24 березня 2016 рокусправа № 804/9250/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -
У липні 2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України із позовними вимогами про зобов'язання Дніпропетровської митниці внести зміни до митних декларацій відповідно аркушів коригувань від 03.07.2015 року №1265/01/07, від 07.07.2015 року №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56 та повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 1320574 грн. 92 коп. в якості сплати додаткового імпортного збору, а також суми податку на додану вартість нараховану на зазначений збір у розмірі 264114 грн. 98 коп.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 р. адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права , не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів, справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" є виробником алкогольної продукції, який у зв'язку зі своєю господарською необхідністю ТОВ "Атлантіс" придбає виноматеріал та інший товар, який в подальшому використовується у господарській діяльності.
Позивачем було поставлено товар від ТОВ "Алеф - Виналь - Крим" у митному режимі імпорті з території ВЕЗ "Крим" відповідно до митних декларацій: від 13.03.2015 року №110040000/000619, від 17.03.2015 року №110040000/000685, від 03.04.2015 року №110040000/000909, від 07.04.2015 року №110040000/000932, від 08.04.2015 року №110040000/000947, від 15.04.2015 року №110040000/001022, від 15.04.2015 року №110040000/001021, від 10.04.2015 року №110040000/000989, від 17.04.2015 року №110040000/001061, від 17.04.2015 року №110040000/001062, від 20.04.2015 року №110040000/001073, від 20.04.2015 року №110040000/001074, від 21.04.2015 року №110040000/001082, від 21.04.2015 року №110040000/001078, від 22.04.2015 року №110040000/001104, від 23.04.2015 року №110040000/001123, від 28.04.2015 року №110040000/001169, від 29.04.2015 року №110040000/001208, від 29.04.2015 року №110040000/001216, від 29.04.2015 року №110040000/001215, від 29.04.2015 року №110040000/001214, від 30.04.2015 року №110040000/001253, від 30.04.2015 року №110040000/001252, від 06.05.2015 року №110040000/001299, від 06.05.2015 року №110040000/001300, від 12.05.2015 року №110040000/001340, від 14.05.2015 року №110040000/001370, від 14.05.2015 року №110040000/001371, від 14.05.2015 року №110040000/001362, від 14.05.2015 року №110040000/001363, від 15.05.2015 року №110040000/001392, від 18.05.2015 року №110040000/001410, від 15.05.2015 року №110040000/001392, від 18.05.2015 року №110040000/001410, від 18.05.2015 року №110040000/001411, від 20.05.2015 року №110040000/001452, від 19.05.2015 року №110040000/001429, від 19.05.2015 року №110040000/001430, від 20.05.2015 року №110040000/001449, від 22.05.2015 року №110040000/001499, від 22.05.2015 року №110040000/001498, від 26.05.2015 року №110040000/001545, від 26.05.2015 року №110040000/001544, від 29.05.2015 року №110040000/001614, від 29.05.2015 року №110040000/001617, 29.05.2015 року №110040000/001614, від 29.05.2015 року №110040000/001617, від 29.05.2015 року №110040000/001601, від 05.06.2015 року №110040000/001672, від 12.06.2015 року №110040000/001738, від 15.06.2015 року №110040000/001743, від 15.06.2015 року №110040000/001741, від 18.06.2015 року №110040000/001812, від 18.06.2015 року №110040000/001811, від 19.06.2015 року №110040000/001827, від 23.06.2015 року №110040000/001884, від 30.06.2015 року №110040000/001986, від 30.06.2015 року №110040000/001987, від 30.06.2015 року №110040000/001988, від 30.06.2015 року №110040000/001985.
Під час проведення митного оформлення позивачем було сплачено додатковий імпортний збір у розмірі 1320574 грн. 92 коп.,
Стаття 6 Закону № 1636-VII визначає особливості поставки товарів на (з) території вільної економічної зони «Крим», якою і повинні регулюватись операції позивача з ввезення вищевказаних товарів з ВЕЗ «Крим» на іншу територію України.
Відповідно до п.6.3 ст.6 Закону митні формальності, пов'язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», здійснюються у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329 Митного кодексу України, як при переміщенні через митну територію України.
Товари, що були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України до набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», вважаються товарами українського походження, які вільно переміщуються на іншу територію України без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності до 1 січня 2015 року (п.6.4 ст.6 Закону).
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII набрав чинності 27.04.2014.
Разом з тим, п.6.6 ст.6 Закону № 1636-VII товари, які згідно з розділом ІІ Митного кодексу України відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита, передбаченого главою 42 Митного кодексу України, за умови подання сертифіката про походження товару з України, що видається торгово-промисловими палатами на іншій території України.
В свою чергу розділ II «Країна походження товару» МК України містить статтю 36, згідно ч.ч.1, 2 якої країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.12.3 ст.12 Перехідних положень Закону № 1636-VII «Особливості функціонування вільної економічної зони «Крим» під час тимчасової окупації її території» під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ "Крим" діють з урахуванням того, що: пп.1) загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, статтею 271 Митного кодексу України, єдиний внесок, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" , не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об'єктів оподаткування (в тому числі об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.
пп.2) марки акцизного податку, що залишаються невикористаними станом на дату набрання чинності цим Законом виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що були зареєстровані на тимчасово окупованій території до початку тимчасової окупації:
а) або використовуються такими виробниками на іншій території України за умови сплати належних сум акцизного податку; б) або у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передаються іншим виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зареєстрованим на іншій території України. У цьому випадку такі інші виробники відшкодовують витрати, понесені на оплату вартості виготовлення зазначених марок акцизного податку на погоджених між сторонами умовах, та сплачують належні суми акцизного податку; в) або повертаються контролюючому органу - продавцю марок акцизного податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У цьому випадку: сума сплаченого акцизного податку повертається такому виробнику алкогольних напоїв та тютюнових виробів або за його бажанням враховується у зменшення його зобов'язань з акцизного податку в наступних податкових періодах; витрати, понесені на оплату вартості виготовлення зазначених марок акцизного податку, не відшкодовуються;
контролюючий орган приймає рішення про знищення таких марок акцизного податку або про їх видачу іншим виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зареєстрованим на іншій території України, без справляння плати за виготовлення таких марок. Порядок знищення або видачі таких марок акцизного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом з питань Криму; пп.4) у разі ввезення на іншу територію України тютюнових виробів або алкогольних напоїв, що були вироблені на тимчасово окупованій території до набрання чинності цим Законом, платник податку подає контролюючому органу разом з іншими документами, передбаченими Митним кодексом України, примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату виробником сум податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, до відповідного бюджету в повному обсязі та/або примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату платником податку сум податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких не використовується спирт етиловий неденатурований, до державного бюджету в повному обсязі.
Відповідно до п.12.4 ст.12 Закону № 1636-VII під час тимчасової окупації поставки товарів на територію (з території) ВЕЗ «Крим» здійснюються з урахуванням того, що:
пп.1) митні формальності, пов'язані з поставками товарів, переміщенням транспортних засобів комерційного призначення та фізичних осіб через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», здійснюються у відповідних контрольних пунктах вїзду-виїзду, в яких утворюються підрозділи органів доходів і зборів, а для поставки товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередач, - у місцях, визначених статтею 231 та частиною пятою статті 247 Митного кодексу України;пп.2) на товари, що ввозяться з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України, за бажанням продавця (виробника, постачальника) видається сертифікат походження у порядку, визначеному розділом II Митного кодексу України, з урахуванням Протоколу I до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, 2014 року (з моменту набрання чинності), Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав 2009 року (крім товарів, що призначені для вивезення до держави-окупанта) та інших міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Передумовою отримання сертифіката або інших документів про походження товару з України є надання належних документів згідно із законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємством надано до митного органу сертифікат про походження товару.
Митне оформлення товарів, що були ввезені з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України та вивозяться за межі митної території України як товари українського походження, здійснюється відповідно до Митного кодексу України на іншій (крім окупованої) території України з обов'язковим наданням митниці документів, що підтверджують походження товарів з України, передбачених розділом II Митного кодексу України та/або відповідною міжнародною угодою.
Перевірка даних, зазначених у поданій документації, може бути здійснена митними органами України в порядку та у випадках, передбачених Митним кодексом України та/або відповідною міжнародною угодою; пп.5) поставка товарів з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України з метою їх вільного обігу здійснюється у митному режимі імпорту із застосуванням норм законодавства України про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фіто-санітарний, екологічний, радіологічний контроль, інших заходів тарифного і нетарифного регулювання, з урахуванням положень статті 6 цього Закону.
Отже, взаємовідносини між суб'єктами господарювання зареєстрованими на території ВЕЗ "Крим" та зареєстрованими на іншій території України регламентуються Законом №1636, що є спеціальним для зазначених взаємовідносин. Таким чином, справляння митних платежів під час поставки товарів з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України, здійснюється відповідно до зазначеного закону.
Згідно з частинами 1,3 статті 301 Митного кодексу України (далі - МК) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до бюджетного та податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Відповідно до п.п.43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, визначена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (далі - Порядок № 618).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618, для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ цього ж Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку № 618 встановлено, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.
Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами відбувається при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.
Крім того, взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, на час виникнення спірних відносин було регламентовано Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Мінфіну України та Міндоходів України №822/1188 від 30.12.2013 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року за №146/24923 (далі по тексту - Порядок взаємодії).
Відповідно до п.5 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно з п.7 цього Порядку орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242.
За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.
Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання (п.8 Порядку взаємодії).
За приписами п.10 Порядку взаємодії на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.
Таким чином, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється у визначеному законодавством порядку органом ДКСУ на підставі отриманого від органів Міндоходів (Державної фінансової служби) висновку.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком № 618 та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач в межах положень ст.269 МК України подав аркуші коригування до спірних митних декларацій від 03.07.2015 №1265/01/07, від 07.07.2015 №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56., обґрунтовуючи їх п.6.6 ст.6 Закону №1636 який передбачає звільнення від сплати будь якого мита, передбаченого гл.42 Митного кодексу України за умови наявності сертифікату походження України. Враховуючи той факт, що додатковий імпортний збір є підвидом мита, то поставка товарів з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України повинна бути здійснена без застосування додаткового імпортного збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були подані заяви щодо надання дозволу на внесення змін до митних декларацій, дані заяви були розглянуті митницею, та надано відповідь, що такі заяви подані з метою подальшого повернення коштів, сплачених за видом платежу « 022» - додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, але оскільки задекларований товар «виноматеріали, ввезені з території ВЕЗ «Крим» не входять до переліку життєво необхідних товарів, визначених Законом, для законодавчо обґрунтованого вирішення питання митницею надіслано запит до Державної фіскальної служби України.
Відтак позивач не міг оскаржити відповідне рішення відповідача щодо внесення змін до спірних митних декларацій, оскільки таке рішення прийнято не було.
Таким чином, митниця, у встановлені Порядком № 168 строки, не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеним вище порядком, а саме митницею не було проведено відповідної перевірки щодо встановлення факту наявності надмірної сплати податку.
Приписами Порядку № 618 передбачено, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплаченого податку може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку, або відсутність переплати.
Як вбачається з матеріалів справи заяви щодо надання дозволу на внесення змін до митних декларацій позивачем були надані і, розглянувши заяви позивача, відповідачу було відомо про те, що такі заяви подані з метою подальшого повернення коштів, сплачених за видом платежу « 022» - додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, а тому колегія суддів дійшла висновку, що такі заяви позивача можливо вважати як заяви платника податку подані в довільній формі.
Крім того, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо внесення змін до митних декларацій відповідно аркушів коригувань від 03.07.2015 року №1265/01/07, від 07.07.2015 року №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56,оскільки такі висновки передують проведенню органом фіскальної служби відповідної перевірки, встановлення фактів надмірної сплати податку, відсутності податкового боргу, оформлення заяви за встановленою формою, відсутності причин відмови у поверненні коштів. Висновок приймається митним органом лише у випадку коли повертаються кошти, а за наявності підстав відмови чи невідповідності наданих документів надається письмова обґрунтована відповідь.
Як з матеріалів справи слідує, заяви довільної форми позивачем були подані, факт надмірної сплати податку встановлено, податковий борг у позивача відсутній, а відповідно, відсутні і причини відмови у поверненні коштів.
Крім того, колегія суддів зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права, в частині вимог щодо стягнення надміру сплаченого податку, не є належним та достатнім способом належного судового захисту такого права у спірних відносинах, оскільки суд постановляючи рішення про стягнення надмірно сплачених митних платежів, фактично визначає митну вартість ввезеного товару, чим підміняє митний орган.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, задоволення вимоги про стягнення на користь позивача надмірно сплачених сум платежів буде формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач при розгляді зазначених вище заяв позивача, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені чинним законодавством, без врахування всіх обставин, що мали значення при прийнятті рішення, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та приходить до висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача розглянути питання щодо повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 1320574 грн. 92 коп. в якості сплати додаткового імпортного збору, а також суми податку на додану вартість нараховану на зазначений збір у розмірі 264114 грн. 98 коп.та прийняти рішення відповідно до діючого законодавства.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.
Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на дату звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою розмір мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік", становить 1218 грн.
У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції від 01.09.2015, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявником апеляційної скарги мало бути сплачено судовий збір у розмірі 5439,60 грн.
У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2009, 70 грн.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 р. - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Зобов'язати Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби розглянути питання щодо повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 1320574 грн. 92 коп. в якості сплати додаткового імпортного збору, а також суми податку на додану вартість нараховану на зазначений збір у розмірі 264114 грн. 98 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 5439,60 грн (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004)
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук
Суддя: О.М. Лукманова