"11" квітня 2016 р. Справа №922/6586/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Сіверін В.І.,
при секретарі Пляс Л.Ф.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №19/0/45-16 від 13.01.2016 року;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №08-11/7743/2-15 від 30.12.2015 року;
відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 24.12.2015 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків, (вх.№901Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 29.02.2016 року по справі №922/6586/15,
за позовом - Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада, м.Харків,
до Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля», м.Харків,
про спонукання до укладення договору,-
У грудні 2015 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» про спонукання до укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем вимог ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 року №804 щодо обов'язку укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.02.2016 року у справі №922/6586/15 (суддя Новикова Н.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.02.2016 року по справі №922/6586/15 та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що посилковим є висновок суду першої інстанції, що відповідач у справі, здійснивши реконструкцію належних йому приміщень не набув статусу замовників будівництва у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку пайової участі, а відтак і бути суб'єктом правовідносин щодо пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Також, невірним є висновок суду про те, що з моменту прийняття об'єкту будівництва до експлуатації відсутні правові підстави для зобов'язання останнього укласти договір пайової участі у будівництві, оскільки не укладення замовником відповідного договору пайової участі до прийняття об'єкту нерухомого майна до експлуатації не може бути підставою для звільнення останнього від виконання встановленого законом обов'язку.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року апеляційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду.
08.04.2016 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3809), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
До початку судового засідання 11.04.2016 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада, надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№3867), в якому зазначає, що підтримує позицію апелянта в повному обсязі та просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.02.2016 року по справі №922/6586/15 та прийняти нове, яким позовні вимоги Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні 11.04.2016 року представник позивача та третьої особи підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позиції скаржника заперечував з підстав викладених у його відзиві.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до частин 2, 3 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Згідно із частиною 5 статті 40 цього Закону, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Частиною 9 статті 40 цього Закону визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 26.12.2014 року за №ХК 142143580700, реконструкція приміщень 1-го поверху №4 та 2-го поверху №7, 8 виробничої будівлі літ. «М-2» під цех харчових напівфабрикатів і продуктів харчування за адресою: м.Харків, просп. Московський, 135А, прийнята в експлуатацію. Замовником реконструкції за даною декларацією є - ПП «Торговий дім «Золота миля».
09.11.2011 року Харківська міська рада прийняла рішення №804 яким затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова (із змінами згідно рішення від 02.05.2013 року №319), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.
Відповідно до пункту 1.3. Порядку, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком.
Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 1.4. Порядку).
За приписами пункту 1.5. Порядку, пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.
Згідно з пунктом 1.6. Порядку, під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реабілітацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва, а під об'єктами будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси.
Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до пункту 5.1. Порядку, у разі встановлення факту будівництва та введення об'єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова Департамент економіки та комунального майна у 10-денний термін з дня встановлення такого факту, надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення про необхідність укладення відповідного договору.
Управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна листом №241/0/124-15 від 17.03.2015 року повідомило відповідача про те, що останнім не виконано вимоги ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимагав у 10-ти денний термін звернутися до позивача із заявою для підготовки проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова.
Відповідач у листі №1506/92 від 06.04.2015 року повідомив позивача про те, що документи, передбачені п. 2.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова в редакції, затвердженій рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.05.2013 року №319 будуть підготовлені у строк до 16.04.2015 року.
На виконання ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 року №804 (зі змінами в редакції рішення від 22.05.2013 року №319) позивач надіслав відповідачу лист №449/0/124-15 від 28.05.2015 року з пропозицією про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова разом з двома примірниками для розгляду та підписання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова при реконструкції приміщень 1-го поверху №4 та 2-го поверху № 7,8 виробничої будівлі літ. «М-2» під цех харчових напівфабрикатів і продуктів харчування за адресою: м. Харків, просп. Московський, 135А.
Проте, від відповідача - ПП «Торговий дім «Золота миля» відповідей на пропозицію про прийняття або неприйняття умов договору не надійшло.
Пунктом 5.3. Порядку передбачено, що у разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна вчиняє наступні дії: на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури; готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками; надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.
Разом з тим, пункт 5.10. Порядку визначає, що спори, пов'язані з укладенням договору пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Харкова, обов'язковість яких встановлена законом, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішують в судовому порядку. День набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського спору, якщо рішенням суду не визначено інше (пункт 5.11. Порядку).
Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Натомість, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», на відміну від Порядку, імперативно закріплено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту повинен укладатись замовником будівництва з органом місцевого самоврядування лише до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Отже, на даний час діючим законодавством чітко встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту повинен укладатись із замовником будівництва до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Загальний порядок укладання господарських договорів визначений у ст.181 Господарського кодексу України.
Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст.187 Господарського кодексу України та ст. 649 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов.
Частина 3 статті 179 Господарського кодексу України визначає, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Таким чином, можливість розгляду судом переддоговірних спорів обумовлюється обов'язковістю договору, зокрема, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом.
Переддоговірний спір між сторонами у даній справі виник у 2015 році, коли позивач відповідно до приписів ст.181 Господарського кодексу України направив відповідачу проект договору.
Частиною 10 ст.27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» встановлено, що договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт. Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт прийнятий в експлуатацію 26.12.2014 року що підтверджується Декларацією інспекцією ДАБК у Харківській області.
Зазначена дата, в силу приписів пункту 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461, є датою прийняття об'єкта в експлуатацію.
На момент звернення позивача до відповідача з вимогою укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова, так і на момент звернення з позовом у даній справі, замовником вже були оформлені відповідні документи та об'єкт будівництва прийнятий в експлуатацію.
В силу обставин, встановлених судом першої інстанції у даній справі, можливо дійти висновку, що сплив передбачений законом граничний термін для укладення такого виду договору, і чинне законодавство у сфері містобудування не передбачає можливість продовження чи відновлення цього терміну.
Наведене також випливає з вимог ч.ч.1,2 ст.14 Цивільного кодексу України згідно яких цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Зокрема, відповідач (замовник будівництва) не може бути примушений судом до вчинення необов'язкових дій щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова за межами законодавчо встановленого терміну.
Таким чином, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник будівництва - є фізична або юридична особа, що має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому порядку відповідну заяву.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», під забудовою територій слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та територій.
Отже, зазначеними нормами права визначено суб'єкт, на якого покладено певний цивільно-правовий обов'язок та об'єкт правовідносин, який визначає юридичний факт - подію, що виражений у намірі здійснити забудову території (однієї чи декількох земельних ділянок).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законодавством визначено різні способи будівництва, які відрізняються один від одного певними ознаками та, у свою чергу, можуть породжувати різні права та обов'язки для учасників правовідносин у сфері містобудування.
ДБН А.2.2-3-2012, який визначає склад та зміст проектної документації на будівництво, визначено: нове будівництво - будівництво будинків будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури; реконструкція - перебудова об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо); капітальний ремонт - сукупність робот, які передбачають втручання у несучі конструкції системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем: та обладнання введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва без зміни їх функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів, у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.
Згідно ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Таким чином, замовником будівництва, з наміром забудови земельної ділянки, може бути власник або користувач земельної ділянки, право на яке здобуто відповідно до вимог законодавства та підтверджується відповідними документами, передбаченими ЗК України.
Отже, з огляду на зазначені норми права, вбачаться, що законодавством передбачено обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, шляхом перерахування коштів пайової участі, лише суб'єктам містобудування, яким притаманні певні ознаки (тобто суб'єкт з чітко визначеними ознакам, які мають суттєве юридичне значення), а саме - власник або користувач земельної ділянки, який, у свою чергу, має намір здійснити забудову території.
Порядок забудови території визначено ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень , під час проектування і будівництва об'єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій, відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки, відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно ДБН А.2.2-3-2012, об'єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси лінійні об'єкти інженерної транспортної інфраструктури.
Статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 визначено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.
Зазначеним Порядком визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови - земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Таким чином, замовник, який має намір здійснити забудову території, в обов'язковому порядку повинен отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, на підставі яких розробляється проект будівництва.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Пунктом 25 Переліку визначено, що, під час реконструкції житлових та нежитлових приміщень, без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, містобудівні умови та обмеження не надаються.
Отже, з системного аналізу зазначених норм права, можна зробити висновок, що реконструкція внутрішніх приміщень, які є складовою частиною об'єкта, без зміни зовнішньої конфігурації об'єкта по зовнішнім контурам фундаменту - не може вважатись забудовою земельної ділянки.
До того ж, ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», визначено, що реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Виходячи зі змісту зазначеної норми, суб'єкт містобудування, який здійснює будівництво без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, може взагалі не бути власником, або користувачем земельної ділянки. Таким чином, такому суб'єкту містобудування не притаманні ознаки замовника будівництва, які зазначені у частині 2 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як вбачається із матеріалів справи, ПП «Торговий дім «Золота миля» є власником приміщень 1-го поверху №4 та 2-го поверху № 7,8 виробничої будівлі літ. «М-2» під цех харчових напівфабрикатів і продуктів харчування за адресою: м. Харків, просп. Московський, 135А.
Відповідачем була здійснена лише реконструкція вищевказаних приміщень, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 26.12.2014 року за №ХК 142143580700.
Тобто, реконструкція має розповсюджуватись та зачіпати не лише існуючу забудову, а також певну територію. Вказане узгоджується з нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який має ціль забезпечити сталий розвиток саме території (інфраструктури населеного пункту), у випадках вчинення дій (забудов), які в подальшому позначаться на інфраструктурі населеного пункту.
Отже, враховуючи те, що відповідачем було здійснено будівництво шляхом, реконструкції об'єкту в його внутрішніх розмірах, без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, що у свою чергу виключає наміри забудови земельної ділянки, то у нього відсутній обов'язок, передбачений статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахуванні коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Позивач, обґрунтовуючи свою позицію, посилається на ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначаючи, що замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.
Натомість, ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» чітко визначено обов'язок лише замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки.
Таким чином, законом визначено вичерпний перелік замовників об'єктів будівництва, як учасників зобов'язальних відносин, на яких покладено певний цивільно-правовий обов'язок.
Відповідач не підпадає під дію Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки, згідно з наявними документами, він лише здійснив реконструкцію нежитлових приміщень, а ч. 2 ст. 40 Закону передбачає, що участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту має приймати замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки. При цьому, норми ч. 9 ст. 40 Закону носять імперативний характер і на даний час, тобто після введення об'єкта в експлуатацію (завершення реконструкції), укладення договору є неможливим.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 29.02.2016 року по справі №922/6586/15 має бути залишене без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 29.02.2016 року по справі №922/6586/15 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 15 квітня 2016 року.
Головуючий суддя Хачатрян В.С.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Сіверін В.І.