13.04.2016 року Справа № 904/10061/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.,
секретар судового засідання: Однорог О.В.,
представники сторін:
від позивача: представник у судове засідання не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №17 від 15.01.2016 р., представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчого комітету Маріупольської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2016 року у справі №904/10061/15
за позовом виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь
до товариства з обмеженою відповідальністю «РИМ 2000» м.Дніпропетровськ,
про стягнення 94 163 грн. 82 коп.,
У листопаді 2015 року виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “РИМ 2000” (надалі - “РИМ 2000”) на свою користь 94 163 грн. 82 коп. збитків та 1 412 грн. 46 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2016 року у справі №904/10061/15 (суддя Татарчук В.О.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апелянт на виклик суду двічі не з'явився, витребуваних судом документів на вимогу суду не надав, про час і місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, отже колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду справи в апеляційному порядку за відсутності позивача; його друге клопотання про відкладення розгляду справи (перше було задоволено ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 року), надійшло суду вже після закінчення розгляду справи.
Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судових засіданнях представника відповідача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Між ТОВ “РИМ 2000” (постачальник) та виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (покупець) укладений договір поставки №1469452 від 22.07.2014 року (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у визначений термін покупцю товар (код ДК 016-2010: 58.29.1 - Програмне забезпечення системне на фізичних носіях), а покупець зобов'язався його прийняти та оплатити згідно затвердженої специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Сума договору становить 94 163 грн. 82 коп., без ПДВ (п.3.3. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору замовник зобов'язується здійснити оплату програмного забезпечення у розмірі 100% повної вартості, шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний в реквізитах даного договору, протягом 15 банківських днів з моменту отримання рахунку.
Згідно п. 8.4. договору усі повідомлення та платежі за даним договором здійснюються згідно з реквізитами, вказаними у договорі. У випадку зміни цих реквізитів сторони зобов'язані інформувати один одного на протязі 5 календарних днів.
На виконання умов договору позивачем проведено оплату за товар у розмірі 100% його вартості шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок відповідача №260000013101535 у ПАТ «АктаБанк», зазначений у договорі, у сумі 94 163 грн. 82 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1410 від 20.08.2014 року (а.с. 14).
Постачальник на протязі 30 календарних днів з моменту отримання коштів на свій розрахунковий рахунок передає покупцю програмне забезпечення (п.2.5. договору).
Рахунок відповідача №26000001301535 06.08.2014 року закрито, що підтверджується довідкою ПАТ “АктаБанк” за вих. № 2034/1 від 06.08.2014 року (а.с. 35).
Про зазначені обставини позивач дізнався після перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача, вказаний у договорі.
Листом № 3987 від 14.10.2014 року ПАТ «АктаБанк» повідомив позивача, що постановою Правління Національного банку України від 16.09.2014 року №576 «Про віднесення ПАТ «АктаБанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.09.2014 року №90 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ«АктаБанк», згідно з яким з 17.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ«АктаБанк» (а.с. 17).
Листом №4855 від 11.11.2014 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Акта Банк" повідомила позивача, що кошти у сумі 94 163 грн. 82 коп., які надійшли за платіжним дорученням №1410 від 20.08.2014 року на закритий рахунок отримувача, обліковуються у банку на рахунку 3720 “Кредитові суми до з'ясування”.
Виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про зобов'язання банка перерахувати грошові кошти на його рахунок.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2015 року у справі №904/8393/14 позов виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ПАТ «АктаБанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «РИМ 2000» про зобов'язання перерахувати грошові кошти задоволено та зобов'язано ПАТ «АктаБанк» перерахувати грошові кошти у сумі 94 163 грн. 82 коп. на поточний рахунок виконавчого комітету Маріупольської міської ради №35416001037390, банк ГУДКСУ у Донецькій області МФО 834016.
Постановою Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 28.05.2015 року виконавче провадження з примусового виконання наказу № 904/8393/14, виданого 20.02.2015 року господарським судом Дніпропетровської області, закінчено на підставі п.3-1 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на обставини відкликання Національним банком України ліцензії банка-боржника та ліквідацію ПАТ "Акта Банк".
Виконавчий документ було направлено до уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Акта Банк", про що свідчить супровідний лист №0314/6882/12 від 28.05.2015 року (а.с. 23).
Позивач вважає, що перерахувавши грошові кошти на рахунок відповідача та не отримавши при цьому програмного забезпечення, виконавчий комітет Маріупольської міської ради зазнав збитків у вигляді втрачених коштів у розмірі 94 163 грн. 82 коп., що спричинило шкоду економічним інтересам держави. Вказує, що перерахування грошових коштів на закритий рахунок відповідача відбулось внаслідок невчасного повідомлення останнього про такі обставини.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Сторона, яка порушила господарське зобов'язання, визначене цим договором та/або чинним законодавством України, зобов'язана відшкодувати заподіяні збитки стороні, чиї права або законні інтереси порушені. Склад і розмір відшкодування збитків визначається сторонами за правилами, встановленними Господарським кодексом України.
Відповідно ч.2 до ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з приписами ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Приймаючи до уваги ті обставини, що:
- відповідач грошові кошти в сумі 94 163 грн. 82 коп., що перераховані позивачем, не отримав;
- саме ПАТ «Акта Банк» є особою, яка порушила законодавство, не повернувши грошові кошти, що надійшли на закритий рахунок їх отримувача, внаслідок чого має нести відповідну відповідальність, що встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2015 року у справі №904/8393/14, яке набрало законної сили;
- наказ господасрького суду Дніпропетровської області від 20.02.2015 року у справі №904/8393/14 вчасно надісланий органом державної виконавчої служби уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Акта Банк" ;
- виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Акта Банк» до 15.01.2018 року,
колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено, обставин, на які він послався в обґрунтування позовних вимог, вини відповідача, внаслідок чого позов задоволенню не підлягає.
Згідно п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.
Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Позивач має статус кредитора банку та не позбавлений можливості заявити кредиторські вимоги до уповноваженої особи Фонду про свої вимоги у встановленному законодавством порядку та у встановленний законом строк.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Маріупольської міської ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2016 року у справі №904/10061/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.А. Сизько
(Повний текст постанови складено 15.04.2016 року)