14.04.2016 року Справа № 904/386/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Дмитренко Г.К.
при секретарі: Ситниковій М.Ю.
Представники сторін:
позивача - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
відповідача - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с.Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року по справі № 904/386/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с.Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області
про витребування майна
про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с.Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл», м.Київ
про визнання права власності
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року у справі № 904/386/16 (суддя Новікова Р.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с.Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області про витребування майна було повернуто без розгляду на підставі п.п.4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с.Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл», м.Київ про визнання права власності (а.с.50).
Ухвала господарського суду Дніпропетровської області мотивована відсутністю доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с.Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області, посилається на порушення господарським судом норм процесуального права, зазначає, що господарським судом безпідставно було залишено без уваги клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за зустрічним позовом в зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства, оскільки прийняття позитивного у справі рішення за зустрічним позовом надало б можливість зберегти відповідне майно.
Позивач по справі відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.96 ГПК України, не скористався, як не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.22 ГПК України; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.71).
Скаржник правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.22 ГПК України, також не скористався; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.72).
Відповідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями) за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, враховуючи, що сторін було повідомлено належним чином про час та місце судового засідання, що підтверджується долученими до справи ксерокопіями реєстрів поштових відправлень, сторони не скористались правом участі в судовому засіданні, їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то колегія суддів вирішила розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2016р. (за поштовим штемпелем на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл», м.Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с.Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області про витребування майна, яке було придбано відповідачем за біржовим контрактом № ТЗ/36/29 від 14.05.2010р., оскільки вказаний біржовий контракт був визнаний недійсним рішенням господарського суду від 18.11.2015р. у справі № 904/5495/15 (а.с.3-4). Зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2016р. та призначено на 10.02.2016р. на 11:30 годину (а.с.1).
10.02.2016р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області розгляд справи був відкладений на 01.03.2016р. в зв'язку з неявкою представників обох сторін, ненаданням витребуваних судом документів (а.с.25).
01.03.2016р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було задоволено клопотання позивача та витребувано згідно зі ст.38 ГПК України у Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області інформацію щодо власника автомобіля, який є предметом позову (а.с.39). Але, як вбачається із протоколу судового засідання від 01.03.2016р., розгляд справи був розпочатий, позивачем та відповідачем надані пояснення по суті справи, надані відповіді на питання суду, задоволено клопотання позивача про витребування додаткових доказів, в судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2016р. до 10:15 години (а.с.37).
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, 22.03.2016р. відповідачем по справі - Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с.Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області, згідно зі ст.60 ГПК України, подано до господарського суду зустрічну позову заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл», м.Київ про визнання права власності на транспортний засіб, який є предметом первісного позову та був придбаний за вищевказаним біржовим контрактом; одночасно відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду від 22.03.2016р. в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, зазначену зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.п.4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України (а.с.50). Зазначений процесуальний документ і предметом апеляційного оскарження.
Згідно зі ст.60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Зазначене право відповідача на подання зустрічної позовної заяви до початку розгляду справи по суті передбачене також ч.5 ст.22 ГПК України.
Статтею 57 ГПК України визначений перелік документів, які додаються до позовної заяви, зокрема, документи, які підтверджують: вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу; відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Пунктом 4 ч.1 ст.63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали господарського суду, підставою відмови в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору стало не зазначення обставин, які свідчать про неможливість здійснення оплати судового збору та відсутність доказів, підтверджуючих важке фінансове становище підприємства, в зв'язку з цим підставою повернення позовної заяви стала відсутність доказів сплати судового збору в встановленому порядку та розмірі.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (з подальшими змінами та доповненнями), що набрав чинності 01.11.2011 року.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
При цьому, відповідно до п.2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах ч.5 ст.216, ст.1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Тобто, судовий збір за подачу позову про визнання права власності мав розраховуватись із суми 16 207 грн. (вартості предмету позову за біржовим контрактом) та мав бути сплачений позивачем за зустрічним позовом в розмірі 1378 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати).
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями) визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін; клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в встановленому порядку та розмірі.
Отже, господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, в зв'язку з неподанням відповідачем доказів важкого фінансового становища підприємства та неможливості сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, слід зазначити, що своїм правом подання зустрічної позовної заяви відповідно до ст.60 ГПК України, сторона (відповідач) може скористатись лише до початку розгляду справи по суті.
Пунктом 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з подальшими змінами та доповненнями) встановлено, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зустрічну позовну заяву було подано 22.03.2016р., вже після початку розгляду справи по суті, що підтверджується протоколом судового засідання від 01.03.2016р.
Враховуючи, що відповідачем не дотримано вимог законодавства щодо розгляду подання зустрічної позовної заяви, не було наведено обставин, які унеможливлюють сплату судового збору та не надано жодного доказу на підтвердження важкого фінансового становища підприємства, не сплачено та не надано доказів оплати в повному обсязі судового збору, то господарським судом правомірно повернуто позовну заяву на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.
Щодо посилань скаржника на дотримання вимог законодавства та подання клопотання про відстрочення сплати судового збору, то вони не приймаються колегією суддів, оскільки саме лише подання клопотання з зазначенням доводів про неможливість сплати судового збору, без доказів на обґрунтування цих доводів, не є підставою для задоволення такого клопотання господарським судом.
За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в резолютивній частині оскаржуваної ухвали господарського суду від 22.03.2016р. відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставами скасування або зміни постановленої судом першої інстанції ухвали, правові підстави задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року у справі № 904/386/16 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», с.Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя О.М. Виноградник
Суддя О.В.Джихур
Суддя Г.К. Дмитренко