04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" квітня 2016 р. Справа№ 910/18493/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Гарник Л.Л.
Сотнікова С.В.
представники сторін:
від скаржника: Фокін С.О, дов. б/н від 2.01.2016;
від позивача: Мельник В.А., дов. № 46 від 12.01.2016;
від третьої особи: Фокін С.О, дов. б/н від 2.01.2016;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія " 1+1" на рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2015 у справі № 910/18493/15 (суддя Марченко О.)
за позовом Broadcast Music Inc. (BMI), м. Нью Йорк, штат Нью Йорк, Сполучені Штати Америки,
організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія " 1+1", м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - іноземне підприємство "1+1 Продакшн", м. Київ,
про стягнення 12 180 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 1 218 грн. штрафу,
Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - організація) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.) з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія "Студія "1+1" ( далі - студія) 12 180 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав і 1 218 грн. штрафу в доход державного бюджету України.
Позов мотивовано тим, що 10.05.2015 відповідачем в ефірі належного йому телеканалу " 1+1" здійснено бездоговірне (без надання відповідного дозволу) публічне сповіщення музичних творів з текстом, майнові авторські права на які належать Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.), зокрема: "Hallelujah" (виконавець: Джошуа Пратт; композитор/автор тексту: Cohen Leonard (іноземна організація колективного управління: SOCAN); музичне видавництво: Sony ATV та Songs LLC (іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.)). Факт публічного сповіщення ТРК "Студія "1+1" вказаних музичних творів підтверджується даними моніторингу, а саме записом на карту пам'яті micro SDHC 4 GB № В87938 5985використання відповідачем музичних творів 10.05.2015 з 21 год. 57. хв. до 22 год. 56 хв. в ефірі телеканалу "1+1" та актом фіксації публічного сповіщення творів від 10.05.2014 (далі - Акт).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2015 порушено провадження у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2015 залучено до участі у справі ІП "1+1 Продакшн" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; зобов'язано ІП "1+1 Продакшнн" подати суду докази наявності виключних майнових прав на твір "Hallelujah", композитор/автор тексту Cohen Leonard.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2015 у справі № 910/18493/15 (суддя Марченко О.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія " 1+1" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на поточний рахунок державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" на користь Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.) 12 180 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав і 1 827 грн. судового збору. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія " 1+1" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України 1 218 грн. штрафу.
Рішення обґрунтоване доведеністю позивачем порушення відповідачем його виключних майнових прав.
При цьому, суд першої інстанції керувався ст.ст. 17, 32, 45, 49, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", ст.ст. 402, 443, 445, 631, 1109 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія " 1+1" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове судове рішення яким відмовити в позові, судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи. Так скаржник зазначає, що відповідно до умов ліцензійного договору, укладеного між відповідачем та третьою особою саме останній надано право на сповіщення спірних музикальних творів в складі телепередач на каналі «1+1».
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.
В судовому засіданні представники позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав викладених в відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Згідно з частиною першою ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону встановлено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
Разом з тим, така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду в порядку, передбаченому статтею 45 Цивільного процесуального кодексу України, за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - Постанова пленуму № 12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 22.08.2003 № 3/2003.
31.12.2004 Broadcast Music Ink. і організацією укладено договір про взаємне представництво інтересів (далі - договір від 31.12.2004).
Відповідно умов договору слово "термін" означає період, що починається з 31.12.2004 та закінчується 31.12.2007, при чому даний період дії договору від 31.12.2004 буде продовжуватися із року в рік автоматично, якщо він не буде розірваний іншою стороною рекомендованим листом, листом-підтвердженням або іншим еквівалентним повідомленням не пізніше ніж за шість місяців до закінчення кожного періоду (пункт "а" договору від 31.12.2004).
За договором від 31.12.2004 організація є єдиним представником інтересів Broadcast Music Ink. на території України протягом терміну договору від 31.12.2004 (підпункт "б" пункту 1 договору від 31.12.2004).
Сторони встановили, що організація та її ліцензіати користуються всіма правами на твори Broadcast Music Ink., властивими для звичайної передачі прав на виконання, і якими користуються ліцензіати організації на музичні композиції на території України (підпункт "в" пункту 2 Договору від 31.12.2004).
В пункті 7 договору від 31.12.2004 визначено, що кожна сторона підтверджує та гарантує, що вона має повні права та повноваження укладати договір від 31.12.2004 та передавати права, що в ньому містяться, і права, передані за договором від 31.12.2004, не будуть мати у своїй правовій охороні перешкод та претензій.
Broadcast Music Ink. є акціонерним товариством, юридичною особою Сполучених Штатів Америки, яка заснована в 1939 році та знаходиться за адресою: 320 West Street, New York 10019, U.S.A.
Вказана юридична особа за законодавством Сполучених Штатів Америки, зокрема авторського закону (copyright law) є організацією, що володіє правами на понад 8,5 млн. музичних творів шляхом надання ліцензій під назвою "Суспільне право на виконання" (public performing right).
"Суспільне право на виконання" (public performing right) - це право виконувати музику на публіці, що включає в себе трансляцію музичного твору на радіо чи телебаченні.
У вказаному випадку роялті сплачується безпосередньо автору або організації, зокрема, Broadcast Music Ink.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
З виписки із системи IPI про приналежність автора до членів іноземної авторсько-правової організації, яка управляє майновими правами авторів на колективній основі, вбачається: "Hallelujah" (офіційно зареєстрована назва видавця: Sony ATV та Songs LLC; права, що передані за договором від 31.12.2004: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.)).
Колегією суддів встановлено, що 25.09.2007 Broadcast Music Ink. та Sony ATV Songs LLC укладено договір про взаємне представництво інтересів (далі - договір від 25.09.2007), термін дії якого з 01.04.2007 по 31.03.2011, за умовами якого кожен з них продовжується на однакові періоди терміном 5 (п'ять) років кожен, поки не буде припинений однією із сторін до кінця будь-якого додаткового строку протягом додаткових 3 (трьох) років, у випадку попередження, яке надається рекомендованим листом, експрес-поштою або іншим способом передачі, який буде гарантувати, що дата відправлення листа буде зафіксована кур'єром (наприклад, експрес або кур'єрською поштою), але не більше 6 (шести) або не менше 3 (трьох) місяців до дати закінчення будь-якого терміну.
Слова "твір" або "твори" в договорі мають такі значення:
всі музичні твори (в тому числі музичні уривки та окремі композиції, написані для драматичного або музично-драматичного), оприлюднені або не оприлюднені, які наразі належать видавцеві або авторські права на які захищає видавець, або права на які належать видавцеві, або правами на публічне виконання яких управляє видавець;
всі музичні твори (в тому числі музичні уривки та окремі композиції, написані для драматичного або музично-драматичного), оприлюднені або не оприлюднені, володіння авторським правом та володіння або управління правами на публічне виконання яких видавець набуває протягом періоду, з дати набуття видавцем такого володіння або управління.
Таким чином, відповідним правочином позивачем підтверджено передачу йому виключних майнових авторських на музичні твори з текстом особами, яким ці права належали.
Судом першої інстанції під час розгляду справи враховано те, що договір від 25.09.2007 є чинним і недійсним у встановленому законом порядку не визнавався (стаття 204 ЦК України - презумпція правомірності правочину).
На підставі вищенаведеного правомірним є висновок суду першої інстанції, що організація набула по суті повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичний твір з текстом "Hallelujah" на території України, а тому доводи відповідача про неподання позивачем доказів, що підтверджують наявність прав у Організації на подання даного позову, спростовані доказами, наявними в матеріалах справи.
Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ст.ст. 440, 445 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право автора на плату за використання його твору; право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
У пункті 28 Постанови пленуму № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.
Згідно зі статтею 1 Закону публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Судом у розгляді даної справи встановлено, що: 10.05.2015 представником організації Шульгою Андрієм Анатолійовичем в присутності громадян: Новицької О.А. та Бугаєнко І.Д. у м. Києві складено Акт, відповідно до якого в період з 21 год. 57 хв. до 22 год. 56 хв. здійснювалась фіксація використання (публічного сповіщення) твору, який використовувався Студією, зокрема: "Hallelujah" (виконавець: Джошуа Пратт; композитор/автор тексту: Cohen Leonard (іноземна організація колективного управління: SOCAN); музичне видавництво: Sony ATV та Songs LLC (іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.)).
Вищезазначений акт є належним та допустимим доказом у справі в зв'язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 450) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
Фіксація здійснювалась з використанням фотоапарату Panasonic DMC-F40 на карту пам'яті micro SDHC 4 GB №В87938 5985 та актом фіксації публічного сповіщення творів від 10.05.2014.
В матеріалах справи наявна карта пам'яті, яку апеляційний суд оглянув у судовому засіданні на якій вміщується відеозапис фіксації порушення, з якого вбачається, що публічне сповіщення з музичного твору відбулося на телеканалі " 1+1" 18.05.2014 у складі передачі "Голос країни-5" у період з 21 год. 57 хв. до 22 год. 56 хв.
На вимогу місцевого господарського суду 07.09.2015 відповідач подав суду витяг з журналу обліку телепередач за 10.05.2015, з якого вбачається, що у період часу з 21 год. 57 хв. до 22 год. 47 хв. в ефірі телеканалу "1+1" транслювалася передача "Голос країни-5".
Запис телевізійного ефіру телеканалу "1+1" з трансляцією випуску передачі "Голос країни-5" і ефірну довідку відповідачем не подано до матеріалів справи на вимогу суду першої інстанції.
Відповідач, заперечуючи позовні вимоги в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі, посилається на те, що зазначений в позовній заяві твір у вказаний час демонструвався лише у складі цілісного аудіовізуального твору "Голос країни-5"; при цьому, відповідач набув права на публічне сповіщення цього аудіовізуального твору "Голос країни-5" на підставі договору від 01.09.2014 про виробництво творів до передачі (уступки) майнових прав (далі - договір від 01.09.2014).
Відповідно до матеріалів справи, 01.09.2014 ІП " 1+1 Продакшнн" (виробник) та студією (замовник) укладено договір від 01.09.2014.
Так, пунктом 2.1 договору від 01.09.2014 визначено, що на умовах і в порядку, передбачених цим договором, замовник доручає, а виробник бере на себе зобов'язання з виробництва телепередачі на основі формату "The voice of 5" и подальшої передачі (уступки) виключних майнових авторських прав на телепередачу.
На умовах і в порядку, передбачених договором від 01.09.2014, замовник доручає, а виробник бере на себе зобов'язання з виробництва рекламних фото-, аудіо- та/або відеоматеріалах, призначених для популяризації передачі, її просування і демонстрації та подальшої передачі (уступки) виключних майнових авторських прав на їх використання (пункт 2.2 договору від 01.09.2014).
Ціна договору від 01.09.2014 включає в себе вартість виробництва телепередачі (включаючи вартість виключних майнових прав на телепередачу) та вартість виробництва рекламних матеріалів (включаючи вартість виключних майнових прав на рекламні матеріали) и визначається сторонами в додатку до договору від 01.09.2014, який є його невід'ємною частиною і підписується сторонами одночасно з договором (пункт 3.1 договору від 01.09.2014);
Договір від 01.09.2014 набирає чинності з дати його підписання, вказаної на першій сторінці договору та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за ним, а частині реалізації замовником виключних майнових прав на телепередачу та рекламні матеріали - протягом всього строку охорони таких майнових прав (пункт 10.1 Договору від 01.09.2014).
Разом з тим, ІП " 1+1 Продакшнн" та студією підписано акт від 31.05.2015, яким підтверджується, що протягом травня місяця 2015 року виробник передав, а замовник прийняв твори та виключні майнові права на них, а саме: виробництво передачі "Голос країни-5", включаючи вартість виключних майнових прав на передачу, випуск 9-13; вартість послуг з ПДВ становить 12 375 000 грн.
Відповідно до частин другої-третьої статті 17 Закону:
якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору;
автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.
Правовий аналіз наведених приписів свідчить про те, що позивач як власник майнових авторських прав на спірний твір не має права заперечувати проти їх використання у складі іншого аудіовізуального твору лише тоді, коли включення цих творів до складу іншого відбулося з дозволу правовласника, оформленого належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, що ІП " 1+1 Продакшнн" було укладено ліцензійні договори, які стосуються отримання ІП " 1+1 Продакшнн" невиключних майнових прав на використання товарів з каталогів правовласників.
Крім того, як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції відповідач посилається на те, що він не є виробником аудіовізуального твору "Голос України-5", він лише набув права на публічне сповіщення цього аудіовізуального твору на підставі договору від 03.06.2015.
Відповідно до матеріалів справи, 03.06.2015 ІП " 1+1 Продакшнн" (компанія) та ТОВ "Умиг Мьюзик" (правовласник) укладено договір від 03.06.2015, за умовами якого правовласник надає компанії в користування невиключні авторські права на використання творів (права), перелік яких викладений в додатку № 1 до договору від 03.06.2015 для створення телепередачі. Права надаються без передачі прав власності, володіння, відчуження або будь-якого розпорядження творами, для використання способами, вказаними в пункті 1.2 договору протягом строку дії останнього на території, вказаній в пункті 1.3 договору від 03.06.2015 (пункт 1.1 договору від 03.06.2015).
Територією діяльності наданих за договором від 03.06.2015 прав на використання творів при виробництві (створенні) компанією телепередачі є територія України (пункт 1.3 договору від 03.06.2015).
Відповідно до п. 3 ст. 631 Господарського кодексу України сторони домовилися, що положення договору від 03.06.2015 застосовуються до взаємовідносин сторін, які виникли раніше. Строк дії прав передбачених пунктом 1.1 та 1.2 договору від 03.06.2015 починається з 01.01.2015 та закінчується 31.12.2015 (включно) (пункт 1.4 договору від 03.06.2015).
Пунктом 1.6 договору від 03.06.2015 передбачено, що компанія має право передавати (субліцензувати) права на використання творів, отриманих за договором, у складі телепередачі "Голос країни-5" для подальшого включення в ефір таких телевізійних каналів: "ТЕТ", " 2+2", " 1+1", "Плюс Плюс", "Бигуди", "УНИАН".
Договір від 03.06.2015 набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків, передбачених договором, за винятком пунктів 1.4, 1.5 договору, діючих протягом строку, прямо зазначених у відповідних пунктах (пункт 8.1 договору від 03.06.2015).
Разом з тим, ІП " 1+1 Продакшнн" та ТОВ "Умиг Мьюзик" укладено додаток до договору від 03.06.2015, з якого вбачається, що правовласник передав, а компанія прийняла твори та виключні майнові права на них, зокрема, на виробництво передачі "Голос країни-5", включаючи вартість виключних майнових прав на передачу (10 випуск).
При цьому, публічне сповіщення твору "Hallelujah" в ефірі відповідача відбулося 10.05.2015, але станом на 10.05.2015 аудіовізуального твору "Голос країни-5" ще не існувало; дозвіл на включення твору "Hallelujah" до складу аудіовізуального твору "Голос країни-5" був отриманий ІП " 1+1 Продакшнн" лише 03.06.2015, тобто вже після публічного сповіщення твору в ефір телеканалу " 1+1", а тому правомірним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав стверджувати, що ІП " 1+1 Продакшнн" передало відповідачу права саме на аудіовізуальний твір за наявними у матеріалах справи ліцензійними договорами.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в ліцензійному договорі від 03.06.2015 зазначено, що його умови поширюються на правовідносини сторін з 01.01.2015 (частина друга статті 631 ЦК України) не може братися господарським судом до уваги, оскільки наведене суперечить припису статті 1109 ЦК України.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення; матеріалами ж даної справи не підтверджено наявності будь-яких відносин сторін до дати укладення договору від 03.06.2015.
Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що виключні майнові авторські права на музичний твір "Hallelujah" належать позивачу, в той же час відповідач не надав доказів укладення угод із правовласниками, які б дозволяли публічне сповіщення вказаного твору; використання відповідачем спірного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.
Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Водночас використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
У пункті 42 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
Організацією у позовній заяві визначено суму компенсації 12 180 грн. (1 х 10 х 1 218 грн.) за порушення за виконання музичного твору "Hallelujah" виходячи з того, що: мінімальна заробітна плата складає 1 218 грн.; мінімальна сума компенсації складає десять мінімальних заробітних плат як компенсація за використання кожного твору.
Разом з тим, у підпункті 51.3 пункту 51 Постанови № 12 наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 вересня - 1 378 грн.
Таким чином, за розрахунком суду першої інстанції сума компенсації - 13 780 грн. (10 х 1 х 1 378 грн. за твір "Hallelujah"), однак такий розрахунок може призвести до виходу суду за межі позовних вимог.
Пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
На підставі наведено правомірним є висновок суду першої інстанції щодо відсутні у суду підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення компенсації, а тому обґрунтовано зробив висновок про стягнення з відповідача 12 180 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав за неправомірно використаний твір ("Hallelujah").
Частина третя статті 52 Закону передбачає, що суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
З огляду на викладене суд першої інстанції зробив правомірний висновок про накладення штрафу на відповідача у сумі 1 218 грн. (10% від 12 180 грн.)
На підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги твердження відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно невідповідності висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні, обставинам справи.
У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія " 1+1" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2015 у справі № 910/18493/15 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді Л.Л. Гарник
С.В. Сотніков