12 квітня 2016 рокусправа № 335/11049/15-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив, визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17 вересня 2015 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя провести перерахунок та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на загальних підставах з 17 вересня 2015 року, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, що передуюсь року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачена пенсія за віком на пільгових умовах, а отже дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до цього Закону є протиправними, оскільки в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим Законом.
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя направило на адресу суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, з 20 липня 2005 року йому призначено пенсію у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі зниженням пенсійного віку на 8 років, як працівнику, який працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Після призначення пенсії він продовжував працювати та працював до 12 вересня 2013 року, коли його було звільнено за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 17 вересня 2015 року про призначення пенсії за віком на загальних підставах.
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя листом від 30 вересня 2015 року № 201/Р-9 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки він вже отримує пенсію за віком, призначену відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і станом на 17.09.2015 року розмір пенсії розраховано відповідно до ст. 25, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Залишаючи без задоволення адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до висновку що оскільки пенсія за віком на загальних підставах та пенсія за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку розраховуються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а Законом України «Про пенсійне забезпечення» визначається лише право особи на пільгову пенсію, то позивач просив призначити йому той самий вид пенсії: з пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено такі види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за цим законом призначаються наступні види державних пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Оскільки, позивачу у 2005 році вже було призначено пенсію за віком (на пільгових умовах), та його повторна заява про призначення цього ж виду пенсії, хоч і на загальних підставах, є необґрунтованою, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку відмовивши в задоволенні позовних вимог.
При цьому твердження позивача про те, що має місце спір про призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії відповідно до закону є безпідставними, оскільки позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, а не пенсію за вислугою років.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: п.1 ч.1 ст.198, статтями 200, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2015 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова