Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" квітня 2016 р.Справа № 922/3383/15
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Светлічний Ю.В.
судді: Калантай М.В. , Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Перещепине
до Селянське (фермерське) господарство "Промінь", с. Власівка Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс", с. Личкове - Товариство з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач", с. Личкове
про стягнення 353518,63 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3 за договором про надання правової допомоги №01-10/15 від 20.10.15 р.;
відповідача - Трофімова В.А. довіреність б/н від 17.07.15 р., Степаненко Н.Ф.;
третіх осіб - не з'явилися;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційний холдінг "Рост" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Селянського (фермерського) господарства "Промінь", в якій позивач просить стягнути з відповідача: суму основного боргу у розмірі 100000,00 грн., штраф у розмірі 25375,00 грн., пеню у розмірі 185745,00 грн., 3% річних у розмірі 1898,63 грн. та інфляційні у розмірі 40500,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору №4П від 17.04.14р., який був укладений між позивачем та відповідачем. Позивач зазначав проте, що він перерахував відповідачеві передоплату у сумі 100000,00 грн. за вказаним договором, проте відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, насіння соняшника за вказаним договором не поставив, тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заявлених сум.
У судовому засіданні 05.08.2015р. оголошувалась перерва до 10.08.2015р. о 09:30.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.08.2015р. клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи задоволено та продовжено строк розгляду справи до 25.08.2015р. Клопотання відповідача задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс", с. Личково. Розгляд справи відкладено на 18.08.2015р. о 12:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2015р. провадження у справі №922/3383/15 зупинено у зв'язку з надсиланням матеріалів до органу досудового розслідування - Сахновщинського РВ ГУМВС України в Харківській області для здійснення перевірки дотримання сторонами по справі при здійсненні підприємницької діяльності вимог чинного законодавства та з'ясування місцезнаходження оспорюваного майна.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2015р. ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.2015р. у справі №922/3383/15 скасовано. Справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.10.2015р. розгляд справи призначено на 08.10.2015р. о 10:00.
07.10.2015р. до суду надійшло клопотання за вх.№102 про призначення колегіального розгляду даної справи у зв'язку із ії складністю.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2015 р. клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи судом задоволено. Призначено колегіальний розгляд справи №922/3383/15.
Відповідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.10.2015 р. до розгляду справи призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., судді: Калантай М.В., Шарко Л.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2015р. клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи задоволено та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач". Розгляд справи призначено на 21.10.2015р. о 11:00.
У судовому засіданні 21.10.2015р. оголошувалась перерва до 28.10.2015р. о 11:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.10.2015р. здійснено заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційний холдинг "РОСТ" на Приватного підприємця ОСОБА_2.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.15р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.15р., провадження у справі зупинено на підставі пункту 2 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з надсиланням матеріалів справи прокуророві.
Приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.15р. у справі №922/3383/15 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.11.15р. у цій справі скасовано. Справу направлено на розгляд по суті до господарського суду Харківської області. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Промінь" на користь Приватного підприємця ОСОБА_2 1378 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги. Видачу наказу доручено Господарському суду Харківської області. Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 задоволено.
18.03.2016р. матеріали справи №922/3383/15 надійшли до господарського суду Харківської області. Господарським судом 18.03.2016р. на виконання постанови Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. було видано відповідний наказ зі строком дії для пред'явлення до виконання до державної виконавчої служби, фінансових установ або органів, що здійснюють казначейські обслуговування бюджетних коштів, до "26" лютого 2017 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.15р. справу призначено у судовому засіданні на 04.04.2016р. о 11:30.
Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнену позовну заяву надану ним через канцелярію суду 12.04.2016р. за вх.№12033, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 100000,00 грн. та пеню у розмірі 251720,00грн.
Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, тому суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, про що надав до суду відзив на позов. В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що поставку товару здійснив та поставив товар позивачу у зазначений в договорі строк. Директор СФГ "Промінь" вказує на те, що 30.09.2014 року позивач отримав від відповідача товар - соняшник фізичною вагою 21100 кг. Зважування вантажного автомобіля з насінням соняшника було здійснено на вагах СПДФО ОСОБА_6 Замовником зважування виступив гр-н ОСОБА_1, який є директором ТОВ "Будівельно-інвестиційний холдинг "РОСТ". Зазначене підтверджується довідкою, наданою СПДФО ОСОБА_6 Позивач самостійно здійснив поставку товару на Личковський елеваторний комплекс № 5 ТОВ "Креатив Постач", де був проведений його лабораторний аналіз. Після чого Личковський елеваторний комплекс № 5 ТОВ "Креатив Постач" видало позивачу "Расчет зачетного веса по реєстру", копію якого позивач надав відповідачу на підтвердження отримання товару.13.10.2014 року позивач отримав від відповідача товар - соняшник фізичною вагою 19880 кг. Зважування вантажного автомобіля з насінням соняшника було здійснено на вагах ФГ "Труд 2012. Замовником зважування виступив гр-н ОСОБА_1, який є директором ТОВ "Будівельно-інвестиційний холдинг "РОСТ". Зазначене підтверджується довідкою, наданою ФГ "Труд 2012". Надалі, Позивач самостійно здійснив поставку Товару на елеватор ТОВ "АЯКС", де був проведений його лабораторний аналіз. Після чого ТОВ "АЯКС" видало позивачу "Расчет зачетного веса по реєстру", копію якого позивач надав відповідачу на підтвердження отримання товару. Таким чином на думку відповідача ним виконані умови договору по поставці товару позивачу, а відтак й нарахування штрафу, пені, інфляційних, 3% річних є необґрунтованими. На думку відповідача навіть якщо припустити те, що відповідачем товар не поставлений нарахування інфляційних та 3% річних є не вірними, оскільки нараховуються на порушення грошового зобов'язання, яке за умовами договору у відповідача було зобов'язання по поставці товару, яке не є грошовим зобов'язанням. Також відповідачем було заявлено клопотання про зменшення штрафних санкцій на 90%, а саме суму штрафу до 2538,00 грн., а суму пені до 18575,00 грн.
Представник третьої особи (ТОВ "Аякс") у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію суду 22.10.2015р. інформацію витребувану судом та просив справу розглядати за відсутності представника ТОВ "Аякс". Суд, розглянувши клопотання третьої особи про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, визнав за необхідне задовольнити, як таке, що не суперечить чинному законодавству.
Представник третьої особи (ТОВ "Креатив Постач") у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію суду 16.11.2015р. лист за вх.№46084 та документи витребувані судом.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
17.04.2014р. між ТОВ "БІХ" Рост" (далі по тексту - позивач, який згідно ухвали суду від 28.10.15р. змінено на Приватного підприємця ОСОБА_2) та відповідачем було укладено договір поставки №4П (далі по тексту - договір).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 1.1., 2.1. 2.2. договору, відповідач зобов'язувався поставити і передати у власність позивача насіння соняшника в кількості 29 тон по ціні 3500,00 грн. на суму 101500,00 грн. (далі по тексту - товар), а позивач зобов'язувався прийняти його та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 3.1. договору, відповідач зобов'язувався поставити товар окремими партіями на умовах ЕХW - франко завод (ІНКОТЕРМС 2000): елеватор ТОВ "АЯКС": 52140 вул. Привокзальна, 3, с. Личкове, Магдалинівського району Дніпропетровської області (франко-елеватор).
Сторони в п. 3.4., 3.6. договору погодили, що датою поставки товару рахується дата зарахування товару на лицьовий рахунок покупця (позивач) на Франко-елеваторі та видача Франко-елеватором підтверджуючих документів (складської квитанції).
Згідно п. 3.6. договору, моментом поставки товару являється момент фактичної передачі товару від постачальника до покупця по заліковій вазі та отримання документів вказаних в п. 3.5. договору.
Відповідно п.3.5. договору, до поставленої продукції постачальник повинен надати наступні документи: рахунок-фактуру; податкову накладну; договір; додаткову угоду до договору.
Сторонами в п. 5.1. договору було погоджено порядок розрахунків за поставлений товар: перша частина оплати за товар проводилась відповідно до орієнтовної ціни визначеної в п. 2.2. договору і перераховувалась у вигляді попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з моменту укладення цього договору; друга частина оплати визначалась після поставки товару на франко-елеватор покупця та укладення додаткової угоди №1 не пізніше 10.10.2014 року.
23 квітня 2014 року позивач згідно платіжного доручення №22 від 23.04.2014 року, перерахував відповідачеві передоплату за соняшник у сумі 100000,00 грн., тобто свої зобов'язання по оплаті товару, та його поставку за спірним договором.
Відповідно до умов договору (п. 2.3., 3.2.) відповідач зобов'язувався поставити весь об'єм товару за договором в термін до 15 жовтня 2014 року, але відповідач порушив взяті а себе зобов'язання і поставку товару не здійснив.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків підписаним між позивачем та відповідачем 14 травня 2015 року, за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2015 року обліковується перерахування позивачем передоплати у розмірі 100000,00 грн., про поставку товару відповідачем у вказаному акті не значиться.
Відповідач 04.04.2016р. надав до суду на підтвердження поставки відповідачу товару нові докази, копії: товарно - транспортних накладних: від 29.10.2012р.; розрахунки залікової ваги за реєстром від 12.11.2012р., від 13.11.2012р.
Суд ознайомившись із доказами наданими відповідачем 04.04.2016р. вважає за необхідне зазначити про наступне.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ч.1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що предметом поставки по товарно-транспортній накладній від 29.10.2012р. та по розрахункам залікової ваги за реєстром від 12.11.2012р., від 13.11.2012р. є кукурудза. Відповідно до умов договору поставки по договору укладеному між позивачем та відповідачем предметом договору є поставка товару - насіння соняшника, тобто відповідачем не обґрунтовано, що надані ним 04.04.2016р. докази відносяться до предмету доказування і відповідають принципу допустимості доказів, а тому дані документи у якості доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №4П від 17.04.2014р. судом не приймаються.
Вказані відповідачем документи на підтвердження заперечень проти позову: 2 накладні, рух товару на СФГ "Промінь", статистична звітність за відповідний період та довідки ФОП ОСОБА_6 та ФГ "Труд" про зважування товару, не підтверджують отримання товару позивачем, докази поставки відповідачем насіння соняшника позивачу, на виконання умов договору укладеного між позивачем та відповідачем на момент розгляду справи у матеріалах справи відсутні.
Також, як вбачається з повідомлення начальника Кегичівського ВП (с. Кегичівка) Красноградського ВП (м. Красноград) ГУ НП в Харківській області, яке надійшло до суду 22.03.2016р. (вих.№932/119-82/01-16 від 09.03.2016р.), яке було надіслано на ухвалу про зупинення провадження у справі від 11.11.2015р., СФГ "Промінь" гроші отримало, але соняшник ТОВ "БІХ" Рост" не поставило, хоча зі слів директора СФГ "Промінь" Степаненко М.Ф. він відгрузив насіння соняшника ТОВ "БІХ" Рост" та вивіз товар на елеватор для подальшого зарахування його на рахунок ТОВ "БІХ" Рост". Встановити місцезнаходження поставленого СФГ "Промінь" насіння соняшника не виявилось можливим, оскільки неможливо документально відстежити рух насіння соняшника по СФГ "Промінь".
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не надано до суду доказів поставлення товару насіння соняшнику на виконання умов договору, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 100000,00грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 251720,00 грн.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до п.6.2. договору, за порушення строків поставки товару, вказаних у договорі (п.3.2), постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 25% від загальної суми договору та пеню у розмірі 1% від загальної суми вартості не поставленого товару, за кожен день прострочення.
Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом із уточненою позовною заявою, розмір пені нарахований за період з 16.10.2014р. по 20.06.2015р. (248 днів) становить 251720,00 грн.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене та те, що нарахування штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, тому суд вважає нарахування позивачем пені у розмірі 69020,00 грн. за межами 6 місячного строку всупереч ч.6 ст. 232 ГК України безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідачем по справі надана заява про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.
Цивільним кодексом України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Кодексу). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (частина друга статті 551 Кодексу). Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Кодексу).
У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Пунктом першим статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Згідно ч.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до пп.3.17.4 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи вищевикладене, та скрутне фінансове становище відповідача на яке він посилається, та те, що позивачем не доведено суду понесення збитків, суд вважає за необхідне клопотання відповідача про зменшення пені задовольнити частково та керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України зменшити розмір пені на 50% та стягнути з відповідача пеню у розмірі 92872,50 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.
Аналогічної позиції притримується і Вищий господарський суд України при розгляді касаційних скарг по тотожним справам в частині зменшення розміру штрафних санкцій, відповідно до постанов: від 01.10.2013р. у справі №5023/5976/12, від 06.04.2016р. у справі №904/6483/15, від 19.11.2015р. у справі №917/518/14, від 31.03.2015р. у справі №912/3439/14, від 30.03.2015р. у справі №918/1471/14.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Промінь" (64010, Харківська область, Кегичівський район, с. Власівка, вул. Гагаріна,1, код ЄДРПОУ 22619390, р/р 260003013435 в ТВБВ №10020/0442 АТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Приватного підприємця ОСОБА_2 (51220, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у відділенні ДФ АТ "Індекс-Банк" в м. Перещепине, МФО 300614, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основного боргу у розмірі 100000,00 грн., пеню у розмірі 92872,50 грн. та судовий збір у розмірі 5714,90 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог - у задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 14.04.2016 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя Ю.В. Светлічний М.В. Калантай Л.В. Шарко