04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" квітня 2016 р. Справа№ 910/29237/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Рудченка С.Г.
Чорногуза М.Г.
секретар судового засідання: Білецький Л.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Коптілін С.Ю.(дов. №б/н від 24.03.2016 року);
від відповідача1 - не з'явились;
від відповідача2 - не з'явились;
від третьої особи1 - Семенов М.В. (дов. №20-22/570 від 30.12.2015 року);
від третьої особи2 - Приходько Д.В. (дов. №624/15 від 06.11.2015 року);
від третьої особи3 - ОСОБА_5 (дов. №НВС031683 від 08.12.2015 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року
у справі №910/29237/15 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест", м. Луцьк
до 1) Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ
2) Державного підприємства "СЕТАМ", м. Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) Державної виконавчої служби України, м. Київ
2) Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", м. Київ
3) ОСОБА_7, м. Чернівці
про визнання недійсними результатів електронних торгів -
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звернулось до Господарського суду міства Києва з позовом до державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про визнання недійсними результатів електронних торгів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року порушено провадження у справі №910/29237/15, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - державну виконавчу службу України та публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль".
16.11.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову шляхом заборони державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії щодо оформлення результатів електронних торгів та підписувати протокол проведення електронних торгів від 11.11.2015 року щодо лоту 106682 - нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"; шляхом заборони відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України складати та затверджувати акт про проведені електронні торги чи акт про реалізацію арештованого майна щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"; шляхом заборони нотаріальним органам та органам державної реєстрації здійснення прав здійснювати дії, спрямовані на реєстрацію виникнення, переходу або припинення права власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Миколи Ковальчука, 13, і належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15 (суддя Чинчин О.В.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" про вжиття заходів забезпечення позову частково задоволено. Вжито наступні заходи до забезпечення позову у справі №910/29237/15: заборонено державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії щодо оформлення результатів електронних торгів та підписувати протокол проведення електронних торгів від 11.11.2015 року щодо лоту 106682 - нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"; заборонено відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України складати та затверджувати акт про проведені електронні торги чи акт про реалізацію арештованого майна щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест".
Ухвалою Господарського суду міста Києві від 26.11.2015 року у справі №910/26237/15 залучено до участі у справі, в якості відповідача 2 - Державне підприємство "Сетам".
Ухвалою Господарського суду міста Києві від 26.11.2015 року у справі №910/26237/15 залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2015 року у справі №910/29237/15 скасовано заходи до забезпечення позову, які встановлені в ухвалі господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15, публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №140-5-1-00/8-5315 від 30.11.2015 року, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15, і прийняти ухвалу про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 року у справі №910/29237/15 (у складі колегії суддів: Агрикової О.В. - головуючого, Чорногуза М.Г., ОСОБА_9Г.) апеляційну скаргу №140-5-1-00/8-5315 від 30.11.2015 року на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15 на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України повернуто публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" без розгляду, а матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/29237/15 повернуто до Господарського суду міста Києва.
Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 року у справі №910/29237/15 Господарського суду міста Києва, публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 року, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття до провадження апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15, якою частково задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" про вжиття заходів забезпечення позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2016 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 року у справі №910/29237/15 Господарського суду міста Києва задоволено. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 року у справі №910/29237/15 Господарського суду міста Києва скасовано, а справу передано до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття до провадження апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15 Господарського суду міста Києва.
21.03.2016 року до відділу канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/29237/15.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року у справі №910/29237/15 (у складі колегії суддів: Агрикової О.В. - головуючого, Чорногуза М.Г., Рудченка С.Г.) апеляційну скаргу №140-5-1-00/8-5315 від 30.11.2015 року на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15 прийнято до провадження та призначенно розгляд на 30.03.2016 року.
Також, публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №140-5-1-00/8-4 від 04.01.2016 року, в якій також просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15 Господарського суду міста Києва, і прийняти ухвалу про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" про вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, до апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, дійшла висновку про те, що клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15, є таким, що підлягає задоволенню, а матеріали апеляційної скарги є достатніми для прийняття її до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року у справі №910/29237/15 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" №140-5-1-00/8-4 від 04.01.2016 року на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/29237/15, прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30.03.2016 року.
В судовому засіданні 30.03.2016 року представники позивача та скаржника надали усні пояснення. Колегією суддів при дослідженні матеріалів справи було з'ясовано, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" №140-5-1-00/8-5315 від 30.11.2015 року на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року та апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" №140-5-1-00/8-4 від 04.01.2016 року за змістом та по суті ідентичні. Крім того, після повернення матеріалів оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року з Вищого господарського суду України в матеріалах справи відсутні оригінали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" №140-5-1-00/8-5315 від 30.11.2015 року, а саме, на що наголошує колегія суддів, платіжне доручення №462165 від 30.11.2015 року, оригінал якого додано до апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" №140-5-1-00/8-4 від 04.01.2016 року.
Тому, представником скаржника було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових обґрунтувань та доказів до апеляційних скарг публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" №140-5-1-00/8-5315 від 30.11.2015 року та №140-5-1-00/8-4 від 04.01.2016 року. Представники позивача не заперечували, щодо відкладення розгляду справи.
Поряд із тим, представниками сторін в судовому засіданні 30.03.2016 року подано суду заяву про продовження строку вирішення спору у справі №910/29237/15.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 року продовжено строк розгляду спору у справі №910/29237/15 на п'ятнадцять днів; відкладено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" №140-5-1-00/8-4 від 04.01.2016 року на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15 на 12.04.2016 року.
31.03.2016 року на електронну пошту Київського апеляційного господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про відмову від апеляційної скарги №140-5-1-00/8-4 від 04.01.2016 року.
04.04.2016 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшов оригінал заяви Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про відмову від апеляційної скарги №140-5-1-00/8-4 від 04.01.2016 року.
В судове засідання, призначене на 12.04.2016 року, з'явились представники позивача та третіх осіб, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, причини неявки суд не повідомили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).
Враховуючи те, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах страви, зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу та заяву про відмову від апеляційної скарги у відсутності представників відповідачів.
В судовому засіданні 12.04.2016 року було розглянуто заяву публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про відмову від апеляційної скарги №140-5-1-00/8-4 від 04.01.2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 року прийнято відмову Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" від апеляційної скарги №140-5-1-00/8-4 від 04.01.2016 року на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15; припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою №140-5-1-00/8-4 від 04.01.2016 року Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15.
В судовому засіданні 12.04.2016 року товариством з обмеженою відповідальністю «Поларт-Інвест» було подано відзив від 11.04.2016 року на апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15, у відповідності до якого останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Також, товариством з обмеженою відповідальністю «Поларт-Інвест» було подано відзив від 11.04.2016 року на апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 року у справі №910/29237/15, у відповідності до якого останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні 12.04.2016 року ОСОБА_7 було подано письмові пояснення в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до яких останній просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні 12.04.2016 року представник третьої особи2 надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу.
Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Представник третьої особи1 надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу.
Представник третьої особи3 надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" №140-5-1-00/8-5315 від 30.11.2015 року на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, із змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. (п. 1 Постанови №16 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 Постанови №16 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.11.2015 року було проведено аукціон лоту 106682 (уцінено лот 93342) з реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Миколи Ковальчука, буд. 13, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на праві приватної власності згідно з свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 11.03.2010 року. За результатами проведених торгів Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України складено протокол №128174 від 11.11.2015 року. Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" зазначає, що при проведенні виконавчих дій оцінка нерухомого майна не проводилась, а майно передано на реалізацію за ціною визначеною судовим рішенням господарського суду Волинської області по справі №5004/1658/11, а саме у розмірі 18 090 200 грн. 00 коп., а після проведеної державним виконавцем уцінки - 13 568 650,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що предметом позовних вимог є визнання недійсними електронних торгів, проведених Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 11.11.2015 року з реалізації лоту №106682 - нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Ковальчука Миколи, будинок 13, оформлені протоколом №128174 проведення електронних торгів від 11.11.2015 року.
В свою чергу, заява про забезпечення позову мотивована тим, що на думку позивача, зважаючи на порушення під час проведення електронних торгів, існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у зв'язку оформленням результатів електронних торгів та отримання переможцем торгів права власності на придбане арештоване майно, що в подальшому призведе до неможливості виконання судового рішення.
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваної ухвали місцевий суд повинен був перевірити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи необхідний такий захід для забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Задовольняючи частково клопотання про вжиття заходів по забезпеченню позову місцевий суд в ухвалі зазначив, що є підстави для вжиття заходів по забезпеченню позову, оскільки існує зв'язок між предметом спору та заходами забезпечення позову.
Разом з тим, в заяві про вжиття заходів забезпечення позову та ухвалі суду жодним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на наступне.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (Постанова №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.11.2011 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У відповідності до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 pоку № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Позивачем жодних посилань на потенційну можливість порушення його прав, свобод та інтересів, без вжиття відповідних заходів не наведено.
Крім того, згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що вжито наступні заходи до забезпечення позову у справі №910/29237/15:
- заборонено Державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії щодо оформлення результатів електронних торгів та підписувати протокол проведення електронних торгів від 11.11.2015 року щодо лоту 106682 - нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Ковальчука Миколи, будинок 13, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест";
- заборонено Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України складати та затверджувати акт про проведені електронні торги чи акт про реалізацію арештованого майна щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Ковальчука Миколи, будинок 13, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест".
Однак, колегія суддів зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено право судовим рішенням накладати заборони органам державної влади, в тому числі органам Державної виконавчої служби та структурним підрозділам Міністерства юстиції України, здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Також, колегія суддів наголошує на тому, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), рішення від 20 жовтня 2011 року (набуло статусу остаточного 20 січня 2012 року), п. 67, визначено, що відповідно до усталеної практики Суду неспроможність державних органів надати заявнику майно, присуджене йому згідно з остаточним рішенням суду, зазвичай становить втручання, несумісне з гарантіями, закріпленими в пункті 1 статті 1 Першого протоколу (див., серед інших джерел, рішення у справах «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, п. 40, ECHR 2002-III, «Ясійньєне проти Литви» (Jasiuniene v. Lithuania), заява № 41510/98, п. 45, від 6 березня 2003 року, та «Войтенко проти України» (Voytenko v. Ukraine), заява № 18966/02, пункти 53-55, від 29 червня 2004 року). Уряд не надав жодного пояснення, яке б виправдало невиконання рішення у цій справі як «законне» та дозволило б відхід від зазначених принципів.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як роз'яснено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006 року, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Рішенням Господарського суду Волинської області №5004/1658/11 від 25.06.2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) в рахунок погашення заборгованості АТЗВ «ВТКФ «Буковинка» перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» за генеральною кредитною угодою №010/08-11/1872 від 12.06.2007 року в сумі 19 014 396,28 грн.
Колегія суддів зазначає, що задоволення судом першої інстанції заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Поларт-Інвест» призвело до зупинення виконання судового рішення Господарського суду Волинської області №5004/1658/11 від 25.06.2013 року, яке набрало законної сили та не оскаржується наразі.
Крім того, вжиття заходів забезпечення позову унеможливило процедуру примусової реалізації іпотечного майна в межах виконавчого провадження, що порушує права публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» як стягувача на повернення заборгованості за рішенням суду.
Таким чином, враховуючи, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована загрозою реалізації спірного майна, судова колегія Київського апеляційного господарського суду приходить висновку, що застосування господарським судом відповідних заходів фактично призвело до утруднення або взагалі зробило неможливим виконання судового рішеньня у справі №5004/1658/11 від 25.06.2013 року, яке набрало законної сили, що є недопустимим у відповідності з нормами чинного законодавства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вжиття господарським судом першої інстанції заходів до забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії щодо реалізації та/або відчуження у будь-який спосіб спірного майна до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, є безпідставним та необґрунтованим (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2015 року у справі №907/636/15).
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав стверджувати про наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.
При цьому, колегія суддів погоджується з відмовою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" про забезпечення позову в частині заборони Державному підприємству "СЕТАМ" вчиняти будь-які дії щодо оформлення результатів електронних торгів від 11.11.2015 року щодо лоту 106682 - нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Ковальчука Миколи, будинок 13, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" з підстав її необґрунтованості.
Статтею 103 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
У відповідності до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для вжиття заходів по забезпеченню позову відсутні, а тому ухвала господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15 про забезпечення позову підлягає скасуванню, як така що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" №140-5-1-00/8-5315 від 30.11.2015 року на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року у справі №910/29237/15 про вжиття заходів забезпечення позову - скасувати.
3. В задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, 57 А, код ЄДРПОУ 35963631) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.
6. Матеріали справи №910/29237/15 направити до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді С.Г. Рудченко
М.Г. Чорногуз