не змінює сам зміст документу, обсяг, характер та межі відповідальності осіб, які вчинили підписи на спірному векселі.
Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 25.06.2008р. по справі №13/636-07.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду Українн від 08.06.2007р. № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів пов'язаних з обігом векселів» вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України). Тому, за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві, до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК, з урахуванням їх особливостей.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він визнаний судом недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що боржником не було доведено належними та допустимим доказами визнання вексельного правочину з видачі спірних векселів недійсним в судовому порядку (у тому числі з підстав, зазначених у ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу також, що у разі, якщо після видачі (передачі) чи акценту векселя з'ясовується, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною зобов'язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не було права вимагати за договором, інша сторона, яка видала (передала) чи акцептувала вексель, має право звернутися з позовом про його повернення, як безпідставно набутого майна (ст. 1212 ЦК України), (п. 29 постанови пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів"), чого боржником зроблено не було.
Відтак, спірні векселі не мають дефектів форми, які б позбавляли їх вексельної сили, тому доводи скаржника в цій частині не можуть бути підставою для скасування ухвали.
Таким чином, заповнення простих векселів серії АА №2058955, серії АА №2058956, серії АА №0083789 російською мовою та відсутність в тексі векселю ПІБ посадових осіб боржника, що їх підписали, не позбавляє спірні векселі вексельної сили, а векселедержатель (ТОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ») не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселями, як зазначає про це скаржник в апеляційній скарзі, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ» є законним власником спірних векселів, які він придбав на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2014 року БВ14-307/1, недійсність якого не встановлювалась в судовому порядку, та отримав у володіння шляхом підписання акта приймания- передачі цінних паперів від 05.12.2014 року.
Скаржники зазначають (ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та Публічне акціонерне товариство "Дніпроважпапірмаш ім. Артема"), що грошові вимоги ТОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ » були заявлені останнім та визнані судом зарано, оскільки є поточними в розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», строк пред'явлення спірних векселів до сплати був зазначений «по предъявлению, но не ранее 14.07.2020р.».
Проте, з такою позицією скаржників не можна погодитися, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15 конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва та платежу за векселем на підставі статей 43 та 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року.
Відповідно до статей 43, 77 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо останній не був здійснений, а також до настання строку платежу за таких умов: якщо мала місце повна або часткова відмова здійснити акцепт: у разі банкрутства трасата (незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні), або у разі припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина не була встановлена судовим рішенням, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно; у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту. Вказані норми закріплюють право векселедержателя на дострокову реалізацію права вимоги за векселем за рахунок солідарно зобов'язаних осіб у разі, якщо до настання строку платежу відбудуться визначені Уніфікованим законом події, що унеможливлюють погашення такого векселя прямим боржником.
При цьому, оскільки в українському законодавстві немає норм, що дозволяли б визнати платника неплатоспроможним без установлення такого факту судом, а в п. 4 ст. 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" прямо передбачено, що використання векселедержателем права на регрес можливе за умови банкрутства боржника, то неплатоспроможність платника за векселем або векселедавця, що є юридичними особами чи фізичними особами - підприємцями, встановлюється господарським судом у процесі порушення справи про банкрутство або визнання платника банкрутом у порядку, передбаченому Законом України від 14 травня 1992 р. N 2343-ХІІ (у редакції Закону від 30 червня 1999 р. N 784-ХІV) "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до п. 4 ст. 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" порушення провадження у справі про банкрутство або визнання боржника банкрутом є достатнім для виникнення у векселедержателя права регресу до настання терміну платежу, незалежно від того, чи акцептував трасат вексель. Якщо ж вексель не підлягає акцепту, право регресу виникає у векселедержателя лише в разі визнання трасанта банкрутом (порушення справи про банкрутство в цьому випадку недостатньо) (п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» від 08 червня 2007 року № 5).
Таким чином, порушення справи про банкрутство векселедавця простого векселя є достатньою підставою для векселедержателя простого векселя заявити свої грошові вимоги до боржника, які у такому випадку будуть вважатись конкурсними вимогами.
Отже, вимоги ТОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ» в даному випадку виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, а саме 14.07.10р., тобто є конкурсними, а у зв'язку з порушенням щодо боржника справи про банкрутство у ТОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ» виникло право вимоги за спірними векселями до настання строку платежу, зазначеного у спірних векселях. За таких обставин доводи скаржника про те, що грошові вимоги ТОВ «ТРЕЙД-ХОЛДІНГ» є поточними, не відповідають обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказами.
Отже, суд першої інстанції вірно та в повному обсязі встановив фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи, та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, а тому оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.
Рішення є законним тоді, коли воно прийняте у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (п.1 абз.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду №6 від 23.03.2012 року).
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційні скарги розпорядника майна Піпи Світлани Василівни, ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.15р. у справі №904/8661/14 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.15р. у справі №904/8661/14 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Повний текст складений 15.04.2016 року.
Головуючий Л.М. Білецька
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя Ю.Б. Парусніков