Справа № 274/262/16-ц
Провадження № 2/0274/610/16
12.04.2016 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Щербака Д.С., за участю секретаря Поступайло Х.О., відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину та дружину,-
У січні 2015 року позивачка - ОСОБА_1 звернулась в суд до відповідача - ОСОБА_1 із зазначеним позовом про стягнення аліментів на дитини та дружину, посилаючись на те, що 07 листопада 2014р. між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Бистрицької сільської ради Бердичівського району Житомирської області.
Від шлюбу вони мають малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Проте, відповідач, всупереч ст.180 СК України, матеріальну допомогу на утримання вказаного вище сина позивачці не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.
Позивачці також відомо, що відповідач має на утриманні малолітню дитину від іншої жінки. Однак, їй самостійно утримувати дитину важко, оскільки її дохід є лише соціальна допомога від держави. Водночас, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, має захворювання та потребує лікування, що підтверджується доданими до заяви документами.
Відповідач на даний час має нерегулярний дохід, його заробіток є мінливим. У зв'язку з цим, позивачка вважає за доцільне визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Оскільки на даний час позивачка здійснює догляд за дитиною, який потребує постійної уваги та піклування, вона позбавлена можливості мати самостійний дохід та потребує матеріальної підтримки від відповідача, яку він в добровільному порядку не надає.
Враховуючи зазначене та встановлений ЗУ «Про державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум, позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини у сумі 600,00 грн. та на її утримання у сумі 700.00 грн.
В судове засідання позивачка не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Відповідач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання з'явилися, надали суду письмові заперечення, позовні вимоги визнали частково, а саме в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання вказаної дитини не заперечили, проте щодо стягнення аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років заперечили, просили суд відмовити у задоволенні позову в цій частині (а.с.26-28).
Заслухавши думку відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх в сукупності,та врахувавши обставини справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 07 листопада 2014р. між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Бистрицької сільської ради Бердичівського району Житомирської області. Від шлюбу вони мають малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні (а.с.4-6).
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч.1 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно положень статей 180, 181 СК України, відповідач, як батько дитини, повинен надавати матеріальну допомогу на її утримання. Сторони між собою не можуть домовиться щодо способу утримання дітей, тому аліменти слід стягувати в судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Частиною четвертою статті 174 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Отже, вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів та враховуючи положення статей 182, 184 СК України, інтереси дитини, можливість відповідача як батька надавати матеріальну допомогу своїй дитині, наявність інших утриманців, суд приходить до висновку, що аліменти слід стягувати з відповідача на користь позивачки на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 600,00 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме з 18.01.2016 року, і до його повноліття.
Відповідно до частин другої, четвертої та шостої статті 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, позивачка має право на утримання від відповідача до досягнення їх дитиною трьох років, але лише за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.
Як вказувалось судом раніше, проти позову відповідач в частині стягнення аліментів на утримання позивачки заперечив, посилаючись на те, що наразі не працює, має на утриманні іншу дитину від іншої жінки, а тому не може надавати матеріальну допомогу.
В свою чергу, позивачка будь-яких доказів, які б вказували на те, що відповідач може надавати їй матеріальну допомогу, не подала відповідно до ст.60 ЦПК України.
Крім того, як вже вказувалось раніше, у промові у судових дебатах відповідач зазначив, що він надав позивачці матеріальну допомогу лише на утримання сина.
Зважаючи на зазначене, суд вважає, що у задоволенні позову позивачки в частині стягнення з відповідача на її користь аліментів у розмірі 700,00 грн., щомісячно, на її утримання необхідно відмовити.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 367 Цивільного кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Тобто рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць має бути допущено до негайного виконання.
Судові витрати згідно статей 79, 88 ЦПК України суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 79, 88, 208-210, 212-215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В: Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, іден.ном. НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 600,00 (шістсот) гривень, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 18.01.2016 року і до повноліття дитини.
Рішення про стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах одного платежу за один місяць.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, іден.ном. НОМЕР_1, в дохід держави судові витрати в розмірі 275,60 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.
Суддя: Д.С. Щербак