Ухвала від 07.04.2016 по справі 804/6283/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 рокусправа № 804/6283/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : - Кутовий В.М, дов. від 11.12.15

відповідача: - Семенко Т.В., дов. від 11.01.16

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Поліпласт"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 р. у справі № 804/6283/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Поліпласт"

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2013 Приватне акціонерне товариство "Поліпласт" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 03.06.2013:

- № 0001181510 про стягнення з ПрАТ "Поліпласт" нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 212 910 грн.,

- № 0001191520 про стягнення з ПрАТ "Поліпласт" нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 336 826,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу щодо нікчемності укладених позивачем правочинів, оскільки реальність здійснюваної господарської діяльності та правомірність відображення її результатів в податковому обліку підтверджено належним чином оформленою первинною документацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що первинними документами позивача підтверджується реальний характер господарської діяльності, що здійснювалась Товариством. З посиланням на індивідуальну відповідальність платника податків, судом зазначено, про те, що позивач, як добросовісний покупець, не повинен відповідати за можливі порушення податкового законодавства його контрагентів, право платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат підтверджено необхідними первинними документами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2015 частково задоволено касаційну скаргу податкового органу, скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанції, справу направлено на новий розгляд.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення, дійшов висновку, що податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту виключно за умови фактичного здійснення господарської операції, в той час як надані позивачем документи не підтверджують в повному обсягу всі етапи господарської операції. Крім того, судом касаційної інстанції зазначено, що судами не приділено належної уваги фактам відсутності у контрагентів позивача технічної можливості здійснювати господарську діяльність взагалі, та зокрема, забезпечити виконання укладених угод, що свідчить про передчасність висновків судів.

Справа скерована на новий розгляд, в результаті якого, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 р. у справі № 804/6283/15 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що надані первинні документи, містять численні недоліки оформлення, зокрема в частині наявності необхідних реквізитів, внаслідок чого дані документи не можна вважати первинними в розумінні приписів чинного законодавства і відповідно, не можна вважати достовірними доказами факту поставки товарів. Крім того, зібрані докази свідчать про те, що надані для перевірки паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку витрат.

Не погодившись з постановою суду, ПрАТ "Поліпласт" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 р. у справі №804/6283/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги повністю повторюють правове обґрунтування заявлених позовних вимог. Скаржник вважає, що суд не повно дослідив встановлені по справі обставини та надав їм невірну оцінку, внаслідок чого дійшов помилкових висновків. Скаржник вказує на те, що надані первинні документи відповідають встановленим формам та в повному обсягу підтверджують кожен етап господарської операції.

Дніпропетровська ОДПІ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною.

В судових засіданнях апеляційної інстанції представниками сторін повністю підтримані визначені сторонами правові позиції по суті спірних питань даної справи, представником позивача надані додаткові документи на обґрунтування доводів апеляційної скарги.

З урахуванням матеріалів справи та пояснень представників сторін, слід зазначити, що обставини, пов'язані з проведенням Дніпропетровською ОДПІ позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "Поліпласт" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій з ТОВ «Ферід Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Супутник», ТОВ «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковита», ТОВ «Техніка» за період з 01.01.2010 по 31.01.2013 (акт перевірки № 451/150/24424934 від 25.04.2013, т.1, а. с.13-30), встановлені під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень, зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень (т.1, а. с.10, 11) відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування Товариством валових витрат за рахунок придбаних товарів та податкового кредиту з ПДВ, сплаченого в ціні придбання цих товарів за господарськими операціями з ТОВ «Ангстрем Континенталь», реальність яких не встановлена.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПрАТ "Поліпласт" не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків акту перевірки позивача від 25.04.2013 Товариством допущені порушення:

- п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого було занижено податок на прибуток на суму 141 940 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого було завищено податковий кредит на суму 224 551 грн.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем порушено законодавство, а саме не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із ТОВ «Ангстрем Континенталь», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, в зв'язку з чим встановлено відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Ангстрем Континенталь» - ПрАТ Поліпласт.

Такі висновки податковим органом обґрунтовані, зокрема, наступними даними:

- постановою про призначення перевірки від 31.01.2013, згідно якої в провадженні ГСУ ДПС України в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження від 15.01.2013 № 32013180000000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Ферід Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Супутник», ТОВ «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковита», ТОВ «Техніка» (т.1, а. с.17);

- актом ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 21.12.2012 №7208/224/33906299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки у ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299).

Даним актом, згідно податкової звітності, встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності, неможливість фактичного здійснення ТОВ «Ангстрем Континенталь» господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, здійснення операцій з товаром, який не придбавався, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Також встановлено, що за податковою адресою ТОВ «Ангстрем Континеталь» особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити немає можливості, що, в свою чергу, обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Так, податківці зазначають, що ТОВ «Ангстрем Континеталь» за період 2011-2012 рік сформовано податковий кредит від підприємств ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Форест», ТОВ «Пасіфік», ПП СВ «Гермес», БПП «Сура», якими надано податкову звітність шляхом маніпулювання, а саме: у зазначених підприємств взагалі відсутній податковий кредит згідно наданих розрахунків коригування, а задекларувавши податкові зобов'язання здійснюються повернення передплат неіснуючим контрагентам.

З цього податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Форест», ТОВ «Пасіфік», ПП СВ «Гермес», БПП «Сура» взагалі не придбавали товар у 2011-2012 роках, в свою чергу й не могли здійснювати реалізацію товару, робіт, послуг в адресу ТОВ «Ангстрем Континеталь», тобто операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Форест», ТОВ «Пасіфік», ПП СВ «Гермес», БПП «Сура» - ТОВ «Ангстрем Континеталь» не спричиняють реального настання правових наслідків.

- інформацією комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби: АІС «Реєстр платників податків», програмний комплекс АІС «Податки» обласного рівня (АІС ОР): про отримання інформації про платників податків ПДВ; ІС «Податковий блок»; Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; електронні реєстри податкових накладних;

- первинні документи та документи бухгалтерського обліку: договір № 220812 від 22.08.2012 на поставку виробів із пластмаси з ТОВ «Ангстрем Континенталь», видаткові накладні, податкові накладні; журнал-ордер по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за серпень 2012 року; журнал-ордер по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за серпень 2012 року; журнал-ордер по рахунку 511 «Довгострокові векселя видані в національній валюті» за серпень 2012 року та інші документи, на які мітиться посилання в акті перевірки позивача від 25.04.2013.

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, оскільки під час проведення перевірки витрати позивача не підтверджені первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства, перевіркою встановлено відсутність факту перевезення товару, відсутність

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції з огляду на наступне:

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

У п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано податковому органу до перевірки наступні докази:

- договір поставки № 220812 від 22.08.2012 (далі - Договір), укладений між ТОВ «Ангстрем Континенталь» (Постачальник) та ПрАТ «Поліпласт» (Покупець) (т.1, а. с.45, 46).

За умовами п.1.1 Договору Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця продукцію, надалі "Товар", у кількості, асортименті і по цінах, зазначених Сторонами в додатках (специфікаціях) або в видаткових накладних на умовах і у порядку, передбачених цим Договором, а Покупець прийняти та сплатити за Товар; поставка Товару здійснюється зі складу Постачальника транспортом Покупця.

Згідно п.2.1 Договору найменування та кількість Товару зазначається в видаткових накладних або специфікаціях , які є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.4.3 Договору Покупець зобов'язаний здійснити розрахунок за Товар у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з моменту передачі Товару.

- угоду про зміни до контракту від 19.12.2012, згідно якої сторони Договору домовились про здійснення оплати за товар простими векселями (т.1, а. с.47).

- видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі (т.1, а. с.48-59, 67-70).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704 (далі - Положення № 88) встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З досліджених видаткових накладних на придбання товарів у Постачальника вбачається відсутність інформації стосовно місця складання видаткової накладної і відсутність посади отримувача товару (т.1, а. с.48, 51, 54, 57).

Також в товарно-транспортних накладних пунктом завантаження зазначено м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, 11, проте місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Ангстрем Континеталь» згідно даних ЄДР станом на 22.08.2012 є м.Дніпропетровськ, вул.Г.Сталінграда, б.147 (т.1, а. с.50, 53, 56, 59), при цьому згідно акту ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 21.12.2012 № 7208/224/33906299 відносно ТОВ «Ангстрем Континенталь» встановлено відсутність як основних засобів, так і складських, в тому числі орендованих приміщень.

Крім того, позивачем надано суду первинні документи, що стосуються подальшої реалізації Товариством придбаних у ТОВ «Ангстрем Континеталь» товарів наступним контрагентам-покупцям: ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.», ТОВ «Адвентіс», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Пошторг ЮЄЙ», ТОВ «Метро Кеш енд Керрі України», ТОВ «Ла-КОМ», ТОВ «Офіс Стайл», ТОВ «Торгівельна група «Луна Пак», ФОП ОСОБА_6, ПП «Факсі», ТОВ «Офіс Імперія», ТОВ «Будмен», ТОВ «Мясна фабрика «Фаворит Плюс», ПАТ «Нова Лінія», ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «Континіум-Трейд» (т.2, а. с.8-179).

У відповідності до п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до абз.2 п.44.7 ст.44 ПК України протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Позивачем не надано суду доказів надання до перевірки первинних документів, що стосуються подальшої реалізації Товариством придбаних у ТОВ «Ангстрем Континеталь» товарів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ненадання позивачем до перевірки податковому органу відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, які підтверджують використання товару у власній господарській діяльності Товариства, дає підстави вважати, що такі документи були відсутні у позивача на час складення податкової звітності.

Колегія суддів зауважує, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку. Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником валових витрат та податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів, погоджуючись з відмовою суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог Товариства, бере до уваги відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності саме відсутність трудових, матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, транспортних засобів та обладнання, що в свою чергу унеможливлює здійснення господарської діяльності вказаного контрагента позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вищенаведені обставини у сукупності не підтверджують правомірність формування позивачем витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Ангстрем Континенталь", і, відповідно, правомірність формування податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правомірним збільшення Товариству сум грошового зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями Дніпропетровської ОДПІ від 03.06.2013:

- № 0001191520, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 224 551 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 112 275,50 грн. (т.1, а. с.10),

- № 0001181510, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 141 940 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 70 970 грн. (т.1, а. с.10, 11).

Отже, наведене свідчить про обґрунтованість відмови суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Поліпласт» щодо визнання нечинними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування спірної постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариствао "Поліпласт" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 р. у справі № 804/6283/15 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 р. у справі № 804/6283/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко

Попередній документ
57196796
Наступний документ
57196798
Інформація про рішення:
№ рішення: 57196797
№ справи: 804/6283/15
Дата рішення: 07.04.2016
Дата публікації: 20.04.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)