Справа № 159/5668/15-к Провадження №11-кп/773/148/16 Провадження № 11-кп/773/149/16Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач: ОСОБА_2
15 квітня 2016 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 12 січня 2016 року, яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Видерта Камінь- Каширського району Волинської області, проживає у АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, інваліда 3 групи, пенсіонера, має двох утриманців, з середньою освітою, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
- засуджено за ч.2 ст.307 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 в доход держави процесуальні витрати у справі на загальну суму 1 382 грн. 40 коп. за проведення експертиз.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Крім того, Ковельським міськрайонним судом Волинської області постановлено ухвалу від 12 січня 2016 року про виправлення описок у вищевказаному вироку від 12.01.2016 року, -
Згідно вироку суду ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою збагачення, незаконно придбав при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який незаконно зберігав з метою збуту. В подальшому, о 18 год. 20 хв. 14.08.15 р., знаходячись на території внутрішнього двору буд. АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення, незаконно збув гр. ОСОБА_9 , який залучався працівниками міліції до проведення оперативної закупки на підставі Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», за грошову винагороду в сумі 150 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою 0, 0 677 г, та у якого вказаний наркотичний засіб о 18 год. 35 хв. того ж дня було вилучено працівниками міліції.
Крім цього, він же, повторно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою збагачення, незаконно придбав при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який незаконно зберігав з метою збуту. В подальшому, о 20 год. 14 хв. 13.09.15 р., знаходячись на території внутрішнього двору буд. АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення, повторно незаконно збув ОСОБА_9 за грошову винагороду в сумі 150 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою 0, 069 г, та у якого вказаний наркотичний засіб о 20 год.18 хв. того ж дня було вилучено працівниками міліції.
Крім цього, він же, повторно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою збагачення, незаконно придбав при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який незаконно зберігав з метою збуту. В подальшому, о 15 год. 14 хв. 19.09.15 р., знаходячись на території внутрішнього двору буд. АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення, повторно незаконно збув ОСОБА_9 за грошову винагороду в сумі 150 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою 0, 099 г, та у якого вказаний наркотичний засіб о 15 год. 01 хв. того ж дня було вилучено працівниками міліції, а також -продовжував зберігати при собі з метою збуту наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0, 045 г, який 19.09.2015 р. о 15 год. 35 хв. у обвинуваченого ОСОБА_7 при особистому обшуку було вилучено працівниками міліції.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення (злочини), передбачені ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2016 року виправлено описку у мотивувальній частині вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12.01.2016р. щодо ОСОБА_7 зазначивши, що "Враховуючи наведене, суд вважає, що вказані вище обставини у сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають підставу суду для застосування ст. 69 КК України та призначення покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: терміном на 4 р. і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчиненню нових злочинів; без призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна, що передбачене в санкції ч. 2 ст. 307 КК України як обов'язкове.
В апеляційній скарзі на вирок обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене покарання, застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України. Посилається на те, що судом першої інстанцї не в повній мірі враховано, що обвинувачений усвідомив негативні наслідки від вчинених дій, розмір збутого наркотичного засобу незначний. Можливість настання будь-яких негативних наслідків відсутня, оскільки всі епізоди збуту вчинялись під контролем працівників правоохоронних органів. Також просить врахувати його стан здоров'я, наявність на утриманні матері-інваліда та неповнолітньої дитини.
В апеляційних скаргах на вирок та ухвалу прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченого, вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення. Посилається на те, що ОСОБА_7 вчинив кілька епізодів збуту особливо небезпеченого наркотичного засобу, що свідчить про стійкість умислу на вчинення злочинних діянь. Також зазначає, що судом при призначенні покарання ОСОБА_7 безпідставно застосовано ст. 69 КК України, при цьому додаткове покарання - конфіскація майна, яке є обов'язковим, не призначено, і його призначення судом не обговорювалось.
Зазначає, що суд не вправі ухвалою змінювати зміст судового рішення, оскільки це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Просить скасувати вирок та ухвалу суду, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України призначити 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є у власності обвинуваченого.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть оскаржуваних вироку і ухвали, доводи апеляційних скарг, обвинуваченого та його захисника, які апеляційну скаргу обвинуваченого підтримали та заперечили апеляції прокурора, прокурора, який апеляційні скарги прокурора підтримав, а апеляцію обвинуваченого заперечив, перевіривши матеріали кримінального провадження колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає до задоволення, а апеляційні скарги прокурора підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки місцевого суду щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доведеності вини та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України ніким не оспорюються.
На думку колегії суддів, посилання прокурора в своїй апеляційній скарзі на ухвалу суду про виправлення описки заслуговує на увагу.
Статтею 379 КПК України передбачено можливість виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні.
При цьому, згідно роз'яснень Верховного суду України та тлумачень у словниках, арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифр, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. А описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів.
Проте, Ковельським міськрайонним судом 18.01.2016 року при постановлені ухвали будь-які арифметичні помилки та описки не виправлялись, а натомість фактично внесено зміни до резолютивної частини вироку Ковельського міськрайонного суду від 12.01.2016 року щодо непризначення ОСОБА_7 обов'язкового додаткового покарання у виді конфікації майна.
Наведені вище порушення кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає істотними, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Разом з тим, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи скарги обвинуваченого ОСОБА_10 про суворість призначеного покарання та можливість звільнення його від відбування покарання з ипробуванням.
Відповідно до ст. 65 КК України, пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини Кодексу та з врахуванням вимог положень його Загальної частини. При цьому, суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Покарання повинно мати на меті не тільки покарати, а й сприяти виправленню засудженого, а також запобігти вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції до обставини, що пом'якшують покарання, правильно відніс щире каяття ОСОБА_7 , активне сприяння розкриттю злочину, що виявилось у дачі повних та послідовних показань про обставини вчинення ним інкримінованих йому злочинних дій як під час досудового слідства, так і в суді, а також наявність двох утриманців - матері похилого віку, яка є інвалідом, хворіє на цукровий діабет важкої форми та неповнолітньої дитини.
Обтяжуючих покарання обставин щодо обвинуваченого суд першої інстанції не знайшов.
Суд правильно визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів сукупність пом'якшуючих покарання обставин та характеризуючих особу даних і підставно застосував до ОСОБА_7 ст. 69 КК України, призначивши йому покарання нижче від найнижчої межі.
Разом з тим, судом першої інстанції не в повній мірі враховано особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, активний у громадській діяльності, займається благодійністю, під час здійснення якої також характеризується виключно позитивно, є інвалідом 3 групи довічно (травмований та видалена одна нирка).
Крім того, кількість збутого наркотичного засобу є незначною: 0, 0677 гр., 0, 069 гр., 0, 099 гр. та 0, 045 гр., а в загальному - вага становить менше 1 грама.
Можливість настання будь-яких негативних наслідків від вчинених ОСОБА_7 злочинів була відсутня, оскільки всі епізоди збуту наркотичних засобів вчинялись під контролем органів внутрішніх справ.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що конкретні обставини справи (протиправна поведінка ОСОБА_7 фактично була стимульована правоохоронними органами, незначний розмір збутого наркотичного засобу), та дані про особу обвинуваченого, який має позитивні соціальні зв'язки та схильності, дають підстави вважати, що ОСОБА_11 покарання у виді реального позбавлення волі буде несправедливим через суворість, а виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з призначенням максимального іспитового строку з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Таке покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_7 . Оскільки покарання ОСОБА_7 призначатиметься із застосуванням ст.75 КК України, то додаткове покарання у виді обов'язкової конфіскації майна, на підставі ст. 77 КК України, застосуванню не підлягає.
За таких обставин, апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до задоволення, а вирок - зміні в частині призначеного покарання.
Підстав для скасування вироку та постановлення нового, про що просить в апеляції прокурор, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 414, 419 Кримінального процесуального кодексу України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги прокурора задовольнити частково, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2016 року про виправлення описок у вироку Ковельському міськрайонному суді Волинської області від 12.01.2016 року скасувати.
Вирок Ковельського міськрайонного суду від 12 січня 2016 року щодо ОСОБА_7 змінити.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи;
- періодично з'являтись на реєстрацію до органу кримінально-виконавчої інспекції.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: