79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" квітня 2016 р. Справа № 907/1296/15
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Гнатюк Г. М.
суддів: Бойко С.М.
ОСОБА_1
Розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород №9-7-7777.10-2806/2-16 від 10.03.2016р.
на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 01.03.2016р. про припинення провадження
у справі № 907/1296/15
за позовом: Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача: Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Ужгород
про стягнення 38228,47 грн.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - представник;
від відповідача: ОСОБА_3 - представник,
14.03.2016р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 01.03.2016р. про припинення провадження у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_4 При цьому, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, до складу колегії входять судді Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л.
Ухвалою суду від 16.03.2016 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 29.03.2016р., відстрочено Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду до дня розгляду по суті.
На виконання вимоги ухвали суду від 16.03.2016 року, представником позивача подано клопотання б/н від 29.03.2016р. (вх. №01-04/2395/16 від 29.03.2016р.) про долучення до матеріалів справи квитанції №0172510132 від 25.03.2016р. на суму 1378,00 грн. на підтвердження сплати судового збору.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Кравчук Н.М. та перебуванням у відпустці судді - члена колегії Мирутенка О.Л. розпорядженням в.о. керівника апарату суду №73 від 29.03.2016р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у даній справі.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.03.2016р. до складу колегії входять: головуючий суддя Гнатюк Г.М., судді: Бойко С.М., Бонк Т.Б.
Рішення може прийматись тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” принцип незмінності судді, слід починати з початку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору.
Ухвалою суду від 29.03.2016р. відкладено розгляд справи на 12.04.2016р.
В судове засідання 12.04.2016р. з'явилися представники сторін, яким роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України та які надали суду усні пояснення.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 01.03.2016р. у справі №907/1296/15 (суддя Журавчак Л.С.) провадження у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до відповідача Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення 38228,47 грн. припинено.
Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій ухвалу суду першої інстанції вважає незаконною, необгрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняту без з'ясування всіх обставин справи. При цьому скаржник зазначає, що обґрунтовує свої позовні вимоги невиконанням зобов'язань за договором №29 від 17.05.2013р. про реструктуризацію заборгованості за договорами на проведення державної експертизи землевпорядної документації. Звертає увагу на те, що підставами позову у справі №907/159/13-г між тими ж сторонами були договори від 26.01.2010р. №6 та від 12.01.2011р. №1 на проведення державної експертизи землевпорядної документації. Стверджує, що предмет і підстави позовів у справах №907/1296/15 та №907/159/13-г є різними, а тому судом першої інстанції зроблено помилкові висновки щодо припинення провадження у справі.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу №244 від 25.03.2016р. (вх. №01-04/2320/16 від 28.03.2016р.) та представник відповідача в судовому засіданні доводи скаржника спростовує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.
Розглянувши подану апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвалу господарського суду Закарпатської області від 01.03.2016р. у справі №907/1296/15 слід залишити без змін, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що господарським судом Закарпатської області 27.03.2013р. прийнято рішення по справі №907/159/13-г про стягнення з Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на користь Головного управління Держземагенства у Закарпатській області, правонаступником якого є ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Закарпатській області, 38228,47 грн. боргу за договорами на проведення державної експертизи землевпорядної документації від 26.01.2010р. №6 та від 12.01.2011р. №1(а.с. 11-12). Вказане рішення суду набрало законної сили.
17 травня 2013 року сторони у спорі уклали договір №29 про реструктуризацію заборгованості за договорами на проведення державної експертизи землевпорядної документації, предметом якого є реструктуризація (розтермінування) боргу Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", який виник внаслідок неналежного виконання ним зобов'язань за договорами на проведення державної експертизи землевпорядної документації від 26.01.2010р. №6 та від 12.01.2011р. №1 на суму 38228,47 грн. Згідно п. 2.1 даного договору кредитор надає боржникові розтермінування по оплаті заборгованості протягом 36 місяців з дня укладення договору сталими сумами згідно з графіком: до 10.06.13 - 1061,97грн., до 10 числа кожного наступного місяця, включаючи травень 2016 року, по 1061,90грн. (а.с. 13-18).
Відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України №11 від 29.04.2015р. "Про реорганізацію Головного управління Держземагенства у Закарпатській області" реорганізовано ОСОБА_2 управління Держземагенства у Закарпатській області шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (а.с. 27-32).
При проведенні реорганізації Головного управління Держземагенства у Закарпатській області Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області відповідно до Акту приймання-передачі дебіторської та кредиторської заборгованості (Додаток №3 до передавального акту від 09.11.2015р.) передано, в тому числі, заборгованість Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за проведену землевпорядну експертизу за 2010-2011 рр. на суму 38228,47 грн. (а.с. 34-38). Дана заборгованість визнана відповідачем у двосторонньому Акті звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами станом на 01.11.2015р. (а.с. 39).
Оскільки відповідачем зобов'язання по внесенню щомісячних платежів відповідно до договору про реструктуризацію заборгованості від 17.05.2013 року №29 жодного разу не виконано, позивач звернувся в господарський суд Закарпатської області з вимогою про стягнення 38228,47 грн. боргу.
Згідно з ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до вимог ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
З рішення господарського суду Закарпатської області 27.03.2013р. у справі №907/159/13-г вбачається, що сторонами у справі були Державне підприємство "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та ОСОБА_2 управління Держземагенства у Закарпатській області, правонаступником якого є ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Закарпатській області, позивач у даній справі.
Скаржник зазначає, що підставами позову у справі №907/159/13-г між тими ж сторонами були договори від 26.01.2010р. №6 та від 12.01.2011р. №1 на проведення державної експертизи землевпорядної документації, а у даній справі є невиконанням зобов'язань за договором №29 від 17.05.2013р. про реструктуризацію заборгованості за договорами на проведення державної експертизи землевпорядної документації, а тому предмет та підстави позовів у справах №907/1296/15 та №907/159/13-г є різними.
Як вбачається зі договору №29 від 17.05.2013 року про реструктуризацію заборгованості за договорами на проведення державної експертизи землевпорядної документації, ним передбачено розтермінування по оплаті заборгованості, що виникла саме за договорами на проведення державної експертизи землевпорядної документації від 26.01.2010р. №6 та від 12.01.2011р. №1 на суму 38228,47 грн., про стягнення якої просить позивач у даній справі.
Згідно акту звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами станом на 01.11.2015р. спірна сума визнана відповідачем як борг саме за проведення державної землевпорядної експертизи за 2010-2011рр, тобто як борг, що виник внаслідок невиконання договорів на проведення державної експертизи землевпорядної документації від 26.01.2010р. №6 та від 12.01.2011р. №1, а не з договору про реструктуризацію заборгованості №29 від 17.05.2013р.
Таким чином, доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі спростовуються викладеним вище аналізом обставин справи, а тому судом апеляційної інстанції відхиляються.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума заборгованості Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в розмірі 38228,47 грн., яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договорами на проведення державної експертизи землевпорядної документації від 26.01.2010р. №6 та від 12.01.2011р. №1 та є предметом даного спору, стягувалась за рішенням господарського суду Закарпатської області 27.03.2013р. у справі №907/159/13-г.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Згідно п. 4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судам першої інстанції” припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. у справі №907/159/13-г апеляційну скаргу Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на рішення господарського суду Закарпатської області 27.03.2013р. залишено без розгляду. Таким чином, рішення господарського суду Закарпатської області 27.03.2013р. у справі №907/159/13-г набрало законної сили.
За таких обставин справи апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір №29 від 17.05.2013 року про реструктуризацію заборгованості за договорами на проведення державної експертизи землевпорядної документації не затверджено як мирову угоду на стадії виконання рішення суду, а стягнення боргу, як виконання рішення суду, є складовою одного судового процесу і повинно відбуватись в рамках однієї судової справи.
У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Закарпатської області від 01.03.2016р. у справі №907/1296/15 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,
Постановив:
1. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 01.03.2016р. у справі №907/1296/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області залишити без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.
Повний текст постанови
виготовлено 14.04.2016р.