Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-77-56
"03" лютого 2016 р. Справа № 911/2447/15
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Компанії „Пі Джі Трейд” Дочірнього підприємства Компанії „Палма ОСОБА_1 А.”, м. Одеса
до Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон”, м. Ірпінь
про стягнення 134 095, 25 грн
Компанія „Пі Джі Трейд” Дочірнього підприємства Компанії „Палма ОСОБА_1 А.” звернулась в господарський суд Київської області із позовом до Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” про стягнення 132 720, 77 грн основної заборгованості, 1 309, 03 грн пені, 65, 45 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору № ФР015476 від 17.01.2013 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2015 р. порушено провадження у справі № 911/2447/15 за позовом Компанії „Пі Джі Трейд” Дочірнього підприємства Компанії „Палма ОСОБА_1 А.” до Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” про стягнення 134 095, 25 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 24.06.2015 р.
24.06.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 08.07.2015 р.
08.07.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.07.2015 р.
20.07.2015 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 17.07.2015 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.
22.07.2015 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 22.07.2015 р. на позов, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
22.07.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.08.2015 р.
05.08.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.09.2015 р.
04.09.2015 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 03.09.2015 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.
09.09.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.09.2015 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2015 р. зупинено провадження у справі № 911/2447/15 до затвердження господарським судом Київської області реєстру вимог кредиторів у справі № 911/1892/15 за заявою ТОВ „Еффіус Груп” до Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” про порушення справи про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2015 р. поновлено провадження у справі № 911/2447/15 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 20.01.2016 р.
20.01.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.02.2016 р.
03.02.2016 р. представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, надав.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
17.01.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № ФР015476, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця поставити товар, покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар, оплатити його вартість за цінами, визначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікацій.
Згідно з п. 3.4. договору пунктом поставки товару за цим договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця. Товар поставляється на умовах DDP, що передбачені Інкотермс „Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати”, введених в дію з 01.01.2000 р.
Відповідно до п. 5.1. договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (Ціна без ПДВ та з ПДВ).
Пунктом 7.9. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 (тридцять) дні(ів). При цьому сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500, 00 (п'ятсот) грн з кожного магазину.
Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015 р.
Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано протокол узгодження розбіжностей до договору № ФР015476 від 17.01.2013 р.
На виконання умов договору позивачем у період з січня по квітень 2014 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 138 739, 44 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, перелік яких зазначений у позовній заяві б/н від 09.06.2015 р. та у історії взаєморозрахунків, наявними у матеріалах справи.
За період дії договору та на його виконання у період з січня по квітень 2014 р. відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 5 953, 79 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними на повернення товару, перелік яких зазначений у позовній заяві б/н від 09.06.2015 р. та у історії взаєморозрахунків, наявними у матеріалах справи.
24.04.2015 р. позивач звернувся до відповідача із листом б/н від 24.04.2015 р., у якому просив останнього до 06.05.2015 р. надати звіт про реалізований товар, а також підготувати товар, що не був реалізований, для подальшого вивезення позивачем. Факт направлення позивачем і одержання листа відповідачем підтверджується фіскальним чеком № 2755 від 24.04.2015 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 24.04.2015 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення - цінного листа.
24.04.2015 р. позивач звернувся до відповідача із претензією б/н від 24.04.2015 р., у якій просив останнього до 05.05.2015 р. погасити заборгованість за отриманий товар у розмірі 132 720, 77 грн. Факт направлення позивачем і одержання претензії відповідачем підтверджується фіскальним чеком № 2754 від 24.04.2015 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 24.04.2015 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення - цінного листа.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 132 720, 77 грн основної заборгованості за поставлений товар за договором № ФР015476 від 17.01.2013 р. та 1 309, 03 грн пені і 65, 45 грн 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару за договором з 04.06.2015 р. по 09.06.2015 р. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2015 р. порушено провадження у справі № 911/1892/15 за заявою ТОВ „Еффіус Груп” до Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” про порушення справи про банкрутство, а також, крім іншого, вирішено визнати безспірні вимоги ТОВ „Еффіус Груп” до Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” у розмірі 501 973, 88 грн; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; ввести процедуру розпорядження майном боржника та призначити розпорядником майна боржника - Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” арбітражного керуючого ОСОБА_2; здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, тощо.
31.07.2015 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було опубліковано оголошення про порушення господарським судом Київської області справи № 911/1892/15 про банкрутство Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон”.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2015 р. у справі № 911/1892/15, крім іншого, визнано грошові вимоги кредиторів до боржника - Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” у сумі 234 686 478, 94 грн та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” у наступному складі: 1) ПАТ „Банк Форум” у розмірі 1 212, 00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 2) ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” у розмірі 601 237, 36 грн, з яких: 600 019, 36 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 1 218, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 3) ПАТ „Дочірній банк Сбербанку Росії” у розмірі 151 961 033, 25 грн, з яких: 140 115 917, 19 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 11 843 898, 06 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 1 218, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 4) Компанія „Сіналоа Лімітед” у розмірі 66 376 698, 19 грн, з яких: 66 375 480, 19 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 1 218, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, інші вимоги відхилити; 5) ПП „СК-Найс” у розмірі 58 948, 96 грн, з яких: 57 730, 96 грн четверта черга задоволення вимог кредиторів та 1 218, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 6) ПАТ „Марфін Банк” у розмірі 15 127 181, 67 грн, з яких: 12 377 624, 15 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 2 748 339, 52 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 1 218, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 7) ТОВ „Вєнта” у розмірі 39 157, 68 грн, з яких: 36 721, 68 грн - підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів та погашаються в ліквідаційній процедурі, 2 436, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 8) ТОВ „Торговий будинок „Престиж” у розмірі 12 945, 95 грн, з яких: 10 509, 95 грн - підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів та погашаються в ліквідаційній процедурі, 2 436, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 9) ТОВ „Еффіус Груп” у розмірі 508 063, 88 грн, з яких: 501 973, 88 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 6 090, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; встановлено, що особи, вимоги яких заявлені до боржника - Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” після 31 серпня 2015 року або не заявлені взагалі, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, окрім вимог кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і вимог Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.
Згідно з ч. 1, 2, 3, 10, 14, 15 ст. 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.
З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
Процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 22 цього Закону, одночасно з винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.
З моменту порушення провадження у справі про банкрутство:
пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство;
пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом;
арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;
корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом;
задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки в майні боржника у зв'язку з виходом із складу його учасників забороняється;
рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ст. 17 цього ж закону у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.
Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.
Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.
У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо у порушенні провадження у справі про банкрутство відмовлено або провадження у справі про банкрутство припинено, позовне провадження підлягає поновленню і позов розглядається по суті.
Положення частин першої - четвертої цієї статті не застосовуються до позовів за вимогами кредиторів, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Частинами 1, 5 ст. 19 цього ж закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Частиною 4 ст. 23 цього ж передбачено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що предметом позову і спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 132 720, 77 грн основної заборгованості за поставлений товар за договором № ФР015476 від 17.01.2013 р. та 1 309, 03 грн пені і 65, 45 грн 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару за договором з 04.06.2015 р. по 09.06.2015 р. у відповідності до виконаного ним розрахунку, а прострочення виконання обов'язку відповідачем щодо оплати товару по відповідними видатковим накладним за договором виникло до дня порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон”, тобто такі вимоги позивача до відповідача є такими, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон”, а тому є конкурсними.
Як вбачається із матеріалів справи, після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” та введення процедури розпорядження майном боржника позивач не звертався у встановлені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) строк та порядку із вищевказаними конкурсними вимогами до відповідача, а тому у даному випадку позивач у відповідності та на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) не є конкурсним кредитором, а його вищевказані вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства „Фуршет Регіон” та введення процедури розпорядження майном боржника позивач не звертався у встановлені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) строк та порядку із вищевказаними конкурсними вимогами до відповідача, а тому у даному випадку позивач у відповідності та на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) не є конкурсним кредитором, а його вищевказані вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, то суд дійшов висновку, що у відповідності та на підставі ч. 3 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) такі конкурсні позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення основної заборгованості на суму 132 720, 77 грн за договором, 1 309, 03 грн пені і 65, 45 грн 3 % річних від суми основної заборгованості у даному позовному провадженні є безпідставними і є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення підписаний
08 квітня 2016 р.