12 квітня 2016 рокусправа № 804/14047/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форми «В4» № 0000575103 від 05.08.2015 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13378,00грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податкові накладні, включені до складу податкового кредиту травня 2015р., з датою виписки до 01.05.2015р., відповідають нормам діючого законодавства. В процесі здійснення господарсько-фінансової діяльності у ПАТ «ІНГЗК» виникли події, які підтверджені первинними документами, згідно яких та на підставі чинного податкового законодавства виникло право на віднесення сум до податкового кредиту. До того ж, згідно акту податковим органом не заперечується саме право ПАТ «ІНГЗК» на віднесення сум податку до податкового кредиту. Після внесення змін до п. 198.6 ст. 198 ПК України Законом України від 28.12.2014 року № 71УІІІ відсутні жодні обмеження щодо періоду включення податкових накладних до складу податкового кредиту, які зареєстровані в ЄРПН без порушення терміну реєстрації.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2015року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених в ній підстав, представник податкового органу просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом була проведена камеральна перевірка податкової звітності ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» з податку на додану вартість за травень 2015 року. За результатами вказаної перевірки СДПІ ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС складено акт від 17.07.2015 р. № 8/28-01-51-03/00190905, яким зафіксовано порушення: п. 46.5 ст.46, п. 48.1 ст. 48, п. 201.10 ст. 201 та п.198.2, п.198.3 ст. 198ПК України, з урахуванням п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду, а отже і суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, заявленого платником у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року.
27.07.2015 року, не погоджуючись з актом перевірки від 17.07.2015 р. № 8/28-01-51-03/00190905, позивачем були надані до СДПІ ОВП в м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів заперечення, на які 05.08.2015 року ПАТ «ІНГЗК» було отримано висновок від 04.08.2015 року №4590/10/28-01-51-03, в якому зазначалось, що висновки викладені в зазначеному акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2015 р. відповідають нормам чинного законодавства та є правомірними.
10.08.2015р. ПАТ «ІНГЗК» отримало від СДПІ ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів вих. №4729/10/28-01-51-03 від 05.08.2015 р. лист «Про направлення податкового повідомлення-рішення», а також саме податкове повідомлення-рішення (форми «В4») № 0000575103 від 05.08.2015 p., яким ПАТ «ІНГЗК» зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 13378,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходи з того, що податкові накладні з 01.01.2015 р., з урахуванням змін внесених до п. 198.6 ст. 198 ПК України Законом України від 28.12.2014 року № 71УІІІ, своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання, а отже податкові накладні з датою виписки до 01.05.2015 р. не повинно бути включено до складу податкового кредиту за травень 2015 р.,а можуть бути уточнені в порядку, визначеному ПК України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
Аналіз наведених вище норм дає підстави до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару (послуг), до податкового кредиту виникає у платника податків в разі підтвердження вказаної суми податку на додану вартість податковою накладною, належним чином оформленої відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для відображення в акті перевірки порушень і прийняття спірного податкового повідомлення-рішень слугував висновок податкового органу про те, що позивач включив до податкового кредиту з ПДВ за травень 2015 року суми на підставі податкових накладних, що були складені у березні та квітні 2015 року і у зв'язку з чим ним було допущено порушення п.198.6 ст.198 ПК України, новою редакцією якого (від 01.01.2015 року), не передбачено право платника податку на включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної в іншому періоді, ніж така податкова накладна виписана.
При цьому, вказані податкові накладні були належним чином та вчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, та не заперечується відповідачем.
Аналізуючи доводи податкового органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Дійсно, з 01.01.2015 Законом України від 28.12.2014 року №71-VІІІ внесено зміни до ПК України та викладено п.198.6 ст.198 в новій редакції: «Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше, ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної: для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно".
Разом з тим, наведена норма стосується лише тих податкових накладних, які не зареєстровані або зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, а тому не може бути застосована до позивача.
Більш того, колегія суддів зазначає, що у зв'язку з вилученням Законом №71-VIII спеціальної норми, яка встановлювала строк, протягом якого у платника податків зберігається право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі належним чином отриманих податкових накладних, та за відсутності інших законодавчих обмежень в часі для платника податків на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у наступних звітних періодах, ніж тих, у яких виписані податкові накладні, платника податків не може бути позбавлено права на включення до складу податкового кредиту відповідних сум за такими податковими накладними, якщо дотримано вимоги щодо належного їх оформлення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах загальних граничних строків, встановлених нормами Податкового кодексу.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що податкові накладні з 01.01.2015 р. своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання, а отже податкові накладні з датою виписки до 01.05.2015 р. не повинно бути включено до складу податкового кредиту за травень 2015 р.,а можуть бути уточнені в порядку, визначеному ПК України, не відповідає нормам матеріального права які регулюють спірні правовідносини, в зв'язку з чим суд прийшов до помилкового висновку про правомірність висновків податкового органу щодо порушень ПАТ «ІНГЗК» п. 46.5 ст. 46, п.48.1 ст. 48, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає безпідставним висновки податкового органу про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2015 року у сумі 13378 грн., а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
В зв'язку з чим на користь позивач з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений останнім судовий збір у розмірі 2265,48 грн.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000575103 від 05.08.2015 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13378,00грн.
Стягнути з Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» сплачений судовий збір у розмірі 2265,48 грн.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 15 квітня 2016 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова