10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"13" квітня 2016 р. Справа № 806/5189/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
при секретарі Гунько Л.В. ,
за участю позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Потійчука М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" лютого 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області, треті особи на стороні відповідача : ОСОБА_5 , Служба у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації визнання протиправним та скасування розпорядження від 03.09.2014 р. №249 ,
ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження першого заступника голови Коростишівської РДА ОСОБА_6 від 03.09.2014 № 249 "Про надання дозволу ОСОБА_5 здійснити від імені малолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, підписання необхідних документів для подання до органу нотаріату заяви про відмову прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_8".
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. В апеляційній скарзі зазначив, що оскаржуваним ним розпорядженням порушуються його права, оскільки позбавлення дитини статусу спадкоємця створює перешкоду в отриманні від належних відповідачів боргу. Саме розпорядження і рішення № 1 винесені з порушенням процедури їх підготовки і прийняття, а саме: відсутні мотиви та обгрунтування задоволення заяви; вирішення заяви ОСОБА_5 не було територіально підвідомчим Коростишівській РДА, оскільки заявник і дитина постійно мешкають в м.Житомирі; відсутні відомості про час створення комісії та її складу, хто приймав участь в засіданні комісії і винесенні рішення №1; розпорядження підписано першим заступником голови Коростишівської РДА, в той час як право підпису має голова РДА. Суд першої інстанції не перевірив всіх викладених ним обставин по справі, не надав їм належної оцінки та безпідставно відмовив у задоволенні позову.
Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що 04.06.2014 позивач надав ОСОБА_8 позику у 1730 доларів США, які вона зобов"язувалась повернути до 04.06.2015.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8
Після її смерті, чоловік ОСОБА_5 та повнолітня дочка ОСОБА_9, заяви про прийняття спадщини не подавали.
14.07.2014 ОСОБА_5 на ім"я голови Коростишівської РДА було подано заяву, в якій він просив надати дозвіл від імені малолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо підписання необхідних документів для подання до органу нотаріату заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_8 (а.с.53).
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Коростишівської РДА № 1 від 21.08.2014, надано дозвіл ОСОБА_5 здійснити від імені малолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, підписання необхідних документів для подання до органу нотаріату заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_8 (а.с.11).
Розпорядженням першого заступника голови Коростишівської РДА ОСОБА_6 від 03.09.2014 № 249, ОСОБА_5 надано дозвіл здійснити від імені малолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, підписання необхідних документів для подання до органу нотаріату заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_8 (а.с.12).
Позивач, вважаючи, що зазначеним розпорядженням порушуються права дитини та його права щодо отримання боргу в межах отриманої спадщини, звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову. Розглядаючи справу, суд виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки відповідач при винесенні оскаржуваного рішення діяв як суб"єкт владних повноважень.
Колегія суддів з таким висновком не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 15 ЦПК України, справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, сімейних відносин суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
Статтею другою Сімейного кодексу України передбачено, що він регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між членами сім"ї.
Якщо особисті немайнові та майнові відносини між членами сім"ї (батьками та дітьми) не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (стаття 8 Сімейного кодексу України).
Управління майном малолітньої дитини визначено статтею 177 Сімейного кодексу України.
Згідно ч.1, ч.4 ст. 1273 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті. Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, відмовлятися від належних дитині майнових прав.
За змістом статті 18 Закону України «Про охорону дитинства», органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини" від 24 вересня 2008 р. N 866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (далі - органи опіки та піклування), які відповідно до законодавства, зокрема Закону України "Про державні місцеві адміністрації" провадять діяльність щодо захисту особистих, майнових прав дітей.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується розпорядження першого заступника голови Коростишівської РДА ОСОБА_6 від 03.09.2014 № 249, яким третій особі ОСОБА_5 надано дозвіл здійснити від імені малолітньої доньки ОСОБА_7, 2005 р.н. підписання необхідних документів для подання до органу нотаріату заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_8
Встановлено, що фактично позивачем оспорюється розпорядження з підстав, що останнім порушуються права дитини та він позбавлений права на отримання боргу в межах прийнятої спадщини. Вважає, що малолітньою дитиною має бути прийнята спадщина та йому повернутий борг.
Колегією суддів встановлено, що оскаржуване розпорядження стосується особистих майнових прав малолітньої ОСОБА_7 щодо спадщини, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_8 та реалізації прав батька ОСОБА_5 щодо цього, тобто пов"язане зі спадковим правом, яке регулюється главою 84 Цивільного кодексу України.
Зазначене рішення не є обов"язковим для виконання ОСОБА_5
В даному випадку місцева державна адміністрація діяла як орган опіки та піклування, який відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України здійснює контроль за дотриманням батьками майнових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.
Крім того, колегія суддів вважає, що у даній справі фактично наявний спір про право цивільне.
Зокрема встановлено, що позивач в порядку цивільного судочинства звернувся до ОСОБА_5, ОСОБА_9 та малолітньої ОСОБА_7 щодо стягнення з них боргу за договором позики та справа №280/933/15-ц розглядається в Коростишівському районному суді.
Частиною 2 статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином, цивільні правовідносини та захист сімейних прав та інтересів дитини щодо спадкування врегульовано нормами Цивільного кодексу України, що виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та дійшов помилкового висновку.
Відповідно до статті 157 КАС України суд закриває провадження, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції відповідно до ст. 203 КАС України скасуванню з винесенням ухвали про закриття провадження у справі.
Судова колегія також вважає необхідним роз"яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до цивільної юрисдикції.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" лютого 2016 р. скасувати.
Провадження у адміністративній справі №806/5189/15 закрити.
Роз"яснити позивачеві ОСОБА_3, що розгляд даної справи віднесено до цивільної юрисдикції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський
Є.М. Мацький
Повний текст cудового рішення виготовлено "14" квітня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_2
3- відповідачу/відповідачам: Коростишівська районна державна адміністрація Житомирської області вул.Дарбіняна,11,м.Коростишів,Житомирська область,12505
4-третій особі:
- ОСОБА_5 - АДРЕСА_3
- представнику ОСОБА_5 - ОСОБА_10 АДРЕСА_1
- Служба у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації - вуд. Червона Площа, 18,м. Коростишів,Житомирська область,12501,