Справа №295/5644/16-к
1-кс/295/2220/16
15.04.2016 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з - ОСОБА_2 , за участю цивільного позивача - ОСОБА_3 , розглянув подане в кримінальному провадженні № 12015060020007033 цивільним позивачем ОСОБА_3 , клопотання про арешт майна, та додані до клопотання матеріали,-
Цивільний позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, належні ОСОБА_4 (місце реєстрації: Україна, Житомирська область, Баранівський район, с. Кашперівка; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Баранівським РВ УМВС України в Житомирській області 23.10.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
В судовому засіданні цивільний позивач підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з”явилися, що не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши пояснення цивільного позивача та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12015060020007033, внесене до ЄРДР 31.12.2015 року за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_3 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
У вищезазначеному кримінальному провадженні цивільним позивачем ОСОБА_3 подано цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 183854,11 грн., включаючи: 117180,00 грн. - тіло боргу, 23685,10 грн. - інфляційні витрати, 3264,99 грн. - 3% річних, 39724,02 грн. - пеня, а також 15000,00 грн. - моральної шкоди.
Відповідно до ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до п.2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року, згідно ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власнос ті завданням кримінального провадження.
Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст.276-279 КПК України повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст.291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Враховуючи, що в матеріалах, доданих до клопотання про арешт майна відсутні будь-які відомості, що свідчать про повідомлення у встановленому законом порядку ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України в кримінальному провадженні №12015060020007033, а відомості до ЄРДР внесені лише за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_3 , клопотання про арешт майна є передчасним та не підлягає до задоволення.
Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна не позбавляє права слідчого чи цивільного позивача звернутися до слідчого судді повторно у порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12015060020007033, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: