донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.04.2016 справа №905/227/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін від позивача від відповідача ОСОБА_4 - за довіреністю; не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", м. Краматорськ, Донецька область
на рішення господарського суду Донецької області
від29.02.2016 р.(підписано 01.03.2016 р.)
у справі№ 905/227/16 (суддя Тоцький С.В.)
за позовомУправління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область
до Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", м. Краматорськ, Донецька область
простягнення 285 308,30 грн.
У січні 2016 року до господарського суду звернулось Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область (Позивач) із позовом до Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", м. Краматорськ, Донецька область (Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 285 308,30 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.02.2016 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права України.
Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, через неповідомлення його про розгляд справи, оскільки процесуальні документи надсилалися йому за невірною адресою, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості прийняти участь у розгляді справи.
Інших доводів незгоди з рішенням суду по суті спору відповідачем не наведено, додаткових пояснень не надано.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.04.2016р. було змінено склад судової колегії, суддю Радіонову О.О. було змінено на суддю Чернота Л.Ф.
Представник позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, що не скористався своїм правом участі у судовому засіданні без поважних причин, за наявними матеріалами справи.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 18.01.2016р. було прийнято до розгляду дану позовну заяву, порушено провадження у справі, судове засідання призначене на 09.02.2016р. о 15:00.
В судове засідання 09.02.2016р. відповідач не з'явився.
Ухвалою суду від 09.02.2016р. розгляд справи був відкладений на 29.10.2015р. о 09:05, явку представників сторін визнано обов'язковою.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Пунктами 1, 2 розділу ІІ "Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень", що затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. № 958, встановлено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), зокрема:
- між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;
- між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Відповідно до ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Оскільки відповідач відносно місця розташування господарського суду Донецької області (м. Харків) знаходиться в іншому населеному пункті іншої області України (м. Краматорськ, Донецька область) суд першої інстанції мав надіслати рекомендованим листом ухвалу про відкладення розгляду справи з урахуванням вимог п/п 4 п.1, п.2 вищенаведених Нормативів, згідно до яких достатнім часом для належного отримання відповідачем повідомлення було 6 днів без урахування дня відправлення.
Крім того, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6, але з матеріалів справи вбачається, що процесуальні документи направлялися відповідачу за адресою з невірним зазначенням номера будинку, а саме вул. Орджонікідзе, буд. 5.
Саме недотримання судом вимог щодо належного повідомлення з'явилося причиною заздалегідь неможливого отримання відповідачем ухвали суду з датою наступного судового засідання.
Як вбачається з даних офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта", 29.02.2016р. (в день судового засідання) зазначений лист з ухвалою знаходився в м. Києві та був вручений відповідачу 01.03.2016р., тобто вже після розгляду справи по суті.
За таких підстав судова колегія доходить висновку про неналежне повідомлення судом про час та місце судового засідання, в якому справу вирішено по суті.
За змістом ч. 3 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 29.02.2016 р. по справі № 905/227/16 підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 104 ГПК України, через порушення судом норм процесуального права та розгляду справи у відсутності представника відповідача, що був повідомлений неналежним чином про час та місце судового засідання.
Розглядаючи судову справу по суті судова колегія вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлений факт укладення між сторонами договору на забезпечення особистої безпеки фізичної особи підрозділами Державної служби охорони при МВС України № 1/Тт від 01.02.2008р. (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався протягом дії Договору надавати відповідачу послуги з метою забезпечення безпеки ОСОБА_5 (далі "Особа") згідно з дислокацією об'єкта охорони (п. 1 р. І Договору).
Згідно п. 2 розділу XIV Договору, він неодноразово продовжувався.
Згідно п.п. 1-2 р. ІІ Договору, оплата відповідачем згідно з цим договором послуг позивача по забезпеченню особистої безпеки "Особи", проводиться за весь час виконання нею заходів охорони щодо "Особи" на підставі: протоколу узгодження договірної ціни за годину охорони згідно з додатком 2 до договору; кількості годин охорони згідно з дислокацією об'єкта охорони (додаток 3 до договору).
Оплата витрат на обладнання приміщень, транспортних засобів, інших місць перебування "Особи" технічними засобами контролю за станом її особистої безпеки здійснюється у відповідності із затвердженими у встановленому порядку розцінками на послуги.
Пунктом 3 розділу ІІ Договору встановлено, що забезпечення позивача озброєнням, спорядженням і формою одягу понад штатну належність здійснюється за рахунок відповідача на підставі погодженого сторонами окремого розрахунку.
Відповідно до п. 4 р. ІІ Договору, оплата відповідачем за виконання заходів охорони "Особи" згідно з цим договором здійснюється в національній валюті України щомісячно на підставі рахунку до 05 числа поточного місяця у вигляді внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 100% від суми вартості послуг охорони, визначеної згідно з дислокацією об'єкта охорони та протоколом узгодження договірної ціни. Остаточний розрахунок проводиться протягом 5 ( п'яти) банківських днів від дня підписання сторонами акту наданих послуг.
Відповідно до п. 5 р. ІІІ Договору, до обов'язків відповідача входить здійснювати оплату і остаточний розрахунок за виконані позивачем заходи охорони "Особи" у порядку і строки, передбачені цим договором.
В матеріалах справи наявний лист відповідача від 15.06.2015р. за вих. № 337/2263, яким останній просив позивача припинити виконання Договору з 30.06.2015р. та зобов'язувався погасити заборгованість за надані послуги до 31.12.2015р.
Між сторонами 01.07.2015р. було укладено Угоду про порядок розрахунків (до спірного Договору) (далі - Угода), за умовами п. 1 якої, сторонами встановлено, що з огляду неможливості виконання зобов'язань по оплаті відповідачем в обумовлені Договором строки, утворилась заборгованість, яка на дату підписання цієї Угоди складає 746 899,43грн.
Згідно п. 2 Угоди, відповідач зобов'язався розрахуватися з позивачем за надані послуги у строк до 31.12.2015р. включно, згідно наступного графіку: 124 483,00 грн. (не пізніше 31.07.2015р.), 124 483,00 грн. (не пізніше 31.08.2015р.), 124 483,00 грн. (не пізніше 30.09.2015р.), 124 483,00 грн. (не пізніше 31.10.2015р.), 124 483,00 грн. (не пізніше 30.11.2015р.) та 124 483,00 грн. (не пізніше 31.12.2015р.).
Відповідач в порушення умов Договору та Угоди свої зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав не в повному обсязі, внаслідок чого перед позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 285 308,30 грн., доказів оплати якої суду не надано.
Позивач, через невиконання відповідачем умов про оплату наданих послуг в повному обсязі звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості у сумі 285 308,30 грн.
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання згідно укладеного між сторонами договору № 1/Тт від 01.02.2008 р. щодо своєчасного розрахунку за надані послуги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 285 308,30 грн. та вважає його законним та обґрунтованим.
Ніяких доводів щодо спростування позовних вимог позивача та наданих ним доказів відповідачем не надано, про наявність таких не заявлено.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача, оскільки саме внаслідок його неправомірних дій по невиконанню обов'язку оплати отриманого товару і виник спір. Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 4 279,62 грн.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2015 р. по справі № 905/1258/15 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 29.02.2016 року у справі № 905/227/16 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область до Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", м. Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 285 308,30 грн.
Стягнути з Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе , б. 5, код ЄДРПОУ 24068988, р/р 2600060100491 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Гвардійців Кантемирівців, б. 1-а, р/р26008209763 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 08596860) суму боргу в розмірі 285 308,30 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 279, 62 грн.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.В. Стойка
Судді К.І. Бойченко
ОСОБА_3
Надр.5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. до справи
4. ДАГС
5. ГС