154/968/16
1-кп/154/130/16
15 квітня 2016 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський кримінальне провадження № 12015030060000927 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не повна вища, не працюючого, раніше не судимого,-
за ч. 1 ст. 263 КК України, -
Згідно з обвинувальним актом, при достовірно не встановлених досудовим слідством обставинах, у вересні 2015 року, ОСОБА_4 незаконно придбав ручну осколкову гранату «РГД-5» дистанційної дії з уніфікованим запалом типу УЗРГМ, що призначена для ураження живої сили противника при наступі, яка відноситься до бойових припасів та придатна до використання за призначенням (вибуху), після чого переніс її місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , де зберігав її без передбаченого законом дозволу. В подальшому, 08 листопада 2015 року, близько 21 год. 3- хв.. переніс вказану гранату з місця свого проживання до магазину «Палада», що по вул. Устилузькій в м. Володимир-Волинський, де продовжував її зберігати при собі без передбаченого законом дозволу.
Крім цього, при достовірно не встановлених досудовим слідством обставинах, у вересні 2015 року, обвинувачений незаконно придбав ручну осколкову гранату «Ф-1» дистанційної дії з уніфікованим запалом типу УЗРГМ, що призначена для ураження живої сили противника в обороні, яка відноситься до бойових припасів та придатна до використання за призначенням (вибуху), після чого переніс її місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , де зберігав її без передбаченого законом дозволу і 09.11.2015 року, в ході проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_4 працівниками поліції вказану гранату Ф-1 було виявлено та вилучено.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання та придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
30 березня 2016 року між прокурором Володимир-Волинським місцевої прокуратури, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12015030060000927 та підозрюваним ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 с. 263 КК України в повному обсязі.
Також вказаною угодою сторони погодили покарання відносно ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 4 років із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, про визнання винуватості суд виходив з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 30.03.2016 року про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Процесуальні витрати в сумі 1099,60 грн. за проведення експертизи слід покласти на ОСОБА_4 .
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 30 березня 2016 року між прокурором Володимир-Волинським місцевої прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти її про зміну місця проживання, періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію.
Речові докази по справі: фрагменти гранати - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 1099,60 грн.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча /-/ підпис
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1