15 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4794/14
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Кравець О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 р. по справі № 815/4794/14
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліберті Л", що діє від імені та в ітересах: Договір про спільну діяльність від 28.12.2006 р. № 23981 - уповноважена особа ТОВ "Ліберті Л"
відповідач Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352203 від 13.03.2014 року,
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Л", що діє від імені та в ітересах: Договір про спільну діяльність від 28.12.2006 р. № 23981 - уповноважена особа ТОВ "Ліберті Л" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352203 від 13.03.2014 року задоволений.
На зазначену постанову суду Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області подала апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір".
При цьому, суд звертає увагу, що в силу положень другої частини статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Наразі, на час вирішення справи, а також подання апеляційної скарги податковий орган не віднесений до кола осіб, які в силу положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З матеріалів справи судом встановлено, що даний спір має майновий характер, оскільки предметом спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 13.03.2014 № 0000352203.
Всупереч вищевказаним вимогам Закону, відповідачем до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Поряд з цим, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від його сплати, мотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір у зв'язку із не передбаченням у кошторисі на 2016 рік коштів на цю мету.
Суд оцінює такі доводи відповідача критично та вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Такі доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкового органу пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Аналогічну позицію підтримує і Верховний Суд України в ухвалі від 27 жовтня 2015 року.
Крім того, суд звертає увагу, що приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в силу положень частин 1 та 2 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання враховує майновий стан сторони.
Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» акцентував увагу на тому, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
За таких обставин, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.
Водночас, суд звертає увагу, що при зверненні із позовом, позивач виконав покладений на нього процесуальний обов'язок зі сплати судового збору, в свою чергу, відповідач, будучи органом державної влади, звертаючись з апеляційною скаргою, власного обов'язку щодо його сплати не виконав.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: по справі не сплачено судовий збір (державне мито) за подачу апеляційної скарги. Судовий збір (державне мито) за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок №31212206781008, одержувач ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030101 код ЄДРПОУ 38016923,банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011 Код ЄДРПОУ суду 34380461, а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ч.1 ст.108 КАС України має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст. 108, ст.ст. 187, 189 КАС України, суддя,
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про звільнення від сплати судового збору -відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги до 13.05.2016 р.
Роз'яснити Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.108 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у відповідності до чинного законодавства.
Суддя: Кравець О.О.