73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
14 квітня 2016 р. Справа № 923/322/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет Україна", м. Херсон
до відділу освіти Каховської міської ради Херсонської області, м. Каховка Херсонської області
про стягнення 3742 грн 12 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, уповн. представник, дов. №7 від 27.01.2015 року;
від відповідача: ОСОБА_2, уповн. представник, дов. №7 від 27.01.2015 року;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Супермаркет "Україна" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до відділу освіти Каховської міської ради Херсонської області (відповідач), яким просить суд стягнути 3742 грн 12 коп. основного боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 ГПК України.
Ухвалою суду від 31.03.2016 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.04.2016 р.
В ході судового засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача проти позову не заперечує.
В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
08 червня 2015 року Відділ освіти Каховської міської ради і товариство з обмеженою відповідальністю “СУПЕРМАРКЕТ УКРАЇНА” уклали договір № 8 про закупівлю в 2015 році продуктів харчування: сиру сичужного та кисломолочного для закладів освіти м. Каховка за державні кошти.
Пунктом 4.1 договору сторонами було передбачено, що розрахунки за товар здійснюються по факту поставки на підставі виставленого рахунку протягом 30 календарних днів з дня отримання товару.
В процесі виконання даного договору сторонами вносились зміни та доповнення до Договору шляхом укладення додаткових угод за погодженням сторін.
Пунктом 11.5.6 даного договору сторони передбачили, що дія договору про закупівлю може продовжитись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, про що сторонами 13 січня 2016 року було укладено додаткову угоду.
На протязі виконання умов даного договору ТОВ “СУПЕРМАРКЕТ УКРАЇНА” виконувало заявки Замовника і поставляло до закладів освіти м. Каховка продукти харчування, а Замовник своєчасно оплачував поставлені продукти.
При проведенні в березні 2016 року звірки розрахунків між ТОВ “СУПЕРМАРКЕТ УКРАЇНА” і Відділом освіти Каховської міської ради за поставлені і оплачені продукти в січні лютому 2016 року сторони підтвердили, що Виконавець поставив в лютому місяці закладам освіти продуктів на суму 36605,01 грн., а також мала місце заборгованість Замовника за січень 2016 року в сумі 4479,42 грн., сума, що підлягала до сплати становила 41084,43 грн.
Фактично замовником сплачено 37342,31 грн.
Заборгованість складає 3742,12 грн.
Відповідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (постановити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну суму.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У зв'язку з цим вимога про стягнення суми основного боргу - 3742 грн 12 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.
Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.
Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1378 грн на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відділу освіти Каховської міської ради Херсонської області (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Луначарського, 6-а, код ЄДРПОУ 02146707) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет "Україна" (73000, м. Херсон, вул. Димитрова, буд. 23, ідентифікаційний код 19221784) 3742 грн 12 коп. основного боргу та 1378 грн судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15.04.2016 р.
Суддя Л.М. Немченко