12 квітня 2016 рокусправа № 804/7289/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило:
- визнати дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 року № 0005911504, податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 року № 0005901504, податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 року № 0005951504, складені на підставі акту перевірки № 1090/138/04-03-15-04-10/00130820 від 29.04.2015 року Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль».
В обґрунтування позову посилається на те, що в порушення порядку та строку проведення камеральної перевірки Дніпродзержинською ОДПІ було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив задовольнити вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник податкового органу не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2015 року Дніпродзержинською ОДПІ, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку платника за землю ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» з питання своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по терміну сплати 30.01.2013 року за грудень 2012 року, 30.05.2013 року - за квітень 2013 року, 30.06.2013 року - за травень 2013 року, за січень - грудень 2014 року, 02.03.2015 року - за січень 2015 року та земельного податку за березень-грудень 2013 року та січень-липень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки № 1090/138/04-03-15-04-10/00130820 від 29.04.2015 року.
Перевіркою встановлено порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України - платником протягом граничних термінів несвоєчасно сплачено суму самостійно визначених податкових зобов'язань:
- по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності згідно: рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 2 від 30.04.2013 року; податкової декларації за 2014 рік від 20.02.2014 року № 9008941919; рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 5 від 29.08.2014 року; податкової декларації за 2015 рік від 20.02.2015 року № 1500014927
- по земельному податку згідно: податкової декларації за 2013 рік від 19.02.2013 року № 9007584333; податкової декларації за 2014 рік від 20.02.2014 року № 9008922654.
На підставі акту перевірки № 1090/138/04-03-15-04-10/00130820 від 29.04.2015 року Дніпродзержинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 19 травня 2015 року:
- № 0005901504, яким ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 20% грошового зобов'язання погашеного з затримкою у 775 календарних днів на суму 335651,40 грн. - за штрафними санкціями;
№ 0005911504, яким ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 10% грошового зобов'язання погашеного з затримкою у 30 календарних днів на суму 17157,58 грн. - за штрафними санкціями;
- № 0005951504, яким ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 20% грошового зобов'язання погашеного з затримкою у 700 календарних днів на суму 1 553,69 грн. - за штрафними санкціями.
Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Особливості порядку проведення камеральної перевірки передбачений ст. 76 Податкового кодексу України.
Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Податковим кодексом України передбачена виключна компетенція саме податкової служби робити висновки за результатами проведених перевірок.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно із п. 86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Під час перевірки використано рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 2 від 30.04.2013 року; податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік від 20.02.2014 року № 9008941919; рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 5 від 29.08.2014 року; податкову декларацію за 2015 рік від 20.02.2015 року № 1500014927 з плати за землю; податкову декларацію з орендної плати за 2013 рік від 19.02.2013 року № 9007584333; податкову декларацію з орендної плати за 2014 рік від 20.02.2014 року № 9008922654.
При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що згадане рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 2 від 30.04.2013 року прийнято відносно податкового боргу позивача, що утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань відповідно до податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2012 рік № 9005881881 від 16.02.2012 року.
Рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 5 від 29.08.2014 року прийнято відносно податкового боргу позивача, що утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік № 9007855974 від 19.02.2013 року та відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік № 9008941919 від 20.02.2014 року.
Таким чином в ході проведення перевірки податковим органом використані дані зазначені позивачем у наданих до податкового органу податкових деклараціях з плати за землю та карток особових рахунків підприємства. Первинна бухгалтерська документація ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» податковим органом під час проведення камеральної перевірки не досліджувалась.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про проведення податковим органом саме камеральної перевірки, оскільки питання відповідності заявлених у податковій декларації даних не досліджувалось, з огляду на зазначені факти відсутні підстави для визнання протиправними дій податкового органу при її проведенні.
Відповідно до підпункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
В той же час статтею 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Тобто дана стаття регулює питання сплати саме суми податку - різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, що є податком на додану вартість, та питання бюджетного відшкодування.
В той же час вказана перевірка була проведена з питання своєчасності сплати суми самостійно визначених податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки та по земельному податку.
За таких обставин спростовуються доводи апеляційної скарги з приводу порушення строків проведення камеральної перевірки передбачених п. 200.10 ст. 200 ПК України.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).
За приписами п.286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 100.6 статті 100 Податкового кодексу України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 126.1 ст. 120 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що вказана норма, підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Отже, платник, після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення.
Оскільки позивачем не було здійснено у встановлені Податковим кодексом України терміни сплати погашення суми орендної плати та суми земельного податку та узгоджені грошові зобов'язання були сплачені з затримкою, то застосування до нього штрафних санкцій у розмірі відповідного відсотка суми грошового зобов'язання сплаченого з затримкою на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, є правомірним.
Крім того нормами ПК України не передбачено звільнення особи від відповідальності за порушення строків сплати узгоджених сум грошових зобов'язань.
За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність нарахування штрафних санкцій за прострочення сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.
Враховуючи викладене, підстави для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень, за яким позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за землю відсутні.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала складена 15 квітня 2016 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова