73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78, Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
13 квітня 2016 р. Справа № 923/185/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фермерського господарства "Гармонія степу", ідентифікаційний код 39309886, вул. Жовтнева, буд. 21А, с. Високе, Бериславський район, Херсонська область,
до: Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, ідентифікаційний код 04059987, пл. Перемоги, 2, м. Берислав, Херсонська область,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг", ідентифікаційний код 37464596, вул. Миколаївське шосе, 19А, м. Херсон,
про визнання протиправними дій, скасування розпоряджень голови районної державної адміністрації та визнання договору оренди землі пл. 120,8759 га недійсним
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 11 від 27.01.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 22-29/0/16/602-04 від 16.03.2016р.;
від третьої особи: ОСОБА_3 - довіреність б/н від 07.07.2015р.
Заявник, Фермерське господарство "Гармонія степу", далі позивач, звернувся з позовною заявою до Бериславської районної державної адміністрації, далі відповідач, про визнання протиправними дій, які оформлені листом від 19.12.2015 року, скасування розпоряджень Бериславської районної державної адміністрації щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою та про передачу земельної ділянки третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг", а також про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладених між Бериславською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг".
Ухвалою від 26.02.2016 господарський суд прийняв заяву до розгляду, призначив судове засідання, витребував від відповідача відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням своєї позиції та компетенції у спірних відносинах, належним чином посвідчені копії та/або витяги з реєстраційних документів.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши, що 02 грудня 2015 року ФГ "Гармонія степу" подала до відповідача письмову заяву про надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку кадастровий номер 6520685500:03:010:0306 земельною площею 120,8759 га, з них ріллі - 120,0002 га, строком на 10 років, із земель резервного фонду (не витребувані паї) на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, у якій зазначено цільове призначення земельної ділянки та її розміри, та додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та інші документи, визначені Земельним кодексом України.
Позивач зазначає, що відповідачем 09 грудня 2015 року на адресу позивача адресовано листа, що був отриманий представником позивача лише 22 грудня 2015 року, в якому повідомлялося, що у задоволенні заяви відмовлено, з посиланням на статті 123, 124 Земельного кодексу України, що рішення про передачу земельної ділянки в оренду може бути прийняте на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, тому запропоновано звернутися до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою.
Позивач зауважує, що одночасно з розглядом його заяви про надання в оренду спірної земельної ділянки, 10.12.2015 року відповідач прийняв до розгляду заяву іншої юридичної особи ТОВ "Зерноком Агроюг", далі - третя особа, про намір взяти в оренду ту ж саму земельну ділянку кадастровий номер 6520685500:03:010:0306, цього ж дня на заяві третьої особи накладено резолюцію про підготовку проекту розпорядження, далі 15.12.2015 відповідачем винесено розпорядження № 590 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки в оренду третій особі. Після цього, за заявою третьої особи від 18.12.2015 розпорядженням відповідача від 21.12.2015 земельну ділянку передано в оренду третій особі, з якою укладено договір оренди від 21.12.2015 року.
Представники позивача вважають, що дії відповідача та його службових осіб не відповідають вимогам законодавства, були спрямовані, на думку представників позивача, на усунення позивача, як претендента на оренду земельної ділянки кадастровий номер 6520685500:03:010:0306, створення формальних умов для передачі земельної ділянки іншій особі (третій особі) без конкурсу. Такі дії, на думку позивача, порушили права та законні інтереси заявника, тому його інтереси підлягають судовому захисту за цим позовом, просить позов задовольнити.
Відповідачем надано до суду відзив на позов, Бериславська районна державна адміністрація вважає позовні вимоги ФГ "Гармонії степу" безпідставними, на думку відповідача ФГ "Гармонія степу" не має права на звернення до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди, який укладений за участі іншого суб'єкта господарської діяльності, вважає усі вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач стверджує, що дійсно статтею 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Відповідач вказує, що у своїй позовній заяві, позивач посилається на те що йому було відмовлено у наданні земельної ділянки в оренду на підставі листа, а не розпорядження, при цьому посилається, що це є єдина форма рішення, що приймається або видається головою районної державної адміністрації стосовно земель, є розпорядження. Однак, вважає відповідач, позивач не враховує норми, які зазначені Постановою КМУ від 30 листопада 2011 № 1242 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади…" (далі - Інструкція), що встановлює загальні положення і вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами, яким передбачено (п. 123 Інструкції) службові листи, що складаються з метою обміну інформацією між установами. Представник відповідача зазначила, що у листі відповідача від 09.12.2015 не йдеться про відмову у наданні землі в оренду, а запропоновано заявнику надати заяву іншого змісту для продовження вирішення питання про оренду земельної ділянки. Перший заступник голови районної державної адміністрації підписав листа у межах своїх повноважень, однак посаду керівника (та прізвище) у листі не було змінено через неуважність виконавця. Представник вказала, що причину неотримання листа позивачем відповідачеві не відомо. В той же час, представник відповідача повідомила, що доказів надсилання листа позивачеві у відповідача немає.
В той же час, в судовому засіданні 05.04.2016 представник відповідача надала доповнення до відзиву, які підтримала в судовому засіданні 12.04.2016, вказавши, що лист від 09.12.2015 є службовим документом, який вручено позивачеві 22.12.2015 року. Цим листом позивачеві було відмовлено у наданні в оренду земельної ділянки. Вважає, що форма відмови може бути будь-яка: лист, що передбачений інструкцією з діловодства, або ж розпорядження органу влади, що передбачено Законом України "Про місцеві державні адміністрації".
Також, відповідач та його представник вважають, що підготовка розпорядження № 590 від 15 грудня 2015 року "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки в оренду" не повинно погоджуватися з Ольгівською сільською радою, оскільки увесь земельний масив, на який було видано розпорядження районної державної адміністрації підпадає під дію Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок", де зазначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження (ст. 13). Відповідач стверджує, що ТОВ "Зерноком Агроюг" виявило бажання та фактично вступило у цивільні та господарські правовідносини із районною державною адміністрацією, відкрито здійснює свою діяльність, тому вважає, що передача земельної ділянки у оренду за розпорядженням останньої є цілком законною.
Відповідач та його представник вважають, що при видачі вищевказаних розпоряджень та укладенні відповідного договору районна державна адміністрація діяла у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України передбачається два альтернативні способи набуття права користування земельною ділянкою - або за рішенням органів виконавчої влади, або за результатами аукціону. У спірному випадку, договір оренди земельної ділянки щодо передачі ділянки в користування укладений відповідно чинного законодавства за рішенням органу виконавчої влади заявнику, який першим звернувся з заявою про надання йому в оренду землі.
На думку відповідача приписи статті 134 Земельного кодексу України, якими передбачено обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах), не застосовуються при передачі в оренду не витребуваних паїв, які не є земельними ділянками державної та комунальної власності, отже вважає, що порядок передачі їх в оренду визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" - безпосередньо особі, яка звернулася з заявою про надання такої землі в оренду.
В судовому засіданні судом залучено до справи надані відповідачем додаткові докази, зокрема, копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваних розпоряджень Бериславської районної державної адміністрації від 15.12.2015 № 590 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки в оренду та від 21.12.2015 № 609 про передачу земельної ділянки в оренду (заява третьої особи та додані до неї документи), технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), довідки Держгеокадастру про віднесення земельної ділянки кадастровий номер 6520685500:03:010:0306 площею 120,8759 га до резервного фонду у зв'язку з не набуттям громадянами власниками сертифікатів на право власності на земельні частки (паї) прав власності на земельні ділянки, а також інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.04.2016 року про реєстрацію 21.12.2015 року права оренди земельної ділянки за третьою особою.
Від третьої особи надано відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнаються, з підстав, аналогічних викладеним у відзиві відповідача, у позові просить відмовити.
В судовому засіданні 05.04.2016 оголошувалася перерва до 12.04.2016 року.
Заслухавши прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд констатує наступне.
Земельна ділянка площею 120,8759 га на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області є сформованою, їй присвоєний кадастровий номер 6520685500:03:010:0306, земельна ділянка відноситься до земель резервного фонду, цільове призначення землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до інформаційного листа відділу Держгеокадастру у Бериславському районі Херсонської області зазначена земельна ділянка була передбачена для передачі у власність громадянам-членам САТВТ "Ольгівське". У зв'язку з ненабуттям громадянами власниками сертифікатів на право власності на земельні частки (паї) прав власності на земельні ділянки, земельна ділянка віднесена до земель запасу.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема - землі сільськогосподарського призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Згідно приписів частин 4 та 11 ст. 25 Земельного кодексу, що регулює питання приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарське призначення, водний фонд, резервний фонд). Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.
Згідно ст. 30 Земельного кодексу України земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням.
Таким чином, суд зазначає, що земельна ділянка резервного фонду площею 120,8759 га, кадастровий номер 6520685500:03:010:0306, на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, є сформованою як об'єкт цивільних прав держави (державна власність), цільове призначення землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка має передаватися у користування відповідно до Земельного кодексу України.
Згідно із п. "а" ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) тощо.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Нормами ч. 2 та ст. 134 Земельного кодексу України передача в оренду вільних сформованих земельних ділянок державної власності, що знаходяться в резервному фонді, без продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) не передбачено.
Виходячи із наведеного, законом визначається, що набуттю права на оренду земельної ділянки державної власності передує проведення земельних торгів, за результатами яких приймається рішення органом державної влади або місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи укладається договір купівлі-продажу права оренди з наступним укладенням договору оренди земельної ділянки.
В будь-яких випадках, окрім тих, що описані у ч.ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України, передачі в оренду земельної ділянки державної власності має передувати проведення земельних торгів, що не було дотримано в процедурі передачі в оренду земельної ділянки третій особі - ТОВ "Зерноком Агроюг".
Згідно ст.135 ЗК України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, на яких не може бути використане переважне право купівлі.
У відповідності до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивач 02 грудня 2015 року подав до відповідача письмову заяву про надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вільну земельну ділянку кадастровий номер 6520685500:03:010:0306 загальною площею 120,8759 га, з них ріллі - 120,0002 га, строком на 10 років, із земель резервного фонду (не витребувані паї) на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (а.с. 25). Відповідачем заява позивача про надання в оренду земельної ділянки не вирішена по суті, доказів надсилання відповідного рішення про результати розгляду заяви не надано.
За твердженнями представника позивача, які не спростовуються відповідачем, листа про результати розгляду заяви позивача вручено заявнику 22.12.2015 року.
Відповідно до приписів ст. 6 Закону україни "Про місцеві державні адміністрації" актами місцевих державних адміністрацій, які видаються ними на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень є розпорядження.
Отже, суд погоджується з твердженням позивача, що питання надання позивачеві в оренду земельної ділянки відповідно до його заяви не вирішено, вручення листа про відхилення заяви позивача не відповідає формі і способу вирішення заяв про оренду земель, передбачених Законом.
В той же час, під час знаходження на вирішенні у відповідача заяви про надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 6520685500:03:010:0306, до відповідача 10.12.2015 року з такою ж заявою про надання в оренду цієї ж земельної ділянки звернулася інша юридична особа, що є третьою особою у справі, - ТОВ "Зерноком Агроюг". Заяву третьої особи відповідач також прийняв до розгляду (а.с. 59). Відповідачем 15.12.2015 винесено розпорядження № 590 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки в оренду (а.с. 28, 94) третій особі. Після цього, за заявою третьої особи від 18.12.2015 (а.с. 29, 73) розпорядженням відповідача від 21.12.2015 (а.с. 30, 72) земельну ділянку передано в оренду третій особі, з якою укладено договір оренди від 21.12.2015 року (а.с. 31-32). Право оренди третьої особи зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.12.2015, номер запису 12651851 (а.с. 82-83).
Відповідно до наведених законодавчих приписів та обставин відповідач був зобов'язаний передати земельну ділянку в оренду на конкурентних засадах.
Суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту права, який передбачений законом та є ефективним, таким, що відновлює законність і справедливість щодо свого права та законного права інших осіб.
Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Суд зазначає, що позивач обґрунтовує свій позов до суду порушенням його права і охоронюваного законом інтересу з набуття земельної ділянки в оренду, як особі, яка першою звернулася із заявою про оренду землі. Порушення позивач вбачає у невідповідності порядку надання земельних ділянок державної власності в оренду. Інтерес позивача стосовно набуття земельної ділянки в оренду є законним.
Суд враховує правову позицію, висловлену Вищим господарським судом України у постанові у справі № 13/264/07-НР від 11.02.2010 та постанові у справі № 5016/2885/2011(3/174) від 22.06.2012 "позивач обґрунтовував своє звернення до суду порушенням його охоронюваного законом інтересу з набуття у користування земельної ділянки на умовах конкурсу, оскільки він був зацікавлений у отриманні земельної ділянки, що є предметом спірного договору, про що подавав у орган місцевого самоврядування відповідну заяву. Інтерес позивача стосовно набуття в оренду земельної ділянки є законним, не суперечить Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідає критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004. Отже той факт, що позивач не є стороною спірного договору, не позбавляє його права звернення до суду з вимогою про захист охоронюваного законом інтересу."
Відповідно до п. 1 вказаного Рішення Конституційного Суду України поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд зазначає, що приписами ч.ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України не встановлено виключень щодо можливості продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельних ділянок державної власності у разі надання у користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земель запасу ("не витребуваних паїв"), тому позивач на законних підставах вимагає визнання незаконними та скасування розпоряджень Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до підпункту 2.24 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має, зокрема, дотримання порядку передачі земельної ділянки в оренду. З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту про відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З огляду вимог ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України та встановленої необхідності визнання недійсними розпоряджень Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 15 грудня 2015 року № 590 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки в оренду" та від 21 грудня 2015 року № 609 "Про передачу земельної ділянки в оренду", договір оренди землі від 21.12.2015, зареєстрований 21.12.2015 Реєстраційною службою Бериславського районного управління юстиції, підлягає визнанню недійсним у зв'язку із тим, що є недійсним рішення органу виконавчої влади, на виконання якого його було укладено, тобто відсутня підстава для його укладення за ст. 116 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
При цьому виходячи із положень ч. 2 ст. 236 ЦК України та роз'яснень, що їх надано у пункті 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", договір оренди землі від 21.12.2015, укладений між відповідачем та третьою особою, припиняється на майбутнє.
За умовою п. 21 договору оренди землі від 21.12.2015 після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Згідно із ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
За таких обставин та правових підстав, договір оренди визнається судом недійсним.
Суд відхиляє твердження відповідача та третьої особи, що у спірному випадку, рішення про передачу в оренду та договір оренди земельної ділянки укладено за принципом першості (особі, що першою звернулася з заявою). Зазначені твердження суперечать Закону, спростовані матеріалами справи та встановленими судом фактами, які свідчать, що на розгляді відповідача до прийняття ним рішення (розпорядження) від 15 грудня 2015 року № 590 знаходилося дві заяви юридичних осіб, претендентів на оренду однієї земельної ділянки. Окрім того, законодавством не визначено іншого способу і порядку передачі земельних ділянок державної власності в оренду, як ті, на які суд вказав вище - на конкурентних засадах (земельних торгах). Думка відповідача та третьої особи, що приписи статті 134 Земельного кодексу України, якими передбачено обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах), не застосовуються при передачі в оренду не витребуваних паїв є помилковою, так само як і твердження, що передана в оренду спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою державної власності.
Позов задовольняється у повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 15 грудня 2015 року № 590 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки в оренду".
3. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 21 грудня 2015 року № 609 "Про передачу земельної ділянки в оренду".
4. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений Бериславською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг" від 21.12.2015 року, зареєстрований 21.12.2015 року Реєстраційною службою Бериславського районного управління юстиції.
5. Стягнути з Бериславської районної державної адміністрації, (місцезнаходження: пл. Перемоги,2, м. Берислав, Херсонська область, ідентифікаційний код 04059987) на користь Фермерського господарства "Гармонія степу" (місцезнаходження: вул. Жовтнева, буд. 21А, с. Високе, Бериславський район, Херсонська область, ідентифікаційний код 39309886) в рахунок відшкодування судового збору в сумі 5512,00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять гривень 00 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 14.04.2016 р.
Суддя П.Д. Пригуза