11.04.2016 Справа № 920/264/16
За позовом: Лебединського управління Державної казначейської служби України Сумської області, м. Лебедин, Сумська область
до відповідача: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Столичний», м. Суми
про стягнення 2 292 грн. 11 коп.
СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2219 від 22.12.2015
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 09-16 від 30.03.2016
у судовому засіданні брала участь секретар судового засідання Н.М. Мітіна
у судовому засіданні від 04.04.2016 оголошувалась перерва до 11.04.2016
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1750 грн. 48 коп. основної заборгованості та 149 грн. 04 коп. пені за договором оренди № 1147 від 04.12.2007 та 392 грн. 59 коп. основної заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 98 від 20.01.2015, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
У відзиві № 14-05 від 31.03.2016 на позовну заяву відповідач зазначив, що згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.09.2015 розпочато процедуру ліквідації стосовно відповідача, а 24.09.2015 було опубліковано відомості про ліквідацію банку в газеті «Голос України». Вимоги кредиторів стосовно підприємства - відповідача приймалися протягом 30 днів з дня опублікування оголошення, але позивач не заявив своїх вимог у цей період, тому відповідач просить відмовити у задоволення позову в повному обсязі.
У дане судове засідання представник позивача подав додаткові пояснення № 12-35/257-2177 від 11.04.2016, в яких зазначає, що заборгованість відповідача виникла до прийняття рішення про початок процедури ліквідації, а тому у позивача наявні законні підстави для звернення з даним позовом.
Представник відповідача у дане судове засідання подав клопотання № 14-05/262 від 06.04.2016, в якому просить суд долучити до матеріалів справи копію листа про дострокове розірвання договору оренди від 26.08.2015 № 16-06/1776, копію листа про розірвання договору оренди від 13.10.2015, копію акту приймання - передавання майна від 18.09.2015. Вказані документи оглянуті судом та долучаються до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:
04.12.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та ПАТ ОСОБА_1 «Столичний» (відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 1147, а саме нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Лебедин, вул. Леніна, 26 «А», яке перебуває на балансі Лебединського управління Державної казначейської служби України Сумської області (позивач, балансоутримувач).
Згідно пункту 10.1 даний договір укладено строком на п'ять років, що діє з 04.12.2007 до 04.12.2012.
Договором від 04.12.2012 внесено зміни до вищевказаного договору оренди та викладено пункт 10.1 в наступній редакції: «Цей договір діє з 04.12.2012 до 03.12.2017».
Згідно пункту 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до пункту 5.9 договору орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві та балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати).
Згідно пункту 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Як вбачається з матеріалів справи, на день розгляду справи, договір оренди нерухомого майна від 04.12.2007 № 1147 розірвано, нежитлове приміщення за цим договором повернено відповідачем згідно акту приймання - передавання майна від 18.09.2015.
Як зазначає позивач, на момент звернення до суду внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо здійснення відповідних платежів обліковується заборгованість ПАТ ОСОБА_1 «Столичний» перед Лебединським управлінням ДКСУ Сумської області за договором оренди нерухомого майна від 04.12.2007 № 1147: орендна плата за вересень 2015 року в сумі 1750 грн. 48 коп. згідно рахунку № 68 від 12.10.2015 та пеня за несвоєчасну сплату орендної плати за червень 2015 року в сумі 149 грн. 04 коп. згідно рахунку № 61 від 07.09.2015.
Крім того, між сторонами по справі було 20.01.2015 укладено договір № 98 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, згідно пункту 1.1 якого балансоутримувач забезпечує електропостачання, газопостачання, вивіз твердих побутових відходів, обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Лебедин, вул. Леніна, 26 «А», а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт, а саме відшкодовує балансоутримувачу наступні витрати згідно наданих рахунків, а саме: надання послуг з постачання електричної енергії на підставі показників приладів обліку електричної енергії; надання послуг із газопостачання пропорційно до займаної площі приміщень, згідно з розрахунком; надання послуг по вивозу твердих побутових відходів на підставі здійснених розрахунків; по сплаті податку за використання земельної ділянки згідно з розрахунком.
Згідно пункту 2.2.3 договору орендар зобов'язується щомісячно вносити плату за комунальні платежі та плату за користування земельною ділянкою на рахунок балансоутримувача будівлі в установленому порядку згідно наданих рахунків. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Позивач також зазначає, що станом на момент звернення до суду внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо здійснення відповідних платежів обліковується заборгованість ПАТ ОСОБА_1 «Столичний» перед Лебединським управлінням ДКСУ Сумської області за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 20.01.2015 № 98: відшкодування електроенергії за вересень 2015 року в сумі 373 грн. 10 коп. згідно рахунку № 65 від 21.09.2015 та плата за користування земельною ділянкою за вересень 2015 року в сумі 19 грн. 49 коп. згідно рахунку № 69 від 19.10.2015.
Листом від 09.11.2015 № 03-05-27/1906 позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість в сумі 2292 грн. 11 коп. за вищевказаними договорами, проте кошти на користь Лебединського УДКСУ не сплачені, відповіді на лист позивач не отримував.
Позивач, з посиланням в обґрунтування позовних вимог на норми статей 193, 283, 286 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530, 610, 625, 759 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаними договорами в сумі 2 292 грн. 11 коп.
При цьому, як встановлено судом, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.07.2015 прийнято рішення № 129 про запровадження з 10.07.2015 тимчасової адміністрації в ПАТ АБ «Столичний».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції від 16.07.2015) відносини, що виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Пунктом 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції від 16.07.2015) встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а згідно п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Згідно частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції від 16.07.2015) під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Частиною 6 вказаної статті встановлені зобов'язання щодо яких не поширюються обмеження визначені п. 1 ч. 5 статті 36.
Згідно Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 вересня 2015 року № 173 в ПАТ АБ «Столичний» розпочато процедуру ліквідації з 21 вересня 2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Фондом опублікувано відомості про ліквідацію банку в газеті «Голос України» від 24 вересня 2015 за № 177(6181).
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції від 16.07.2015) протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.
Таким чином, вимоги кредиторів ПАТ АБ «Столичний» приймались протягом 30 днів з дня опублікування оголошення, тобто з 24 вересня 2015 року по 23 жовтня 2015 року включно.
При цьому, позивач у встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» термін не звернувся до відповідача із заявою про задоволення вимог кредиторів, що не заперечується сторонами.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції від 16.07.2015), Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Позивач у своїх письмових поясненнях зазначає, що заборгованість відповідача виникла ще до прийняття рішення про початок процедури ліквідації останнього.
При цьому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» чітко визначений 30-денний термін, протягом якого приймались всі вимоги кредиторів банку і який був пропущений позивачем і, як наслідок чого, у відповідності до статті 49 вказаного Закону, позивач втратив право на пред'явлення своїх вимог до відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються судом неправомірними та задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову - відмовити.
Повне рішення складене 15.04.2016
СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД